Оксана Романів - Вокзали
текст песни
30
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Оксана Романів - Вокзали - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Ці міста і будинки, ці великі держави,
Безкінечно осінні холодні вокзали,
Ти стоїш посередині сірої зали
І не знаєш, куди повертатись назад...
Може знайдуться сили пробити те коло.
І замерзлими пальцями - тихо і кволо
Ти зіграєш своє незавершене соло,
Повертаючи вічність у той листопад.
Бо ніхто з-поміж нас ще не визначив грані,
Коли вітер у спину й слова твої рвані,
Як ерзаци акордів в старому роялі,
Що крізь пам'ять пройдуть голосніші стократ.
Безкінечно осінні холодні вокзали,
Ти стоїш посередині сірої зали
І не знаєш, куди повертатись назад...
Може знайдуться сили пробити те коло.
І замерзлими пальцями - тихо і кволо
Ти зіграєш своє незавершене соло,
Повертаючи вічність у той листопад.
Бо ніхто з-поміж нас ще не визначив грані,
Коли вітер у спину й слова твої рвані,
Як ерзаци акордів в старому роялі,
Що крізь пам'ять пройдуть голосніші стократ.
Эти города и дома, эти великие державы,
Бесконечно осенние холодные станции,
Вы стоите в середине серого зала
И ты не знаешь, куда вернуться ...
Может иметь силы, чтобы прорваться через этот круг.
И замороженные пальцы - тихо и слегка
Вы играете в свое незаконченное соло,
Возвращение вечности в ноябре.
Никто из нас не определил лицо,
Когда ваш ветер и ваши слова разорваны,
Как эрсианские аккорды на старом пианино,
Это более ста пройдет через память.
Бесконечно осенние холодные станции,
Вы стоите в середине серого зала
И ты не знаешь, куда вернуться ...
Может иметь силы, чтобы прорваться через этот круг.
И замороженные пальцы - тихо и слегка
Вы играете в свое незаконченное соло,
Возвращение вечности в ноябре.
Никто из нас не определил лицо,
Когда ваш ветер и ваши слова разорваны,
Как эрсианские аккорды на старом пианино,
Это более ста пройдет через память.