Ельбіем - Життя без тебе
текст песни
19
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Ельбіем - Життя без тебе - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Я кохаю ту шалену і світлу,
Яку шукав у вогні та повітрі, блукав по світу,
Волосся якої так лоскоче мої руки,
Губи якої вже ніколи не забути,
Її очі – як два глибоких океана,
Її погляд – здається це омана,
Долоні до неба, летіти десь над землею,
25 годин на добу прокидатись із нею,
Вишукані ноти я для тебе зіграю,
Підійму у повітря їх, та зберу у зграю,
Мій рай це твоє серце – подаруй мені,
А на прозорій воді я бачу листя моїх мрій,
Поруч стежка до тебе, відображення лиця,
Перевірив всі шляхи, але нема кінця,
Обійшов пустелі, переплив моря,
Не знайшов, але вірю в нашу казку наче немовля!
А я не зможу прожити це життя без тебе,
І якщо я помру – заберу тебе з собою в небо,
Без твоїх обійм помираю, більше не існую,
На білих стінах олівцем твоє імя малюю.
Дощ нещадно б’є краплями по склу,
Наберу у долоні та зліплю тебе з піску,
Відірву частку душі – вона тепер твоя,
Але марно нажаль, тому що не бог я,
У відчаї повернусь назад на 3 роки,
Коли в твоєму серці було пусто, а в моєму спокій,
І як сокіл, був спритним та запізнився,
Закохався але не залишився,
Я так хотів би бути татом твоїх дітей,
Та той хто не зупиняється завжди вперед іде,
Тепер у цій кімнаті охололи батареї,
Зупинилось серце, зачинились двері,
Та все одно колись я для тебе зіграю,
Підійму ноти в повітря, та зберу у зграю,
Мій рай це твоє серце, яке не нажелить мені,
Та ще пливуть по воді листя моїх мрій!
А я не зможу прожити це життя без тебе,
І якщо я помру – заберу тебе з собою в небо,
Без твоїх обійм помираю, більше не існую,
На білих стінах олівцем твоє імя малюю.
Яку шукав у вогні та повітрі, блукав по світу,
Волосся якої так лоскоче мої руки,
Губи якої вже ніколи не забути,
Її очі – як два глибоких океана,
Її погляд – здається це омана,
Долоні до неба, летіти десь над землею,
25 годин на добу прокидатись із нею,
Вишукані ноти я для тебе зіграю,
Підійму у повітря їх, та зберу у зграю,
Мій рай це твоє серце – подаруй мені,
А на прозорій воді я бачу листя моїх мрій,
Поруч стежка до тебе, відображення лиця,
Перевірив всі шляхи, але нема кінця,
Обійшов пустелі, переплив моря,
Не знайшов, але вірю в нашу казку наче немовля!
А я не зможу прожити це життя без тебе,
І якщо я помру – заберу тебе з собою в небо,
Без твоїх обійм помираю, більше не існую,
На білих стінах олівцем твоє імя малюю.
Дощ нещадно б’є краплями по склу,
Наберу у долоні та зліплю тебе з піску,
Відірву частку душі – вона тепер твоя,
Але марно нажаль, тому що не бог я,
У відчаї повернусь назад на 3 роки,
Коли в твоєму серці було пусто, а в моєму спокій,
І як сокіл, був спритним та запізнився,
Закохався але не залишився,
Я так хотів би бути татом твоїх дітей,
Та той хто не зупиняється завжди вперед іде,
Тепер у цій кімнаті охололи батареї,
Зупинилось серце, зачинились двері,
Та все одно колись я для тебе зіграю,
Підійму ноти в повітря, та зберу у зграю,
Мій рай це твоє серце, яке не нажелить мені,
Та ще пливуть по воді листя моїх мрій!
А я не зможу прожити це життя без тебе,
І якщо я помру – заберу тебе з собою в небо,
Без твоїх обійм помираю, більше не існую,
На білих стінах олівцем твоє імя малюю.
Я люблю эту сумасшедшую и легкую,
Который смотрел в огонь и воздух, бродил по всему миру,
Какие волосы так щекочут мои руки,
Губы которых никогда не забывают,
Ее глаза похожи на два глубоких океана,
Ее взгляд - это похоже на заблуждение,
Ладони к небу, летят где -нибудь над землей,
25 часов в день, чтобы проснуться с ней,
Изысканные заметки, я буду играть за вас,
Я подниму их и собираюсь в упаковке,
Мой рай - твое сердце - дай мне,
И на прозрачной воде я вижу листья своей мечты,
Рядом с тропой к вам, показ лица,
Проверил все пути, но без конца,
Обходил пустыню, прорастать море,
Я не нашел, но я верю в нашу сказку, как будто ребенок!
И я не смогу жить этой жизнью без тебя,
И если я умру - я возьму тебя с тобой в небо,
Без твоих объятий я умру, больше не существует,
На белых стенах я нарисую ваше имя карандашом.
Дождь безжалостно бьет капли на стекле,
Наберите в ладони и приклейте вас из песка,
Отрывание части души - теперь она твоя,
Но, к сожалению, напрасным, потому что не Бог, я есть,
В отчаянии я вернусь в течение 3 лет,
Когда в твоем сердце было пустым и в моем мире,
И как сокол был проворным и поздно,
Влюбился, но не остался,
Я хотел бы быть твоим отцом твоих детей,
И тот, кто не останавливается всегда, идет, идет,
Теперь в этой комнате батареи охладились,
Сердце остановилось, дверь закрылась,
И все еще, когда я буду играть за тебя,
Я подниму ноты в воздух и собираюсь в упаковке,
Мой рай - твое сердце, которое не будет таким,
И все же листья моей мечты плавают на воде!
И я не смогу жить этой жизнью без тебя,
И если я умру - я возьму тебя с тобой в небо,
Без твоих объятий я умру, больше не существует,
На белых стенах я нарисую ваше имя карандашом.
Который смотрел в огонь и воздух, бродил по всему миру,
Какие волосы так щекочут мои руки,
Губы которых никогда не забывают,
Ее глаза похожи на два глубоких океана,
Ее взгляд - это похоже на заблуждение,
Ладони к небу, летят где -нибудь над землей,
25 часов в день, чтобы проснуться с ней,
Изысканные заметки, я буду играть за вас,
Я подниму их и собираюсь в упаковке,
Мой рай - твое сердце - дай мне,
И на прозрачной воде я вижу листья своей мечты,
Рядом с тропой к вам, показ лица,
Проверил все пути, но без конца,
Обходил пустыню, прорастать море,
Я не нашел, но я верю в нашу сказку, как будто ребенок!
И я не смогу жить этой жизнью без тебя,
И если я умру - я возьму тебя с тобой в небо,
Без твоих объятий я умру, больше не существует,
На белых стенах я нарисую ваше имя карандашом.
Дождь безжалостно бьет капли на стекле,
Наберите в ладони и приклейте вас из песка,
Отрывание части души - теперь она твоя,
Но, к сожалению, напрасным, потому что не Бог, я есть,
В отчаянии я вернусь в течение 3 лет,
Когда в твоем сердце было пустым и в моем мире,
И как сокол был проворным и поздно,
Влюбился, но не остался,
Я хотел бы быть твоим отцом твоих детей,
И тот, кто не останавливается всегда, идет, идет,
Теперь в этой комнате батареи охладились,
Сердце остановилось, дверь закрылась,
И все еще, когда я буду играть за тебя,
Я подниму ноты в воздух и собираюсь в упаковке,
Мой рай - твое сердце, которое не будет таким,
И все же листья моей мечты плавают на воде!
И я не смогу жить этой жизнью без тебя,
И если я умру - я возьму тебя с тобой в небо,
Без твоих объятий я умру, больше не существует,
На белых стенах я нарисую ваше имя карандашом.