Анастасия Кольченко - Вічним сном засинають герої
текст песни
23
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Анастасия Кольченко - Вічним сном засинають герої - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Вічним сном засинають Герої,
Не розбудить їх більше ніхто,
Спочивають укриті травою,
І одягнені в чорне пальто.
Я дивлюся на них й розумію,
Що колись візьмуть душу й мою.
І не хочу я іншої долі ,
Як віддати життя у бою!
Героїчно під кулями гинуть ,
І у теплому ліжку не сплять,
Вони завжди на страх наплювавши ,
Будуть мужньо за нас воювать.
Вічна слава полеглим Героям!
Заслужили ви місце в раю,
Ви ішли рідний дім захищати,
Свою землю, і свою сім’ю.
Десь у мами заплакані очі ,
Бо почула, що сина нема,
Буде снитись він їй щоночі,
І казати: «Ти не сама!
Буду завжди, мамо ,з тобою ,
Лиш не видно мене тепер,
Мене тут всі кличуть Героєм ,
Бо за речі святі я помер.
Тут немає ні зрад, ні злості,
Набагато тут краще життя,
Під землею лиш тіло й кості,
А на небі твоє дитя».
Герої для нас не вмирають,
А відходять у інші світи,
Вони нас із вами хотіли ,
Ціною життя вберегти.
Вони ,що могли- зробили,
Тепер настав наш час,
Щоб їх смерті не були марні,
І прийшов уже мир до нас!
Не розбудить їх більше ніхто,
Спочивають укриті травою,
І одягнені в чорне пальто.
Я дивлюся на них й розумію,
Що колись візьмуть душу й мою.
І не хочу я іншої долі ,
Як віддати життя у бою!
Героїчно під кулями гинуть ,
І у теплому ліжку не сплять,
Вони завжди на страх наплювавши ,
Будуть мужньо за нас воювать.
Вічна слава полеглим Героям!
Заслужили ви місце в раю,
Ви ішли рідний дім захищати,
Свою землю, і свою сім’ю.
Десь у мами заплакані очі ,
Бо почула, що сина нема,
Буде снитись він їй щоночі,
І казати: «Ти не сама!
Буду завжди, мамо ,з тобою ,
Лиш не видно мене тепер,
Мене тут всі кличуть Героєм ,
Бо за речі святі я помер.
Тут немає ні зрад, ні злості,
Набагато тут краще життя,
Під землею лиш тіло й кості,
А на небі твоє дитя».
Герої для нас не вмирають,
А відходять у інші світи,
Вони нас із вами хотіли ,
Ціною життя вберегти.
Вони ,що могли- зробили,
Тепер настав наш час,
Щоб їх смерті не були марні,
І прийшов уже мир до нас!
Вечный сон засыпает герои,
Никого больше не разбудит их, никому не разбудит,
Отдых покрыты травой,
И одетый в черное пальто.
Я смотрю на них и понимаю
Что они возьмут мою душу и мою.
И я не хочу еще одну судьбу,
Как отдать жизнь в битве!
Героически под пуль умирает,
И в теплой кровати не спит,
Они всегда боятся выскочить,
Они будут смелыми для нас.
Вечная слава падшим героям!
Вы заслужили место в раю,
Ты пошел домой, чтобы защитить,
Ваша земля и ваша семья.
Где -то в маме плачут глаза,
Потому что она слышала, что ее сын ушел,
Смеет ли он с ней каждую ночь,
И сказать: «Вы не одиноки!
Я всегда буду, мама, с тобой,
Сейчас не видно,
Я здесь все называю героем,
Потому что для вещей, которые я умер, я умер.
Здесь нет предательства или гнева,
Много здесь лучшая жизнь,
Только подземное тело и кость,
И в небе твой ребенок ".
Герои не умирают за нас,
И пойти в другие миры,
Они хотели нас с тобой,
Стоимость жизни, чтобы спасти.
Те, кто мог, это сделали,
Сейчас наше время,
Так что их смерть не напрасной,
И мир пришел к нам!
Никого больше не разбудит их, никому не разбудит,
Отдых покрыты травой,
И одетый в черное пальто.
Я смотрю на них и понимаю
Что они возьмут мою душу и мою.
И я не хочу еще одну судьбу,
Как отдать жизнь в битве!
Героически под пуль умирает,
И в теплой кровати не спит,
Они всегда боятся выскочить,
Они будут смелыми для нас.
Вечная слава падшим героям!
Вы заслужили место в раю,
Ты пошел домой, чтобы защитить,
Ваша земля и ваша семья.
Где -то в маме плачут глаза,
Потому что она слышала, что ее сын ушел,
Смеет ли он с ней каждую ночь,
И сказать: «Вы не одиноки!
Я всегда буду, мама, с тобой,
Сейчас не видно,
Я здесь все называю героем,
Потому что для вещей, которые я умер, я умер.
Здесь нет предательства или гнева,
Много здесь лучшая жизнь,
Только подземное тело и кость,
И в небе твой ребенок ".
Герои не умирают за нас,
И пойти в другие миры,
Они хотели нас с тобой,
Стоимость жизни, чтобы спасти.
Те, кто мог, это сделали,
Сейчас наше время,
Так что их смерть не напрасной,
И мир пришел к нам!