Гайдамаки - 4. Листопад
текст песни
13
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Гайдамаки - 4. Листопад - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Листопад
Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.
Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.
Свідомість їх не потрібна нікому й кохання приречене в світі тварин,
З якого постала Людина, на неї ти так не дивися, вона ще дитина!
Прийшов листопад і раптом ти зрозумів, що не маєш снів
З тих пір, як твоя крів отруєна ядом стріл.
Щоночі тіло твоє вмирає, душа тікає й проникає
За стіни багатоквартирних домів, у шоці від того, що діється з нами...
І знов забуває, куди вертає, фізичне тіло собі шукає
У світі тварин, потоці машин, поганих пісень, сумних очей,
Картин, від яких псується крів. А може, це просто прийшов листопад,
А ти ще не звик до природніх змін? А може, тебе вже нема?
Не треба спішити жити, раптом прокинутися й зрозуміти
Усе, що ся діє навколо, побачити в новому цвіті
Стільки ясних очей, красивих людей, пісень, що гукають жити
Наших дітей у майбутній день, обняти й благословити!..
Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.
Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.
Вони замовкають, поволі зникають, пісні забуваються, люди лишаються
В стінах багатоквартирних домів, з яких вже ніколи на Світ не вертаються!
Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.
Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.
Свідомість їх не потрібна нікому й кохання приречене в світі тварин,
З якого постала Людина, на неї ти так не дивися, вона ще дитина!
Прийшов листопад і раптом ти зрозумів, що не маєш снів
З тих пір, як твоя крів отруєна ядом стріл.
Щоночі тіло твоє вмирає, душа тікає й проникає
За стіни багатоквартирних домів, у шоці від того, що діється з нами...
І знов забуває, куди вертає, фізичне тіло собі шукає
У світі тварин, потоці машин, поганих пісень, сумних очей,
Картин, від яких псується крів. А може, це просто прийшов листопад,
А ти ще не звик до природніх змін? А може, тебе вже нема?
Не треба спішити жити, раптом прокинутися й зрозуміти
Усе, що ся діє навколо, побачити в новому цвіті
Стільки ясних очей, красивих людей, пісень, що гукають жити
Наших дітей у майбутній день, обняти й благословити!..
Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.
Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.
Вони замовкають, поволі зникають, пісні забуваються, люди лишаються
В стінах багатоквартирних домів, з яких вже ніколи на Світ не вертаються!
Ноябрь
Поэты делают песни, не тратя свое время на землю.
Системные работают, смотрите, покупают, осуждают, относятся к ним.
Сознание их не нужно никому, а любовь обречена в мире животных,
Из которого пришел человек, вы не смотрите на это, она все еще ребенок!
Пришел ноябрь, и вдруг вы поняли, что у вас нет мечты
С тех пор, как ваша лошадь отравлена ядом стрел.
Ваше тело умирает каждую ночь, душа убегает и проникает
За стенами жилых домов, шок от того, что происходит с нами ...
И снова забывает, где он возвращается, физическое тело смотрит
В мире животных, потоки автомобилей, плохие песни, грустные глаза,
Картины, из которых крест испорчен. Или, может быть, это только ноябрь,
И вы еще не привыкли к естественным изменениям? Или, может быть, ты ушел?
Не нужно торопиться жить, внезапно проснуться и понять
Все, что действует, видите в новом цвете
Так много чистых глаз, красивых людей, песен, которые звучат для жизни
Наши дети в предстоящий день, обнимают и благослови! ..
Поэты делают песни, не тратя свое время на землю.
Системные работают, смотрите, покупают, осуждают, относятся к ним.
Они молчат, медленно исчезают, песни забыли, люди остаются
В стенах жилых домов, из которых они никогда не возвращаются!
Поэты делают песни, не тратя свое время на землю.
Системные работают, смотрите, покупают, осуждают, относятся к ним.
Сознание их не нужно никому, а любовь обречена в мире животных,
Из которого пришел человек, вы не смотрите на это, она все еще ребенок!
Пришел ноябрь, и вдруг вы поняли, что у вас нет мечты
С тех пор, как ваша лошадь отравлена ядом стрел.
Ваше тело умирает каждую ночь, душа убегает и проникает
За стенами жилых домов, шок от того, что происходит с нами ...
И снова забывает, где он возвращается, физическое тело смотрит
В мире животных, потоки автомобилей, плохие песни, грустные глаза,
Картины, из которых крест испорчен. Или, может быть, это только ноябрь,
И вы еще не привыкли к естественным изменениям? Или, может быть, ты ушел?
Не нужно торопиться жить, внезапно проснуться и понять
Все, что действует, видите в новом цвете
Так много чистых глаз, красивых людей, песен, которые звучат для жизни
Наши дети в предстоящий день, обнимают и благослови! ..
Поэты делают песни, не тратя свое время на землю.
Системные работают, смотрите, покупают, осуждают, относятся к ним.
Они молчат, медленно исчезают, песни забыли, люди остаются
В стенах жилых домов, из которых они никогда не возвращаются!
Другие песни исполнителя: