Сергій Жадан - Салман тримав на вокзалі кіоски
текст песни
25
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Сергій Жадан - Салман тримав на вокзалі кіоски - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
1
Салман тримав на вокзалі кіоски.
Кіоски спалили якісь відморозки.
Спалили кіоски, спалили фольксваген –
в роботі з людьми є свої переваги.
Спалили Салмана, інших лишили,
пізнали лише за наколками на шиї.
Ми клялись, стоячи між туману,
що поставимо пам’ятник другу Салману,
поставимо пам’ятник із чорного граніту,
вшануємо пам’ять бійців неліквіду.
Спіть собі з миром, брати по зброї,
ветерани Трої, піонери-герої,
хто згорів на роботі й не дожив до пенсії:
діти сонця, покоління пепсі.
2
Вася бовтався на фірмі до кризи,
потім на фірмі з’явилися криси.
Криси винюхали жирну частку,
криси здали Васю начальству.
І ось він сидить, як моряк на причалі,
і впадає в маразм од такої печалі.
«В мене, - каже, - є друг трансплантолог -
витрусить з мене зайвий мотлох.
Продам що-небудь із внутрішніх органів:
найменш юзані, без різної погані.
По ходу потрібна згода родини,
далі хай розбирають на частини.
А родина проти, наче це вирок.
А хуй мені з нирки? Проживу без нирок.
Хуй мені з їхніх кишок і тромбів?
Продам все зайве, буду як зомбі.
Почну харчуватись чужою кров’ю,
віддам борги своєму здоров’ю.
Буду пити протиотрути,
щоби всіх пережити і всіх забути».
3
Зустрів нещодавно друга Артура:
порядна родина, добра натура –
кузен-петеушник, сестра-відмінниця.
Сів – відкинувся, знову сів – відкинувся,
ще раз сів – вийшов по амністії,
сидить, чекає благої вісті.
Співає в церквах на Різдво колядок.
«У всьому, - говорить, - має бути порядок.
Толку з ваших мирних зборів?
Краще різати мінтів і прокурорів,
валити суддів, вішати дільничних,
стріляти червоних, палити коричневих,
втопити в лайні нового губернатора,
потім на згарищі глушити з дозатора.
Рвати попів із золотими хрестами,
слати бомби заказними листами
кожному хую, банкіру й буржую -
Ісус казав жити по фен-шую».
4
Андрюха в школі ходив відмінником,
доки не взяли з краденим годинником.
«Було мені, - каже, - муторно й боязко.
Пішов виконувати громадянський обов’язок
в місто Фастів, у будівельну частину.
Як я ненавиджу цю країну!
Кожен готовий смоктати за подачку.
Будуть працювати просто за жрачку.
Живуть, як змії, не показуючи виду.
Я ніколи звідси не поїду».
Віддав своє труду і обороні.
Останні роки сидить на стадіоні.
Сидить восени, сидить улітку,
розповідає про трансферну політику:
«В клубі празник – змінився власник,
ліве бабло – найкращий подразник.
Наші традиції – здати позиції,
решту зроблять негри й бразильці.
Бути кращим дається не кожному,
чесний футбол занадто дорого коштує.
Все купується, все продається,
окрім любові й нашого серця!»
5
У кожного з нас є свої заступники.
Ровесники лежать в чорноземах республіки.
Інших немає, замінити їх ніким.
Це вони торгували металом і нікелем.
Це вони проїбали все й відразу –
від фабрик Донбасу до російського газу.
Це в них відбирали шахти й заводи,
це вони говорили про запах свободи,
про офшорні зони й ринки Європи,
їх валила влада й не брали хвороби,
вони першими рвались вперед під вітрилами.
Першими потім їх і відстрілювали.
Їх хоронили, їх забували.
Нічні небеса, чорні підвали,
мертва тиша, сувора вітчизна:
нестерпно п’янка,
невимовно грізна.
Салман тримав на вокзалі кіоски.
Кіоски спалили якісь відморозки.
Спалили кіоски, спалили фольксваген –
в роботі з людьми є свої переваги.
Спалили Салмана, інших лишили,
пізнали лише за наколками на шиї.
Ми клялись, стоячи між туману,
що поставимо пам’ятник другу Салману,
поставимо пам’ятник із чорного граніту,
вшануємо пам’ять бійців неліквіду.
Спіть собі з миром, брати по зброї,
ветерани Трої, піонери-герої,
хто згорів на роботі й не дожив до пенсії:
діти сонця, покоління пепсі.
2
Вася бовтався на фірмі до кризи,
потім на фірмі з’явилися криси.
Криси винюхали жирну частку,
криси здали Васю начальству.
І ось він сидить, як моряк на причалі,
і впадає в маразм од такої печалі.
«В мене, - каже, - є друг трансплантолог -
витрусить з мене зайвий мотлох.
Продам що-небудь із внутрішніх органів:
найменш юзані, без різної погані.
По ходу потрібна згода родини,
далі хай розбирають на частини.
А родина проти, наче це вирок.
А хуй мені з нирки? Проживу без нирок.
Хуй мені з їхніх кишок і тромбів?
Продам все зайве, буду як зомбі.
Почну харчуватись чужою кров’ю,
віддам борги своєму здоров’ю.
Буду пити протиотрути,
щоби всіх пережити і всіх забути».
3
Зустрів нещодавно друга Артура:
порядна родина, добра натура –
кузен-петеушник, сестра-відмінниця.
Сів – відкинувся, знову сів – відкинувся,
ще раз сів – вийшов по амністії,
сидить, чекає благої вісті.
Співає в церквах на Різдво колядок.
«У всьому, - говорить, - має бути порядок.
Толку з ваших мирних зборів?
Краще різати мінтів і прокурорів,
валити суддів, вішати дільничних,
стріляти червоних, палити коричневих,
втопити в лайні нового губернатора,
потім на згарищі глушити з дозатора.
Рвати попів із золотими хрестами,
слати бомби заказними листами
кожному хую, банкіру й буржую -
Ісус казав жити по фен-шую».
4
Андрюха в школі ходив відмінником,
доки не взяли з краденим годинником.
«Було мені, - каже, - муторно й боязко.
Пішов виконувати громадянський обов’язок
в місто Фастів, у будівельну частину.
Як я ненавиджу цю країну!
Кожен готовий смоктати за подачку.
Будуть працювати просто за жрачку.
Живуть, як змії, не показуючи виду.
Я ніколи звідси не поїду».
Віддав своє труду і обороні.
Останні роки сидить на стадіоні.
Сидить восени, сидить улітку,
розповідає про трансферну політику:
«В клубі празник – змінився власник,
ліве бабло – найкращий подразник.
Наші традиції – здати позиції,
решту зроблять негри й бразильці.
Бути кращим дається не кожному,
чесний футбол занадто дорого коштує.
Все купується, все продається,
окрім любові й нашого серця!»
5
У кожного з нас є свої заступники.
Ровесники лежать в чорноземах республіки.
Інших немає, замінити їх ніким.
Це вони торгували металом і нікелем.
Це вони проїбали все й відразу –
від фабрик Донбасу до російського газу.
Це в них відбирали шахти й заводи,
це вони говорили про запах свободи,
про офшорні зони й ринки Європи,
їх валила влада й не брали хвороби,
вони першими рвались вперед під вітрилами.
Першими потім їх і відстрілювали.
Їх хоронили, їх забували.
Нічні небеса, чорні підвали,
мертва тиша, сувора вітчизна:
нестерпно п’янка,
невимовно грізна.
1
Салмана держали на станции.
Киоски сожгли немного мороза.
Сгоревшие киоски, сгоревшие люди -
Есть преимущества в работе с людьми.
Сгорел Салман, другие ушли,
Они учились только за шеей.
Мы поклялись, стоя между туманом,
Что мы поместим памятник второму Салману,
Давайте положим памятник черного гранита,
Мы чтим память о боевиках неликвида.
Спать с миром, возьми оружие,
Ветераны Троя, пионеры-проживания,
Кто горел на работе и не дожил до выхода на пенсию:
Дети Солнца, поколение Пепси.
2
Васья качалась в фирме до кризиса,
Затем появилась компания.
Кризис понюхал жирную фракцию,
Криса сдал Васи своим начальству.
И здесь он сидит как моряк на пирсе,
И это попадает в безумие такой грусти.
«У меня есть», - говорит трансплантолог друга -
Это избавится от моего дополнительного мусора.
Я буду продавать что угодно от внутренних органов:
Наименьший Юзани, без разных плохих.
В ходе семейного согласия требуется,
Далее, пусть они разбираются на кусочки.
И семья против этого, как будто это было предложение.
А как насчет меня из почки? Я живу без почек.
Укажите меня от их кишек и сгустков крови?
Я буду продавать все дополнительное, я буду как зомби.
Начнет питаться чужой кровью,
Я поплачу своим здоровьем.
Я буду пить антидореты,
Чтобы выжить всех и забыть всех ».
3
Недавно он встретил второго Артура:
Приличная семья, хорошая природа -
Kuzen-Potteuzhnik, сестра-экстремент.
Сел - отвергнуто, снова сел - отвергнуто,
снова сел - вышел на амнистию,
Сидеть, жду хороших новостей.
Он поет в церквях на рождественские колядки.
«Во всем, - говорит он, - должен быть заказ.
Много твоего мирного собрания?
Лучше разрезать мин и прокуроры,
заманить судей, повесить участок,
стрелять красным, дымо коричневый,
утонуть в дерьме нового губернатора,
Затем, на огне, материал от дозатора.
Разорвал священников с золотыми крестами,
Слайд -бомбы с арендой
Каждый член, банкир и буржуа -
Иисус сказал, чтобы жить на фэн -шуй. "
4
Эндрю в школе отправился в отличный
Пока они не взялись с украденными часами.
«Это был я, - говорит он, - моторически и робко.
Пошел выполнять гражданский долг
к городу Фастив, в строительную часть.
Как я ненавижу эту страну!
Все готовы сосать.
Они будут работать только у священника.
Они живут как змеи, не показывая вида.
Я никогда не пойду отсюда ".
Он дал свою работу и защиту.
Он сидел на стадионе в последние годы.
Сидит осенью, сидит летом,
Рассказывает о политике передачи:
«В клубе праздников - владелец изменился,
Левая добыча - лучший стимул.
Наши традиции должны передавать позиции,
Остальные будут сделаны черными и бразильцами.
Быть лучшим, кто не дает всем,
Честный футбол слишком дорогой.
Все куплено, все продано,
Помимо любви и нашего сердца! »
5
У каждого из нас есть свои депутаты.
Песеры лежат в Черноземе Республики.
Других нет, замените их кем -нибудь.
Они обменяли металл и никель.
Они были пьяны и сразу -
От заводов Донбасса до русского газа.
Они были выбраны в шахтах и фабриках,
Они говорили о запахе свободы,
О морских зонах и рынках Европы,
Они были упали и не заболели,
Они были первыми, кто сломался под парусами.
Первые, потом они были уволены.
Они были похоронены, их забыли.
Ночные небеса, черные подвалы,
Мертвая молчание, суровое домашнее:
невыносимо пьян,
Инвазивно угрожающий.
Салмана держали на станции.
Киоски сожгли немного мороза.
Сгоревшие киоски, сгоревшие люди -
Есть преимущества в работе с людьми.
Сгорел Салман, другие ушли,
Они учились только за шеей.
Мы поклялись, стоя между туманом,
Что мы поместим памятник второму Салману,
Давайте положим памятник черного гранита,
Мы чтим память о боевиках неликвида.
Спать с миром, возьми оружие,
Ветераны Троя, пионеры-проживания,
Кто горел на работе и не дожил до выхода на пенсию:
Дети Солнца, поколение Пепси.
2
Васья качалась в фирме до кризиса,
Затем появилась компания.
Кризис понюхал жирную фракцию,
Криса сдал Васи своим начальству.
И здесь он сидит как моряк на пирсе,
И это попадает в безумие такой грусти.
«У меня есть», - говорит трансплантолог друга -
Это избавится от моего дополнительного мусора.
Я буду продавать что угодно от внутренних органов:
Наименьший Юзани, без разных плохих.
В ходе семейного согласия требуется,
Далее, пусть они разбираются на кусочки.
И семья против этого, как будто это было предложение.
А как насчет меня из почки? Я живу без почек.
Укажите меня от их кишек и сгустков крови?
Я буду продавать все дополнительное, я буду как зомби.
Начнет питаться чужой кровью,
Я поплачу своим здоровьем.
Я буду пить антидореты,
Чтобы выжить всех и забыть всех ».
3
Недавно он встретил второго Артура:
Приличная семья, хорошая природа -
Kuzen-Potteuzhnik, сестра-экстремент.
Сел - отвергнуто, снова сел - отвергнуто,
снова сел - вышел на амнистию,
Сидеть, жду хороших новостей.
Он поет в церквях на рождественские колядки.
«Во всем, - говорит он, - должен быть заказ.
Много твоего мирного собрания?
Лучше разрезать мин и прокуроры,
заманить судей, повесить участок,
стрелять красным, дымо коричневый,
утонуть в дерьме нового губернатора,
Затем, на огне, материал от дозатора.
Разорвал священников с золотыми крестами,
Слайд -бомбы с арендой
Каждый член, банкир и буржуа -
Иисус сказал, чтобы жить на фэн -шуй. "
4
Эндрю в школе отправился в отличный
Пока они не взялись с украденными часами.
«Это был я, - говорит он, - моторически и робко.
Пошел выполнять гражданский долг
к городу Фастив, в строительную часть.
Как я ненавижу эту страну!
Все готовы сосать.
Они будут работать только у священника.
Они живут как змеи, не показывая вида.
Я никогда не пойду отсюда ".
Он дал свою работу и защиту.
Он сидел на стадионе в последние годы.
Сидит осенью, сидит летом,
Рассказывает о политике передачи:
«В клубе праздников - владелец изменился,
Левая добыча - лучший стимул.
Наши традиции должны передавать позиции,
Остальные будут сделаны черными и бразильцами.
Быть лучшим, кто не дает всем,
Честный футбол слишком дорогой.
Все куплено, все продано,
Помимо любви и нашего сердца! »
5
У каждого из нас есть свои депутаты.
Песеры лежат в Черноземе Республики.
Других нет, замените их кем -нибудь.
Они обменяли металл и никель.
Они были пьяны и сразу -
От заводов Донбасса до русского газа.
Они были выбраны в шахтах и фабриках,
Они говорили о запахе свободы,
О морских зонах и рынках Европы,
Они были упали и не заболели,
Они были первыми, кто сломался под парусами.
Первые, потом они были уволены.
Они были похоронены, их забыли.
Ночные небеса, черные подвалы,
Мертвая молчание, суровое домашнее:
невыносимо пьян,
Инвазивно угрожающий.
Другие песни исполнителя: