Обійми Дощу - Сон
текст песни
28
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Обійми Дощу - Сон - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Я бачив уві сні,
Як схиблена зима
У осіні вкрадала
Дощі її рясні.
Я бачив, як весна
Зимою одяглась,
Немов іде вистава —
Холодна і сумна.
У супереч весні
Вогнем палало літо,
Загнав людей навколо
У стіни їх тісні.
Беззахисні й малі,
Не оживали квіти,
І тліло чорне поле
На спаленій землі.
Здіймався сивий попіл
І рвався у небо,
Що, сповнене бруду,
Сіріло назавжди.
Шукало в небі спокій
Листя жовтневе...
Й розбещені люди
Не бачили біди.
Я бачив в цьому сні,
Як брат вбиває брата,
І зачиняють двері
Від матерів сини,
Чув крики голосні —
Святих вели за грати
Чиновні кровожери,
Не знаючи вини.
Я бачив, як дітей
Замучив дикий голод,
А хтось заможний поряд
Іграв собі у гольф, —
І більшість тих людей,
Що там були навколо,
Не знали собі горя
І грали свою роль.
А ви посміхайтесь —
Це ж все не насправді,
Це темна дорога,
І зазвичай всім все одно.
Й від жаху нехай ми
Зачинюєм ставні —
Прокинувшись від нього,
Ніколи не заснути знов.
Врешті решт ми всі люди,
Ми все ж таки люди —
Розгублені люди,
Що блукають у пітьмі.
Ми просто хочемо любити,
І любими бути —
Без заздрощів, люті,
Ненависті, брехні.
І залишається любити,
І любими бути,
І вірити в чудо,
Або вірити у те,
Що ми тут не назавжди,
Що чекає Всевишній...
Чи, нарешті піднявшись,
Будувати разом світ —
Де навколо все справжнє,
Де в гаях квітнуть вишні,
Де все рідне, все наше,
Де для нас настане схід.
Музика, слова — Володимир Агафонкін
Як схиблена зима
У осіні вкрадала
Дощі її рясні.
Я бачив, як весна
Зимою одяглась,
Немов іде вистава —
Холодна і сумна.
У супереч весні
Вогнем палало літо,
Загнав людей навколо
У стіни їх тісні.
Беззахисні й малі,
Не оживали квіти,
І тліло чорне поле
На спаленій землі.
Здіймався сивий попіл
І рвався у небо,
Що, сповнене бруду,
Сіріло назавжди.
Шукало в небі спокій
Листя жовтневе...
Й розбещені люди
Не бачили біди.
Я бачив в цьому сні,
Як брат вбиває брата,
І зачиняють двері
Від матерів сини,
Чув крики голосні —
Святих вели за грати
Чиновні кровожери,
Не знаючи вини.
Я бачив, як дітей
Замучив дикий голод,
А хтось заможний поряд
Іграв собі у гольф, —
І більшість тих людей,
Що там були навколо,
Не знали собі горя
І грали свою роль.
А ви посміхайтесь —
Це ж все не насправді,
Це темна дорога,
І зазвичай всім все одно.
Й від жаху нехай ми
Зачинюєм ставні —
Прокинувшись від нього,
Ніколи не заснути знов.
Врешті решт ми всі люди,
Ми все ж таки люди —
Розгублені люди,
Що блукають у пітьмі.
Ми просто хочемо любити,
І любими бути —
Без заздрощів, люті,
Ненависті, брехні.
І залишається любити,
І любими бути,
І вірити в чудо,
Або вірити у те,
Що ми тут не назавжди,
Що чекає Всевишній...
Чи, нарешті піднявшись,
Будувати разом світ —
Де навколо все справжнє,
Де в гаях квітнуть вишні,
Де все рідне, все наше,
Де для нас настане схід.
Музика, слова — Володимир Агафонкін
Я видел во сне,
Как веселая зима
Она украла осенью
Его дожди обильные.
Я видел как весна
Зимой она оделась,
Как исполнение -
Холодно и грустно.
В противоречии весны
По огню сжигать лето,
Обезживал людей
Стены плотные.
Беззащитный и маленький,
Не приехал в жизнь с цветами,
И тлеющее черное поле
На сожженной земле.
Серый пепел был поднят
И бросился в небо,
Это полное грязи,
Сирило навсегда.
Обыск в небе спокойно
Листья желтые ...
И испорченные люди
Не видел неприятностей.
Я видел во сне,
Как брат убил брата,
И они закрывают дверь
От сыновей матерей,
Слышал громко кричать -
Святые возглавляли лейбл
Бюрократы,
Не зная ошибки.
Я видел детей
Замученный дикий голод,
И кто -то богатый бок о бок
Играл с собой в гольфе -
И большинство из этих людей,
Что там было,
Не знал себя горе
И сыграл свою роль.
И ты улыбаешься -
Это все не совсем,
Это темная дорога,
И обычно всем все равно.
И от ужаса, возможно, мы
Закройте Ставни -
Просыпаясь от него,
Никогда больше не засыпай.
В конце концов мы все люди,
Мы все еще люди -
Потерянные люди,
Блуждая в темноте.
Мы просто хотим любить,
И любимым быть -
Без зависти, ожесточенное,
Ненавижу, ложь.
И остается любить,
И любимо быть,
И верю в чудо,
Или верить в это
Что мы здесь не навсегда,
Что ждет максимума ...
Или, наконец, восходящий,
Стройте вместе мир -
Где все вокруг реально,
Где вишня цветут в рощах,
Где все родное, все наши,
Где восток придет за нас.
Музыка, слова - Владимир Агафонкин
Как веселая зима
Она украла осенью
Его дожди обильные.
Я видел как весна
Зимой она оделась,
Как исполнение -
Холодно и грустно.
В противоречии весны
По огню сжигать лето,
Обезживал людей
Стены плотные.
Беззащитный и маленький,
Не приехал в жизнь с цветами,
И тлеющее черное поле
На сожженной земле.
Серый пепел был поднят
И бросился в небо,
Это полное грязи,
Сирило навсегда.
Обыск в небе спокойно
Листья желтые ...
И испорченные люди
Не видел неприятностей.
Я видел во сне,
Как брат убил брата,
И они закрывают дверь
От сыновей матерей,
Слышал громко кричать -
Святые возглавляли лейбл
Бюрократы,
Не зная ошибки.
Я видел детей
Замученный дикий голод,
И кто -то богатый бок о бок
Играл с собой в гольфе -
И большинство из этих людей,
Что там было,
Не знал себя горе
И сыграл свою роль.
И ты улыбаешься -
Это все не совсем,
Это темная дорога,
И обычно всем все равно.
И от ужаса, возможно, мы
Закройте Ставни -
Просыпаясь от него,
Никогда больше не засыпай.
В конце концов мы все люди,
Мы все еще люди -
Потерянные люди,
Блуждая в темноте.
Мы просто хотим любить,
И любимым быть -
Без зависти, ожесточенное,
Ненавижу, ложь.
И остается любить,
И любимо быть,
И верю в чудо,
Или верить в это
Что мы здесь не навсегда,
Что ждет максимума ...
Или, наконец, восходящий,
Стройте вместе мир -
Где все вокруг реально,
Где вишня цветут в рощах,
Где все родное, все наши,
Где восток придет за нас.
Музыка, слова - Владимир Агафонкин
Другие песни исполнителя: