Арсен Мірзоян і Олександр Положинський - Фура і артисти
текст песни
43
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Арсен Мірзоян і Олександр Положинський - Фура і артисти - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Не приїхали у місто
фура з хлібом і артисты.
Сталось нібы не навмысно
як на мисто рветься ї крапля вниз
І ні хліба, ні видовищ,
І нічього не воротиш.
Всі слідкують, що говориш.
Як що вмовиш - не чепай куліс
Не пришлі у місто
Фура і артисти
Жовті видання поширюють плюткі.
Розіграють драму
під ранкову каву,
Співчуваючи належно поміж тим.
А насправді варто
зрозуміти правду -
все, що сталося, лишаеться без змін.
І в антрактє ніби
висточає хліба,
Та на сцену виїіде вже не він
А ти все кликав на каву,
А я усе не заходив.
То не здоровье, то справи -
Якісь причини знаходив.
Потім довго не вірив,
В житті вселякє буває,
Коли сказалі в новинах,
Що тебе більше не має.
І всі розмови захоплєнні,
Спільни плани не здійснєни.
Печалью затоплени,
Заспівани піснями.
Дні колись таки сонєчні,
Сумні і потомлені
Знову муляють болючі
В серці рани обновлені.
Не пришлі у місто
Фура і артисти
Жовті видання поширюють плюткі.
Розіграють драму
під ранкову каву,
Співчуваючи належно поміж тим.
А насправді варто
зрозуміти правду -
Те, що сталося, лишаеться без змін.
І в антрактє ніби
висточає хліба,
Та на сцену виїіде вже не він
Несподівано прозріли всі навкруг, (всі несподівано прозріли)
кожен тобі брат і кожен друг (і кожен тобі брат адразу і кожен друг)
Несподівано (та вже як є) та вже як є,
Ти залишав кожному своє (і залішать кожному...своє)
фура з хлібом і артисты.
Сталось нібы не навмысно
як на мисто рветься ї крапля вниз
І ні хліба, ні видовищ,
І нічього не воротиш.
Всі слідкують, що говориш.
Як що вмовиш - не чепай куліс
Не пришлі у місто
Фура і артисти
Жовті видання поширюють плюткі.
Розіграють драму
під ранкову каву,
Співчуваючи належно поміж тим.
А насправді варто
зрозуміти правду -
все, що сталося, лишаеться без змін.
І в антрактє ніби
висточає хліба,
Та на сцену виїіде вже не він
А ти все кликав на каву,
А я усе не заходив.
То не здоровье, то справи -
Якісь причини знаходив.
Потім довго не вірив,
В житті вселякє буває,
Коли сказалі в новинах,
Що тебе більше не має.
І всі розмови захоплєнні,
Спільни плани не здійснєни.
Печалью затоплени,
Заспівани піснями.
Дні колись таки сонєчні,
Сумні і потомлені
Знову муляють болючі
В серці рани обновлені.
Не пришлі у місто
Фура і артисти
Жовті видання поширюють плюткі.
Розіграють драму
під ранкову каву,
Співчуваючи належно поміж тим.
А насправді варто
зрозуміти правду -
Те, що сталося, лишаеться без змін.
І в антрактє ніби
висточає хліба,
Та на сцену виїіде вже не він
Несподівано прозріли всі навкруг, (всі несподівано прозріли)
кожен тобі брат і кожен друг (і кожен тобі брат адразу і кожен друг)
Несподівано (та вже як є) та вже як є,
Ти залишав кожному своє (і залішать кожному...своє)
Не приехал в город
Фура с хлебом и художниками.
Это случилось не зрелище
Когда мыши бросают ее падение
И ни хлеб, ни достопримечательности,
И вы не проходите ночью.
Все следуют тому, что вы говорите.
Как то, что вы убеждаете - не будьте перекосом
Не отправлено в город
Фура и художники
Желтые издания распространяются.
Они играют драму
Под утренним кофе,
Сочувствуя этому.
И это действительно того стоит
понять правду -
Все, что происходит, остается неизменным.
И в Anttrache кажется
стоит хлеб,
И на сцене больше не он
И вы все требовали кофе,
И я не пошел.
Это не здоровье, то вещи -
Некоторые причины нашли.
Тогда Лонг не поверил,
В жизни происходит все -а -а -а -а -а
Когда в новостях в новостях,
Что у тебя больше нет.
И все разговоры очарованы,
Общие планы не могут быть возможными.
К сожалению затоплен,,
Петь песни.
Дни когда -то посеялись,
Грустный и уставший
Снова болезненный
В самом сердце ран обновляется.
Не отправлено в город
Фура и художники
Желтые издания распространяются.
Они играют драму
Под утренним кофе,
Сочувствуя этому.
И это действительно того стоит
понять правду -
То, что случилось, неизменно.
И в Anttrache кажется
стоит хлеб,
И на сцене больше не он
Неожиданно все раскачивались (все внезапно сжималось)
Каждый брат и каждый друг (и каждый брат Приложения и каждого друга)
Неожиданно (и уже как есть) и как есть,
Вы оставили всех (и будете налить всем ... их собственные)
Фура с хлебом и художниками.
Это случилось не зрелище
Когда мыши бросают ее падение
И ни хлеб, ни достопримечательности,
И вы не проходите ночью.
Все следуют тому, что вы говорите.
Как то, что вы убеждаете - не будьте перекосом
Не отправлено в город
Фура и художники
Желтые издания распространяются.
Они играют драму
Под утренним кофе,
Сочувствуя этому.
И это действительно того стоит
понять правду -
Все, что происходит, остается неизменным.
И в Anttrache кажется
стоит хлеб,
И на сцене больше не он
И вы все требовали кофе,
И я не пошел.
Это не здоровье, то вещи -
Некоторые причины нашли.
Тогда Лонг не поверил,
В жизни происходит все -а -а -а -а -а
Когда в новостях в новостях,
Что у тебя больше нет.
И все разговоры очарованы,
Общие планы не могут быть возможными.
К сожалению затоплен,,
Петь песни.
Дни когда -то посеялись,
Грустный и уставший
Снова болезненный
В самом сердце ран обновляется.
Не отправлено в город
Фура и художники
Желтые издания распространяются.
Они играют драму
Под утренним кофе,
Сочувствуя этому.
И это действительно того стоит
понять правду -
То, что случилось, неизменно.
И в Anttrache кажется
стоит хлеб,
И на сцене больше не он
Неожиданно все раскачивались (все внезапно сжималось)
Каждый брат и каждый друг (и каждый брат Приложения и каждого друга)
Неожиданно (и уже как есть) и как есть,
Вы оставили всех (и будете налить всем ... их собственные)