Тартак - Ти Подумай
текст песни
41
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Тартак - Ти Подумай - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Кволий промінь сонця пробився крізь хмари –
Одразу люди одягли окуляри.
І це сонце не сліпить, просто кожен хоче
Заховати душу, заховати очі.
Відгородитись високим парканом –
Його не перескочиш, не проб’єш тараном.
Кожен має проблеми, кожен має турботи,
Між людьми загорожі з колючого дроту.
Незнайомець не скаже доброго слова,
Знайомий зустріне – порожня розмова.
Посміхнутися важко, співчуття неможливе…
Ось людина нещасна, де ж людина щаслива?
В небі раптом яскраво заграє веселка!
Вхопи краплю щастя – сховай у пуделко.
Не давай цьому щастю на місці сидіти –
Відпускай на волю, хай гуляє по світу!
Коли часом здається, що ти зайва людина
І що власне життя для життя не причина,
Коли думаєш знову, що існуєш даремно,
Ти подумай про тих, кому завжди темно!
Можеш чути радість пташиного співу,
Перекати грому, шелестіння зливи!
Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо,
Ти подумай про тих, кому завжди тихо!
Ми живемо у колі вузьких інтересів –
Побутових умов, механічних процесів.
Сонце марно дарує нам позитивні фотони –
В нас крутіші мобільні, в нас модніші рінґтони!
Застрибнути на пік матеріального статку,
Від проблем заховатись, наче равлик у хатку.
Не почув, не побачив і сказати не може,
Це для нього чуже, а це на нього не схоже.
Телевізор, диван, пиво, футбол…
Тупий серіал, примітивний прикол…
Книга – просто додаток до шкільної програми,
А все, що потрібно, нам розкаже реклама!
Та кожен, хто вірить, почувається в силі
Так змітити життя, щоб радіти щохвилі!
Щоб ця радість росла в геометричній прогресії,
Щоб звільнити цей світ від журби та депресій!
Коли часом здається, що ти зайва людина
І що власне життя для життя не причина,
Коли думаєш знову, що існуєш даремно,
Ти подумай про тих, кому завжди темно!
Можеш чути радість пташиного співу,
Перекати грому, шелестіння зливи!
Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо,
Ти подумай про тих, кому завжди тихо!
Одразу люди одягли окуляри.
І це сонце не сліпить, просто кожен хоче
Заховати душу, заховати очі.
Відгородитись високим парканом –
Його не перескочиш, не проб’єш тараном.
Кожен має проблеми, кожен має турботи,
Між людьми загорожі з колючого дроту.
Незнайомець не скаже доброго слова,
Знайомий зустріне – порожня розмова.
Посміхнутися важко, співчуття неможливе…
Ось людина нещасна, де ж людина щаслива?
В небі раптом яскраво заграє веселка!
Вхопи краплю щастя – сховай у пуделко.
Не давай цьому щастю на місці сидіти –
Відпускай на волю, хай гуляє по світу!
Коли часом здається, що ти зайва людина
І що власне життя для життя не причина,
Коли думаєш знову, що існуєш даремно,
Ти подумай про тих, кому завжди темно!
Можеш чути радість пташиного співу,
Перекати грому, шелестіння зливи!
Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо,
Ти подумай про тих, кому завжди тихо!
Ми живемо у колі вузьких інтересів –
Побутових умов, механічних процесів.
Сонце марно дарує нам позитивні фотони –
В нас крутіші мобільні, в нас модніші рінґтони!
Застрибнути на пік матеріального статку,
Від проблем заховатись, наче равлик у хатку.
Не почув, не побачив і сказати не може,
Це для нього чуже, а це на нього не схоже.
Телевізор, диван, пиво, футбол…
Тупий серіал, примітивний прикол…
Книга – просто додаток до шкільної програми,
А все, що потрібно, нам розкаже реклама!
Та кожен, хто вірить, почувається в силі
Так змітити життя, щоб радіти щохвилі!
Щоб ця радість росла в геометричній прогресії,
Щоб звільнити цей світ від журби та депресій!
Коли часом здається, що ти зайва людина
І що власне життя для життя не причина,
Коли думаєш знову, що існуєш даремно,
Ти подумай про тих, кому завжди темно!
Можеш чути радість пташиного співу,
Перекати грому, шелестіння зливи!
Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо,
Ти подумай про тих, кому завжди тихо!
ВС луч солнца пробился сквозь тучу -
Сразу люди одеты очки.
И это солнце не ослепит, просто каждый хочет
Скрыть душу, скрыть свои глаза.
Для забора высокого забора -
Его не прыгает, не водите Таран.
У каждого есть проблемы у каждого есть опасения,
Между людьми, барьеры колючей проволоки.
Незнакомец не скажет доброе слово,
Знакомый встретит - пустой разговор.
Улыбнуться трудно, сострадание невозможно ...
Вот человек несчастный, где человек счастлив?
В небе вдруг флиртует радугу!
Оборачивает счастья - шкура в Pudełko.
Не дают это счастье на месте сидеть -
Отпущенный на волю, пусть они идут по всему миру!
Когда иногда кажется, вы избыток люди
И это ваша собственная жизнь не является основанием для жизни,
Когда вы думаете, что раз существует напрасно,
Вы думаете о тех, кто всегда темно!
Вы можете услышать радость пения птиц,
Мужество гром, Shelestonus!
Ваша беда не беда, ваша катастрофа не катастрофа,
Вы думаете о тех, кто всегда тихо!
Мы живем в круге узких интересов -
домашние условия, механические процессы.
Солнце напрасно дает нам положительные фотоны -
Мы круче подвижны, у нас есть модные ringons!
Провести на пике материала пола,
От проблем спрятаться, как улитка в хижине.
Не слышал, не видел и не говори,
Это чуждо ему, и он не похож на него.
Телевизор, диван, пиво, футбол ...
Тупой сериал, примитивный весело ...
Книга просто приложение к школьной программе,
И все, что вам нужно, мы расскажем вам!
И все считают, что, чувствуя в силе
Так совмещенная жизни радоваться каждый свидетель!
Для того чтобы эта радость росла в геометрической прогрессии,
Для того, чтобы освободить этот мир от обходов и депрессии!
Когда иногда кажется, вы избыток люди
И это ваша собственная жизнь не является основанием для жизни,
Когда вы думаете, что раз существует напрасно,
Вы думаете о тех, кто всегда темно!
Вы можете услышать радость пения птиц,
Мужество гром, Shelestonus!
Ваша беда не беда, ваша катастрофа не катастрофа,
Вы думаете о тех, кто всегда тихо!
Сразу люди одеты очки.
И это солнце не ослепит, просто каждый хочет
Скрыть душу, скрыть свои глаза.
Для забора высокого забора -
Его не прыгает, не водите Таран.
У каждого есть проблемы у каждого есть опасения,
Между людьми, барьеры колючей проволоки.
Незнакомец не скажет доброе слово,
Знакомый встретит - пустой разговор.
Улыбнуться трудно, сострадание невозможно ...
Вот человек несчастный, где человек счастлив?
В небе вдруг флиртует радугу!
Оборачивает счастья - шкура в Pudełko.
Не дают это счастье на месте сидеть -
Отпущенный на волю, пусть они идут по всему миру!
Когда иногда кажется, вы избыток люди
И это ваша собственная жизнь не является основанием для жизни,
Когда вы думаете, что раз существует напрасно,
Вы думаете о тех, кто всегда темно!
Вы можете услышать радость пения птиц,
Мужество гром, Shelestonus!
Ваша беда не беда, ваша катастрофа не катастрофа,
Вы думаете о тех, кто всегда тихо!
Мы живем в круге узких интересов -
домашние условия, механические процессы.
Солнце напрасно дает нам положительные фотоны -
Мы круче подвижны, у нас есть модные ringons!
Провести на пике материала пола,
От проблем спрятаться, как улитка в хижине.
Не слышал, не видел и не говори,
Это чуждо ему, и он не похож на него.
Телевизор, диван, пиво, футбол ...
Тупой сериал, примитивный весело ...
Книга просто приложение к школьной программе,
И все, что вам нужно, мы расскажем вам!
И все считают, что, чувствуя в силе
Так совмещенная жизни радоваться каждый свидетель!
Для того чтобы эта радость росла в геометрической прогрессии,
Для того, чтобы освободить этот мир от обходов и депрессии!
Когда иногда кажется, вы избыток люди
И это ваша собственная жизнь не является основанием для жизни,
Когда вы думаете, что раз существует напрасно,
Вы думаете о тех, кто всегда темно!
Вы можете услышать радость пения птиц,
Мужество гром, Shelestonus!
Ваша беда не беда, ваша катастрофа не катастрофа,
Вы думаете о тех, кто всегда тихо!
Другие песни исполнителя: