Тризубий Стас - Ласощі дитинства
текст песни
16
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Тризубий Стас - Ласощі дитинства - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Запитайтесь маленьких дітей,
І у відповідь скажуть вам діти,
Що є двоє щасливих людей:
Це трамвайний водій та кондитер.
Уявіть той казковий трамвай,
І що в ньому вам тільки три роки,
В шоколаді і ніс ваш, і щоки,
І скажіть мені, чим це не рай?
Там запахи м’ятні
І зовсім немає проблем,
Торти ароматні,
Тістечка, морозиво, крем.
Какаове море
І вафлі солодкі хрумкі,
І щирі дитячі образи та горе,
Як щось не купили батьки.
І щирі дитячі сльози та горе,
Як щось не купили батьки.
Та немає туди вороття,
У солодку казкову країну.
В нас розумне доросле життя,
Ми забули у собі дитину.
Тільки й того, що двічі на день
Кинем ложечку цукру до чаю,
Трясемось у скаженнім трамваю
І глухі вже від його "дзень-дзень".
Нам років багато,
У нас невибагливий смак,
Рогалик на свято,
Ще й добре, якщо воно так.
Подякуєм долі
За наші спокусливі сни,
Один лиш єдиний у них є недолік,
Бо дуже короткі вони.
Де ж ви тепер, запахи мого забутого дитинства?
А той фантастичний смак звичайнісіньких
Ірисок з новорічного подарунку?
Невже ж, то все тільки у далекому минулому?
Хто повірить у казку свою,
Той зустріне не тільки в уяві.
Моя казка в карпатськім краю
Біля мене живе в Станіславі.
Там є дивна країна чудес,
Де цукрові поля та пустелі
І дерева ростуть з карамелі,
І зефірна гора до небес.
Підхоплює вітер,
Несе запахів тисячі,
То сивий кондитер
Чаклує у день і в ночі.
Той вітер вирує
І в місті, і в кожнім селі.
Ми ласощі свого дитинства смакуєм
І знову ми – діти малі.
І у відповідь скажуть вам діти,
Що є двоє щасливих людей:
Це трамвайний водій та кондитер.
Уявіть той казковий трамвай,
І що в ньому вам тільки три роки,
В шоколаді і ніс ваш, і щоки,
І скажіть мені, чим це не рай?
Там запахи м’ятні
І зовсім немає проблем,
Торти ароматні,
Тістечка, морозиво, крем.
Какаове море
І вафлі солодкі хрумкі,
І щирі дитячі образи та горе,
Як щось не купили батьки.
І щирі дитячі сльози та горе,
Як щось не купили батьки.
Та немає туди вороття,
У солодку казкову країну.
В нас розумне доросле життя,
Ми забули у собі дитину.
Тільки й того, що двічі на день
Кинем ложечку цукру до чаю,
Трясемось у скаженнім трамваю
І глухі вже від його "дзень-дзень".
Нам років багато,
У нас невибагливий смак,
Рогалик на свято,
Ще й добре, якщо воно так.
Подякуєм долі
За наші спокусливі сни,
Один лиш єдиний у них є недолік,
Бо дуже короткі вони.
Де ж ви тепер, запахи мого забутого дитинства?
А той фантастичний смак звичайнісіньких
Ірисок з новорічного подарунку?
Невже ж, то все тільки у далекому минулому?
Хто повірить у казку свою,
Той зустріне не тільки в уяві.
Моя казка в карпатськім краю
Біля мене живе в Станіславі.
Там є дивна країна чудес,
Де цукрові поля та пустелі
І дерева ростуть з карамелі,
І зефірна гора до небес.
Підхоплює вітер,
Несе запахів тисячі,
То сивий кондитер
Чаклує у день і в ночі.
Той вітер вирує
І в місті, і в кожнім селі.
Ми ласощі свого дитинства смакуєм
І знову ми – діти малі.
Спросите маленьких детей,
И в ответ дети скажут вам,
Какие два счастливых людей:
Это трамвайный драйвер и кондитер.
Представьте себе этот сказочный трамвай,
И это в этом для вас всего три года,
В шоколаде и носу и щеках,
И скажите мне, что не рай?
Запахи мяты там
И никаких проблем вообще,
Торты ароматны,
Торты, мороженое, сливки.
Какао -море
И вафли сладкий хрустящий,
И искренние детские образы и горя,
Как что -то не купило что -то.
И искренние слезы и горя,
Как что -то не купило что -то.
Но там нет ворот,
В сладкую сказочную страну.
У нас умная взрослая жизнь,
Мы забыли ребенка.
Только тот факт, что два раза в день
Бросить ложку сахара в чай,
Мы встряхиваем в трамвай
И глухие от его "Зен-Джен".
Мы много лет,
У нас неприхотливый вкус,
Рогал на праздник,
Даже хорошо, если это так.
Мы благодарим судьбу
Для наших соблазнительных снов,
Только один имеет недостаток,
Потому что они очень короткие.
Где ты сейчас, запахи моего забытого детства?
И этот фантастический вкус обычного
Ирландцы для новогоднего подарка?
Все это в далеком прошлом?
Кто поверит в вашу сказку,
Он встретится не только в воображении.
Моя сказка в Карпатском регионе
Я живу в Станиславе.
Есть странная страна чудес,
Где сахарные поля и пустыни
И деревья растут из карамели,
И зефирная гора до небес.
Поднимает ветер,
Несет запахи тысяч,
Это серый кондитер
Хочет днем и ночью.
Этот ветер бушует
Как в городе, так и в каждой деревне.
Мы относимся к нашему детству по вкусу
И снова мы маленькие дети.
И в ответ дети скажут вам,
Какие два счастливых людей:
Это трамвайный драйвер и кондитер.
Представьте себе этот сказочный трамвай,
И это в этом для вас всего три года,
В шоколаде и носу и щеках,
И скажите мне, что не рай?
Запахи мяты там
И никаких проблем вообще,
Торты ароматны,
Торты, мороженое, сливки.
Какао -море
И вафли сладкий хрустящий,
И искренние детские образы и горя,
Как что -то не купило что -то.
И искренние слезы и горя,
Как что -то не купило что -то.
Но там нет ворот,
В сладкую сказочную страну.
У нас умная взрослая жизнь,
Мы забыли ребенка.
Только тот факт, что два раза в день
Бросить ложку сахара в чай,
Мы встряхиваем в трамвай
И глухие от его "Зен-Джен".
Мы много лет,
У нас неприхотливый вкус,
Рогал на праздник,
Даже хорошо, если это так.
Мы благодарим судьбу
Для наших соблазнительных снов,
Только один имеет недостаток,
Потому что они очень короткие.
Где ты сейчас, запахи моего забытого детства?
И этот фантастический вкус обычного
Ирландцы для новогоднего подарка?
Все это в далеком прошлом?
Кто поверит в вашу сказку,
Он встретится не только в воображении.
Моя сказка в Карпатском регионе
Я живу в Станиславе.
Есть странная страна чудес,
Где сахарные поля и пустыни
И деревья растут из карамели,
И зефирная гора до небес.
Поднимает ветер,
Несет запахи тысяч,
Это серый кондитер
Хочет днем и ночью.
Этот ветер бушует
Как в городе, так и в каждой деревне.
Мы относимся к нашему детству по вкусу
И снова мы маленькие дети.
Другие песни исполнителя: