Алла Кудлай - Актриса
текст песни
24
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Алла Кудлай - Актриса - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Її всі називали,
Її всі називали,
Її всі називали
Актрисою століть.
Тепер цариця залів,
Тепер цариця залів,
Тепер цариця залів
На вулиці стоїть,
Стоїть на розі вулиць,
Стоїть на розі вулиць,
Стоїть на розі вулиць
В потертому манто.
Овації забулись,
Овації забулись,
Овації забулись.
Тепер вона – ніхто.
Та все одно
Їй сниться слава,
І тріумфальний бенефіс,
І скандують «Браво! Браво! Браво!»
Глядачі, зворушені до сліз.
Колись були їй вдячні,
Колись були їй вдячні,
Колись були їй вдячні
І злодій, і король.
Сумна напівжебрачка,
Сумна напівжебрачка,
Сумна напівжебрачка –
Її остання роль.
Скінчилася епоха,
Скінчилася епоха,
Скінчилася епоха,
Настав байдужий день.
Талант завжди від Бога,
Талант завжди від Бога,
Талант завжди від Бога,
А горе – від людей.
Та все одно
Їй сниться слава,
І тріумфальний бенефіс,
І скандують «Браво! Браво! Браво!»
Глядачі, зворушені до сліз.
Стоїть стара актриса,
Стоїть стара актриса,
Стоїть стара актриса
В короні забуття.
Тумани мов куліси,
Тумани мов куліси,
Тумани мов куліси
Химерного життя.
В її гримерній тихо,
В її гримерній тихо,
В її гримерній тихо,
На сцені – ніч, пітьма.
І кажуть їй: «Ваш вихід!»
Шепочуть їй: «Ваш вихід!»
І їй кричать: «Ваш вихід!» –
А виходу – нема!
Та все одно
Їй сниться слава,
І тріумфальний бенефіс,
І скандують «Браво! Браво! Браво!»
Глядачі, зворушені до сліз.
1997 Ю.Рибчинський
Її всі називали,
Її всі називали
Актрисою століть.
Тепер цариця залів,
Тепер цариця залів,
Тепер цариця залів
На вулиці стоїть,
Стоїть на розі вулиць,
Стоїть на розі вулиць,
Стоїть на розі вулиць
В потертому манто.
Овації забулись,
Овації забулись,
Овації забулись.
Тепер вона – ніхто.
Та все одно
Їй сниться слава,
І тріумфальний бенефіс,
І скандують «Браво! Браво! Браво!»
Глядачі, зворушені до сліз.
Колись були їй вдячні,
Колись були їй вдячні,
Колись були їй вдячні
І злодій, і король.
Сумна напівжебрачка,
Сумна напівжебрачка,
Сумна напівжебрачка –
Її остання роль.
Скінчилася епоха,
Скінчилася епоха,
Скінчилася епоха,
Настав байдужий день.
Талант завжди від Бога,
Талант завжди від Бога,
Талант завжди від Бога,
А горе – від людей.
Та все одно
Їй сниться слава,
І тріумфальний бенефіс,
І скандують «Браво! Браво! Браво!»
Глядачі, зворушені до сліз.
Стоїть стара актриса,
Стоїть стара актриса,
Стоїть стара актриса
В короні забуття.
Тумани мов куліси,
Тумани мов куліси,
Тумани мов куліси
Химерного життя.
В її гримерній тихо,
В її гримерній тихо,
В її гримерній тихо,
На сцені – ніч, пітьма.
І кажуть їй: «Ваш вихід!»
Шепочуть їй: «Ваш вихід!»
І їй кричать: «Ваш вихід!» –
А виходу – нема!
Та все одно
Їй сниться слава,
І тріумфальний бенефіс,
І скандують «Браво! Браво! Браво!»
Глядачі, зворушені до сліз.
1997 Ю.Рибчинський
Все называлось,
Все называлось,
Все были вызваны
Актриса веков.
Теперь королева залов,
Теперь королева залов,
Теперь королева зала
На улице стоит,
Стоит на углу улиц,
Стоит на углу улиц,
Стоит на углу улиц
В потертой мантии.
Овации забыли,
Овации забыли,
Овации забыли.
Теперь она никого.
Но все равно
Она мечтает о славе,
И триумфальная выгода,
И они повторяют »Браво! Браво! Браво!"
Зрители двигались до слез.
Когда -то были ей благодарны,
Когда -то были ей благодарны,
Когда -то были благодарны ей
И вор, и король.
Грустный полупад,
Грустный полупад,
Печальный полу -пад -
Его последняя роль.
Эра закончилась,
Эра закончилась,
Эра закончилась,
Есть безразличный день.
Талант всегда от Бога,
Талант всегда от Бога,
Талант всегда от Бога,
И горе - от людей.
Но все равно
Она мечтает о славе,
И триумфальная выгода,
И они повторяют »Браво! Браво! Браво!"
Зрители двигались до слез.
Стоя старой актрисы,
Стоя старой актрисы,
Есть старая актриса
В короне забвения.
Туманы похожи на пейзаж,
Туманы похожи на пейзаж,
Туманы похожи на пейзаж
Странная жизнь.
В ее макияже тихо,
В ее макияже тихо,
В ее макияже тихо,
На сцене - ночь, тьма.
И они говорят ей: «Твой выход!»
Они шепчут ей: «Твой выход!»
И она кричит: «Твой выход!» -
И нет выхода!
Но все равно
Она мечтает о славе,
И триумфальная выгода,
И они повторяют »Браво! Браво! Браво!"
Зрители двигались до слез.
1997 Y. Rybchinsky
Все называлось,
Все были вызваны
Актриса веков.
Теперь королева залов,
Теперь королева залов,
Теперь королева зала
На улице стоит,
Стоит на углу улиц,
Стоит на углу улиц,
Стоит на углу улиц
В потертой мантии.
Овации забыли,
Овации забыли,
Овации забыли.
Теперь она никого.
Но все равно
Она мечтает о славе,
И триумфальная выгода,
И они повторяют »Браво! Браво! Браво!"
Зрители двигались до слез.
Когда -то были ей благодарны,
Когда -то были ей благодарны,
Когда -то были благодарны ей
И вор, и король.
Грустный полупад,
Грустный полупад,
Печальный полу -пад -
Его последняя роль.
Эра закончилась,
Эра закончилась,
Эра закончилась,
Есть безразличный день.
Талант всегда от Бога,
Талант всегда от Бога,
Талант всегда от Бога,
И горе - от людей.
Но все равно
Она мечтает о славе,
И триумфальная выгода,
И они повторяют »Браво! Браво! Браво!"
Зрители двигались до слез.
Стоя старой актрисы,
Стоя старой актрисы,
Есть старая актриса
В короне забвения.
Туманы похожи на пейзаж,
Туманы похожи на пейзаж,
Туманы похожи на пейзаж
Странная жизнь.
В ее макияже тихо,
В ее макияже тихо,
В ее макияже тихо,
На сцене - ночь, тьма.
И они говорят ей: «Твой выход!»
Они шепчут ей: «Твой выход!»
И она кричит: «Твой выход!» -
И нет выхода!
Но все равно
Она мечтает о славе,
И триумфальная выгода,
И они повторяют »Браво! Браво! Браво!"
Зрители двигались до слез.
1997 Y. Rybchinsky
Другие песни исполнителя: