Саша Пивненко - Літак
текст песни
15
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Саша Пивненко - Літак - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Ніч. Бездонна й тиха ніч.
Навколо все поснуло.
А в небі, що безмежне й невиразно димне
Між хмарами пливе літак.
У тому літаку сини, захисники землі,
відважні вояки, що страху зазирають у самі вічі.
Летять…
І ще не знають…
Що то останні миті в їхньому житті.
Хтось згадує, як тиждень ще тому
З подвір`я проводжала його мати
Зі слізьми на очах казала щоб себе беріг.
І щоб обов`язково повертався.
Хтось згадує дружину й сина.
Що палко так чекають його вдома.
Як на прощання ніжно цілував їх.
Не стримувавши чоловічі сльози.
Години тануть…
І припиняє існування час…
Та раптом - вибух.
То снаряд, що чортів син, поцілив точно у ціль.
Літак підбито.
Пожежа.
Втрата висоти.
Ще кілька мить…
І - спалах. Шалене сяйво освітило.
літню ніч.
І тиша враз…
З півсотні вояків… Нікого не лишилося в живих.
В новинах скажуть, що встановлять винних.
Вестимуть слідства, шукатимуть правдиві факти.
Та хіба легше стане на душі близьким?
І чи загояться з роками страшні рани?
Вони назавжди покинули цей світ.
Немов зірки на небосхилі згасли.
Проте живуть у пам`яті й в серцях людей.
Бо справжні герої ніколи не вмирають.
Навколо все поснуло.
А в небі, що безмежне й невиразно димне
Між хмарами пливе літак.
У тому літаку сини, захисники землі,
відважні вояки, що страху зазирають у самі вічі.
Летять…
І ще не знають…
Що то останні миті в їхньому житті.
Хтось згадує, як тиждень ще тому
З подвір`я проводжала його мати
Зі слізьми на очах казала щоб себе беріг.
І щоб обов`язково повертався.
Хтось згадує дружину й сина.
Що палко так чекають його вдома.
Як на прощання ніжно цілував їх.
Не стримувавши чоловічі сльози.
Години тануть…
І припиняє існування час…
Та раптом - вибух.
То снаряд, що чортів син, поцілив точно у ціль.
Літак підбито.
Пожежа.
Втрата висоти.
Ще кілька мить…
І - спалах. Шалене сяйво освітило.
літню ніч.
І тиша враз…
З півсотні вояків… Нікого не лишилося в живих.
В новинах скажуть, що встановлять винних.
Вестимуть слідства, шукатимуть правдиві факти.
Та хіба легше стане на душі близьким?
І чи загояться з роками страшні рани?
Вони назавжди покинули цей світ.
Немов зірки на небосхилі згасли.
Проте живуть у пам`яті й в серцях людей.
Бо справжні герої ніколи не вмирають.
Ночь. Без бездона и тихая ночь.
Все засыпало.
И в небе, которое бесконечно и смутно дымно
Самолет плавает между облаками.
В этом плоскости сыновья, защитники Земли,
Смелые солдаты, которые сами смотрят в глаза.
Они летают ...
И они еще не знают ...
Какие последние моменты в их жизни.
Кто -то помнит, как неделя все еще потому, что
Со двора сопровождал свою мать
Со слезами на глазах она сказала ей взять себя.
И чтобы быть уверенным вернуться.
Кто -то помнит его жену и сына.
Что они ждут его дома.
Как прощание, он нежно поцеловал их.
Не сдерживая мужские слезы.
Часы таять…
И время останавливается ...
Но внезапно появляется взрыв.
Это была оболочка Сына, которую он убил точно в цели.
Самолет был взорван.
Огонь.
Потеря высоты.
Еще несколько раз ...
И - вспышка. Сумасшедшее свечение освещено.
Летняя ночь.
И тишина сразу ...
От пятидесяти солдат ... никто не остался в живых.
Новости скажут, что они будут виновны.
Расследования будут проведены, будут искать правдивые факты.
Но будет ли это легче в душе?
И залегивают ли ужасные раны на протяжении многих лет?
Они покинули этот мир навсегда.
Как звезды в небе исчезли.
Однако они живут в памяти и в сердцах людей.
Потому что настоящие герои никогда не умирают.
Все засыпало.
И в небе, которое бесконечно и смутно дымно
Самолет плавает между облаками.
В этом плоскости сыновья, защитники Земли,
Смелые солдаты, которые сами смотрят в глаза.
Они летают ...
И они еще не знают ...
Какие последние моменты в их жизни.
Кто -то помнит, как неделя все еще потому, что
Со двора сопровождал свою мать
Со слезами на глазах она сказала ей взять себя.
И чтобы быть уверенным вернуться.
Кто -то помнит его жену и сына.
Что они ждут его дома.
Как прощание, он нежно поцеловал их.
Не сдерживая мужские слезы.
Часы таять…
И время останавливается ...
Но внезапно появляется взрыв.
Это была оболочка Сына, которую он убил точно в цели.
Самолет был взорван.
Огонь.
Потеря высоты.
Еще несколько раз ...
И - вспышка. Сумасшедшее свечение освещено.
Летняя ночь.
И тишина сразу ...
От пятидесяти солдат ... никто не остался в живых.
Новости скажут, что они будут виновны.
Расследования будут проведены, будут искать правдивые факты.
Но будет ли это легче в душе?
И залегивают ли ужасные раны на протяжении многих лет?
Они покинули этот мир навсегда.
Как звезды в небе исчезли.
Однако они живут в памяти и в сердцах людей.
Потому что настоящие герои никогда не умирают.
Другие песни исполнителя: