Руслан Кукса- Слова. Музика - Світлана Ніконорова. - Вже завтра він стане і твоїм
текст песни
17
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Руслан Кукса- Слова. Музика - Світлана Ніконорова. - Вже завтра він стане і твоїм - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Вже завтра він стане і твоїм
Кожного вечора, заходив в іншу кімнату, в якій, ніколи не засинав.
Кожного вечора не світились світильники, їх не було.
Я стояв біля вікна і слідкував за вікном навпроти, там веселився чоловік.
Він робив різні вправи, прекрасні, оксамитові вправи схожі на волошки.
Вправи повітря, вправи осені, зими.
Перетворювався деревом - лоскотав мене листям, вітром - летючим до мене, змією – повзучою на тілі моєму.
Спостерігав до пізньої ночі за кольоровою тінню, за рельєфним сяючим тілом.
Він не знав, що милуюсь ним, але чому ж тоді робив ці рухи?
Все ж таки, він здогадувався, що його кохають у паралельному вікні.
Кожного вечора, заходив в іншу кімнату, в якій, ніколи не засинав.
Кожного вечора не світились світильники, їх не було.
Я стояв біля вікна і слідкував за вікном навпроти, там веселився чоловік.
Він робив різні вправи, прекрасні, оксамитові вправи схожі на волошки.
Вправи повітря, вправи осені, зими.
Перетворювався деревом - лоскотав мене листям, вітром - летючим до мене, змією – повзучою на тілі моєму.
Спостерігав до пізньої ночі за кольоровою тінню, за рельєфним сяючим тілом.
Він не знав, що милуюсь ним, але чому ж тоді робив ці рухи?
Все ж таки, він здогадувався, що його кохають у паралельному вікні.
Он станет и твоим завтра
Каждый вечер он ходил в другую комнату, где никогда не засыпал.
Каждый вечер лампы не светились, их не было.
Я стоял у окна и следовал за окном напротив человека, повеселился.
Он выполнял различные упражнения, красивые, бархатные упражнения выглядели как кукурузные потоки.
Воздушные упражнения, осенние упражнения, зима.
Это повернуло дерево - щекотало меня листьями, ветер - летающий ко мне, змея - ползущую на моем теле.
Поздно ночью он наблюдал за цветной тенью, за рельефным сияющим телом.
Он не знал, что я восхищаюсь им, но почему он сделал эти движения?
Тем не менее, он догадался, что его любили в параллельном окне.
Каждый вечер он ходил в другую комнату, где никогда не засыпал.
Каждый вечер лампы не светились, их не было.
Я стоял у окна и следовал за окном напротив человека, повеселился.
Он выполнял различные упражнения, красивые, бархатные упражнения выглядели как кукурузные потоки.
Воздушные упражнения, осенние упражнения, зима.
Это повернуло дерево - щекотало меня листьями, ветер - летающий ко мне, змея - ползущую на моем теле.
Поздно ночью он наблюдал за цветной тенью, за рельефным сияющим телом.
Он не знал, что я восхищаюсь им, но почему он сделал эти движения?
Тем не менее, он догадался, что его любили в параллельном окне.