Друге Життя - Батьку
текст песни
33
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Друге Життя - Батьку - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Світле сонце зайшло у полон темноти,
Тихо пада туман в покосілі хрести.
Ми під прапором чорним понасіяли їх.
Чи могло буть інакше? Що я вдіяти міг?
На площі зібрались люди -
Заклики та гасла чутно всюди.
На площі зібрались люди –
Чоловіки й жінки.
Життям наливаються груди,
І масло в вогонь підливається.
На вулиці лютує грудень,
І снігом білим завірюха починається…
Він кличе на діло праве,
І він, звичайно, по-своєму правий.
А в мене незакінчені справи,
І діти вдома, і жінка чека.
Та все затягнулось вузлами,
І стало гаряче між ними і нами.
Він був по-своєму правий,
Вороги зліва, вороги справа…
Це початок нового дня!
Це світанок нової епохи!
Батьку, не сідлайте коня;
Батьку, зачекайте трохи…
І закрутилось, і завертілось,
А іноді ж так повернутись хотілось!
Хотілося, навіть із сто верст проперши,
А за вікном уже двадцять перший.
Шалений вирій; безумна інтрига,
Дніпро, переправа, потріскана крига,
І брат, що лишився під нею,
А ми вже вкотре перед западнею…
Це початок нового дня!
Це світанок нової епохи!
Батьку, не сідлайте коня;
Батьку, не чіпайте зброю!
Пробач, порубаний друже, -
Морду скривив, і очі примружив.
Ми будемо йти далі -
Щоби не сталося – не вертати!
А жінка чекатиме мужа,
Так, як і я, вночі очі примружив.
Як жаль, що на вулиці стужа,
Так прикро, що їй мене не зустрічати…
Невже це початок нового дня?
Невже це світанок нової епохи?
Батьку, не сідлайте коня;
Батьку, відпочиньте трохи…
Тихо пада туман в покосілі хрести.
Ми під прапором чорним понасіяли їх.
Чи могло буть інакше? Що я вдіяти міг?
На площі зібрались люди -
Заклики та гасла чутно всюди.
На площі зібрались люди –
Чоловіки й жінки.
Життям наливаються груди,
І масло в вогонь підливається.
На вулиці лютує грудень,
І снігом білим завірюха починається…
Він кличе на діло праве,
І він, звичайно, по-своєму правий.
А в мене незакінчені справи,
І діти вдома, і жінка чека.
Та все затягнулось вузлами,
І стало гаряче між ними і нами.
Він був по-своєму правий,
Вороги зліва, вороги справа…
Це початок нового дня!
Це світанок нової епохи!
Батьку, не сідлайте коня;
Батьку, зачекайте трохи…
І закрутилось, і завертілось,
А іноді ж так повернутись хотілось!
Хотілося, навіть із сто верст проперши,
А за вікном уже двадцять перший.
Шалений вирій; безумна інтрига,
Дніпро, переправа, потріскана крига,
І брат, що лишився під нею,
А ми вже вкотре перед западнею…
Це початок нового дня!
Це світанок нової епохи!
Батьку, не сідлайте коня;
Батьку, не чіпайте зброю!
Пробач, порубаний друже, -
Морду скривив, і очі примружив.
Ми будемо йти далі -
Щоби не сталося – не вертати!
А жінка чекатиме мужа,
Так, як і я, вночі очі примружив.
Як жаль, що на вулиці стужа,
Так прикро, що їй мене не зустрічати…
Невже це початок нового дня?
Невже це світанок нової епохи?
Батьку, не сідлайте коня;
Батьку, відпочиньте трохи…
Яркое солнце было захвачено тьмой,
Тихо туман в крестах крестов.
Мы были под флагом черного.
Может ли это быть по -другому? Что я мог сделать?
На площади собрал людей -
Звонки и лозунги можно услышать везде.
Люди собрались на площади -
Мужчины и женщины.
Жизнь заливается грудью,
И масло выливается в огонь.
На уличных тряпках декабрь,
И начинается снег с белой метели ...
Он звонит справа,
И он, конечно, сам по себе.
И у меня есть незаконченные вещи,
Оба ребенка дома и женский чек.
И все было затянуто узлами,
И между ними и нами стало жарко.
Он был сам по себе,
Враги слева, враги справа ...
Это начало нового дня!
Это рассвет новой эры!
Отец, не садись на лошадь;
Отец, подожди немного ...
И повернулся и повернулся,
И иногда я хотел вернуться!
Разыскивается, даже в сто миль,
И окно двадцать первого.
Сумасшедшая река; безумная интрига,
Dnipro, пересечение, потрескавшийся лед,
И брат, который остался под ней,
И мы уже до распада ...
Это начало нового дня!
Это рассвет новой эры!
Отец, не садись на лошадь;
Отец, не трогай оружие!
Возбудить нарезанного друга, -
Морда прояснилась, и его глаза кружились.
Мы будем продолжать -
Не случится - не возвращаться!
И женщина будет ждать своего мужа,
Да, как и я, ночью он сжал.
Извините на улице Стужа,
Очень жаль, что она не встречает меня ...
Это начало нового дня?
Это рассвет новой эры?
Отец, не садись на лошадь;
Отец, отдыхай немного ...
Тихо туман в крестах крестов.
Мы были под флагом черного.
Может ли это быть по -другому? Что я мог сделать?
На площади собрал людей -
Звонки и лозунги можно услышать везде.
Люди собрались на площади -
Мужчины и женщины.
Жизнь заливается грудью,
И масло выливается в огонь.
На уличных тряпках декабрь,
И начинается снег с белой метели ...
Он звонит справа,
И он, конечно, сам по себе.
И у меня есть незаконченные вещи,
Оба ребенка дома и женский чек.
И все было затянуто узлами,
И между ними и нами стало жарко.
Он был сам по себе,
Враги слева, враги справа ...
Это начало нового дня!
Это рассвет новой эры!
Отец, не садись на лошадь;
Отец, подожди немного ...
И повернулся и повернулся,
И иногда я хотел вернуться!
Разыскивается, даже в сто миль,
И окно двадцать первого.
Сумасшедшая река; безумная интрига,
Dnipro, пересечение, потрескавшийся лед,
И брат, который остался под ней,
И мы уже до распада ...
Это начало нового дня!
Это рассвет новой эры!
Отец, не садись на лошадь;
Отец, не трогай оружие!
Возбудить нарезанного друга, -
Морда прояснилась, и его глаза кружились.
Мы будем продолжать -
Не случится - не возвращаться!
И женщина будет ждать своего мужа,
Да, как и я, ночью он сжал.
Извините на улице Стужа,
Очень жаль, что она не встречает меня ...
Это начало нового дня?
Это рассвет новой эры?
Отец, не садись на лошадь;
Отец, отдыхай немного ...
Другие песни исполнителя: