Колір Ночі - Людиноподібні
текст песни

Ми народжені в стінах зі шлаку й бетону,
Де ховається тиша у вікнах забитих.
Не летять журавлі, та літають ворони,
Доїдаючи з голоду голуба миру.
Уникаючи подиху невиліковних,
Ми стаємо своїми серед тисячі винних.
А під стінами ходять зграї голодних,
Все чекаючи: винесуть чи ми вийдем.

Приспів:
Іскри холодних вогнів,
Ми падаєм поки живі.
Впадем росою на сніг.
Ми сильні, ми вільні,
Людиноподібні, живі.

Ми пишаємось тілом, залежаним тілом,
Ми шукаємо квіти в занедбанім полі,
Наче в сірій пустелі, чекаємо зливи,
Сліпо давлячись хлібом в пошуках солі.
А над нами загралося небо вогнями
Поки землю гасили ми несамовито,
Де ґвалтованих нас ночами і днями,
Наче борошно, кидають через сито.

Приспів.