Noizy Minor - У нитках
текст песни
15
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Noizy Minor - У нитках - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
У теплих хвилях мереживного світла,
Його ковтаю - поринаю в божевілля,
І так шкода, що не бачите проміння,
Що ваш Бог загубився у сплетіннях
Брудних ниток холодних ілюстрацій,
Моє життя тікає через пальці,
І я за ним, міняючи локації,
Розсікаючи підземки шумні станції.
Я крокую впевнено по двадцять першому,
Не стер ще я лінію, що стежкою
Намалював, коли не бачив я людей,
Коли дзеркалу з усмішкою: "Добрий день!"
Привіт, мій друже, як сьогодні твої справи?
Знов не дуже? Знову підеш пити каву?
Ну а ввечері лови зірки яскраві,
Як повертатися будеш безлюдними шляхами
Містами, місяцями
Ловити миті, коли сонце встане,
Дістанемо промені теплі,
І згоримо біля сонця поверхні.
Нестерпні зламати ідеї,
Які сумнівом труїли кожен день мій,
Кожень день твій я обіймаю,
Так втомився стояти я з краю.
У свою мрію здійсню, блядь, ще один постріл,
І не запитуйте мене звідки стільки злості,
Давай здихай, чого ж ти ледве дихаєш?
Або гориш, або згасаєш - більш немає виходу.
Дуже тихо тут, я вас не чую,
Хворобливі думки не рятують,
Вдихаю ніч, сьогодні з нею знову разом,
Прохолодою вбиваю я звуки часу.
У теплих хвилях мереживного світла,
Його ковтаю - поринаю в божевілля,
І так шкода, що не бачите проміння,
Що ваш Бог загубився у сплетіннях
Брудних ниток холодних ілюстрацій,
Моє життя тікає через пальці,
І я за ним, міняючи локації,
Розсікаючи підземки шумні станції.
Його ковтаю - поринаю в божевілля,
І так шкода, що не бачите проміння,
Що ваш Бог загубився у сплетіннях
Брудних ниток холодних ілюстрацій,
Моє життя тікає через пальці,
І я за ним, міняючи локації,
Розсікаючи підземки шумні станції.
Я крокую впевнено по двадцять першому,
Не стер ще я лінію, що стежкою
Намалював, коли не бачив я людей,
Коли дзеркалу з усмішкою: "Добрий день!"
Привіт, мій друже, як сьогодні твої справи?
Знов не дуже? Знову підеш пити каву?
Ну а ввечері лови зірки яскраві,
Як повертатися будеш безлюдними шляхами
Містами, місяцями
Ловити миті, коли сонце встане,
Дістанемо промені теплі,
І згоримо біля сонця поверхні.
Нестерпні зламати ідеї,
Які сумнівом труїли кожен день мій,
Кожень день твій я обіймаю,
Так втомився стояти я з краю.
У свою мрію здійсню, блядь, ще один постріл,
І не запитуйте мене звідки стільки злості,
Давай здихай, чого ж ти ледве дихаєш?
Або гориш, або згасаєш - більш немає виходу.
Дуже тихо тут, я вас не чую,
Хворобливі думки не рятують,
Вдихаю ніч, сьогодні з нею знову разом,
Прохолодою вбиваю я звуки часу.
У теплих хвилях мереживного світла,
Його ковтаю - поринаю в божевілля,
І так шкода, що не бачите проміння,
Що ваш Бог загубився у сплетіннях
Брудних ниток холодних ілюстрацій,
Моє життя тікає через пальці,
І я за ним, міняючи локації,
Розсікаючи підземки шумні станції.
Теплыми волнами кружевного света,
Это глотает - я погружаюсь в безумие,
И очень жаль, что ты не видишь луч,
Что твой Бог был потерян в сплетениях
Грязные нити холодных иллюстраций,
Моя жизнь проходит через пальцы,
И я позади него, меняя локации,
Рассеяние шумовых станций метро.
Я уверенно шагаю на двадцать первых,
Еще не стерла линию, которая тропа
Дрю, когда я не видел людей,
Когда зеркало с улыбкой: «Добрый день!»
Привет, мой друг, как сегодня твой бизнес?
Не очень снова? Вы снова собираетесь выпить кофе?
Хорошо вечером, ловя звездных звезд, ярко,
Как вернуться, будут пустынными путями
Города, месяцы
Чтобы поймать моменты, когда встает солнце,
Нагреть лучи,
И мы потворствуем солнцу поверхности.
Невыносимо нарушать идеи,
Которые сомневаются, отравив каждый день, моя,
Каждый день твой день я обнимаю,
Так устал стоять с края.
Во сне, булавки, еще один выстрел,
И не спрашивайте меня, где так много гнева,
Давай, что ты едва дышишь?
Либо гора, либо вы исчезаете - не более чем выход.
Очень тихо, я тебя не слышу,
Болезненные мысли не спасают,
Вдохните ночь, сегодня вместе с ней вместе,
Я убиваю звуки времени.
Теплыми волнами кружевного света,
Это глотает - я погружаюсь в безумие,
И очень жаль, что ты не видишь луч,
Что твой Бог был потерян в сплетениях
Грязные нити холодных иллюстраций,
Моя жизнь проходит через пальцы,
И я позади него, меняя локации,
Рассеяние шумовых станций метро.
Это глотает - я погружаюсь в безумие,
И очень жаль, что ты не видишь луч,
Что твой Бог был потерян в сплетениях
Грязные нити холодных иллюстраций,
Моя жизнь проходит через пальцы,
И я позади него, меняя локации,
Рассеяние шумовых станций метро.
Я уверенно шагаю на двадцать первых,
Еще не стерла линию, которая тропа
Дрю, когда я не видел людей,
Когда зеркало с улыбкой: «Добрый день!»
Привет, мой друг, как сегодня твой бизнес?
Не очень снова? Вы снова собираетесь выпить кофе?
Хорошо вечером, ловя звездных звезд, ярко,
Как вернуться, будут пустынными путями
Города, месяцы
Чтобы поймать моменты, когда встает солнце,
Нагреть лучи,
И мы потворствуем солнцу поверхности.
Невыносимо нарушать идеи,
Которые сомневаются, отравив каждый день, моя,
Каждый день твой день я обнимаю,
Так устал стоять с края.
Во сне, булавки, еще один выстрел,
И не спрашивайте меня, где так много гнева,
Давай, что ты едва дышишь?
Либо гора, либо вы исчезаете - не более чем выход.
Очень тихо, я тебя не слышу,
Болезненные мысли не спасают,
Вдохните ночь, сегодня вместе с ней вместе,
Я убиваю звуки времени.
Теплыми волнами кружевного света,
Это глотает - я погружаюсь в безумие,
И очень жаль, что ты не видишь луч,
Что твой Бог был потерян в сплетениях
Грязные нити холодных иллюстраций,
Моя жизнь проходит через пальцы,
И я позади него, меняя локации,
Рассеяние шумовых станций метро.
Другие песни исполнителя: