Кіра Маркс - Чужі
текст песни

п'ятнадцяте листопада дві тисячі п'ятнадцятого
запам'ятається сонцем і бажанням мінятися –
внутрішньою потребою ставати кращим
інше питання – нащо?
і ще одне – для кого?
хтось би сказав – для Бога.
а я відповім так – передовсім для себе
кайфувати від дрібничок – от хоча би від неба
над моєю головою – бездонного сивого
від вагітних хмар від пташок курсивом –
через небо кирилицею – навскоси
від "не вір не бійся і не проси"
від слів які паруються невимушено і легко
від того що ти – далеко
дуже далеко
від того що пам'ятаю твій голос і запах
що скрадається за мною на лелечих лапах
передовсім – запах а потім вже – решту
від того що у пітьмі мене за руку береш ти
і ведеш за собою уздовж межі
від того що ми чужі

Вірш Сергія Татчина
Музика "Max Richter — November"