Кому Вниз - Хустина
текст песни
34
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Кому Вниз - Хустина - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Чи то на те Божа воля?
Чи такая її доля?
Росла в наймах, виростала,
З сиротою покохалась.
Неборак, як голуб, з нею,
З безталанною своєю,
Од зіроньки до зіроньки
Сидять собі у вдівоньки.
Сидять собі, розмовляють,
Пречистої дожидають.
Дождалися... З Чигирина
По всій славній Україні
Заревли великі дзвони,
Щоб сідлали хлопці коні,
Щоб мечі-шаблі гострили
Та збирались на веселля,
На веселе погуляння,
На кроваве залицяння.
У неділеньку та ранесенько
Сурми-труби вигравали.
В поход, у дорогу славні компанійці
До схід сонечка рушали.
Випроважала вдова свого сина,
Ту єдиную дитину.
Випроважала сестра свого брата.
А сірому сиротина
Випроважала: коня напувала
До зірниці із криниці,
Виносила збрую — шаблю золотую
І рушницю-гаківницю.
Випроважала три поля, три милі,
Прощалася при долині. /57/
Дарувала шиту шовками хустину,
Щоб згадував на чужині.
Ой хустино, хустиночко!
Мережана, шита.
Тілько й слави козацької —
Сіделечко вкрити.
Вернулася, журилася,
На шлях битий дивилася.
Квітчалася, прибиралась,
Що день Божий сподівалась.
А в неділеньку ходила
Виглядати на могилу.
Мина літо, мина й друге,
А на третє линуть
Преславнії компанійці
В свою Україну.
Іде військо, іде й друге,
А за третім стиха —
Не дивися, безталанна, —
Везуть тобі лихо.
Везуть труну мальовану,
Китайкою криту.
А за нею з старшиною
Іде в чорній свиті
Сам полковник компанійський,
Характерник з Січі.
За ним ідуть єсаули
Та плачуть, ідучи.
Несуть пани єсаули
Козацькую збрую:
Литий панцир порубаний,
Шаблю золотую,
Три рушниці-гаківниці
І три самопали...
А на зброї... козацькая
Кров позасихала.
Ведуть коня вороного,
Розбиті копита...
А на йому сіделечко,
Хустиною вкрите.
[Т. Шевченко, Друга половина 1847,
Орська кріпость]
Чи такая її доля?
Росла в наймах, виростала,
З сиротою покохалась.
Неборак, як голуб, з нею,
З безталанною своєю,
Од зіроньки до зіроньки
Сидять собі у вдівоньки.
Сидять собі, розмовляють,
Пречистої дожидають.
Дождалися... З Чигирина
По всій славній Україні
Заревли великі дзвони,
Щоб сідлали хлопці коні,
Щоб мечі-шаблі гострили
Та збирались на веселля,
На веселе погуляння,
На кроваве залицяння.
У неділеньку та ранесенько
Сурми-труби вигравали.
В поход, у дорогу славні компанійці
До схід сонечка рушали.
Випроважала вдова свого сина,
Ту єдиную дитину.
Випроважала сестра свого брата.
А сірому сиротина
Випроважала: коня напувала
До зірниці із криниці,
Виносила збрую — шаблю золотую
І рушницю-гаківницю.
Випроважала три поля, три милі,
Прощалася при долині. /57/
Дарувала шиту шовками хустину,
Щоб згадував на чужині.
Ой хустино, хустиночко!
Мережана, шита.
Тілько й слави козацької —
Сіделечко вкрити.
Вернулася, журилася,
На шлях битий дивилася.
Квітчалася, прибиралась,
Що день Божий сподівалась.
А в неділеньку ходила
Виглядати на могилу.
Мина літо, мина й друге,
А на третє линуть
Преславнії компанійці
В свою Україну.
Іде військо, іде й друге,
А за третім стиха —
Не дивися, безталанна, —
Везуть тобі лихо.
Везуть труну мальовану,
Китайкою криту.
А за нею з старшиною
Іде в чорній свиті
Сам полковник компанійський,
Характерник з Січі.
За ним ідуть єсаули
Та плачуть, ідучи.
Несуть пани єсаули
Козацькую збрую:
Литий панцир порубаний,
Шаблю золотую,
Три рушниці-гаківниці
І три самопали...
А на зброї... козацькая
Кров позасихала.
Ведуть коня вороного,
Розбиті копита...
А на йому сіделечко,
Хустиною вкрите.
[Т. Шевченко, Друга половина 1847,
Орська кріпость]
Это воля Бога?
Ее судьба?
Выросла, вырос, вырос,
Она любила сироту.
Плохо как голубь, с ней,
С талантливым,
OD Star to the Star
Они сидят в вдове.
Сесть в себя, говорить,
Очищение ждет.
Шурли
По всему великолепному Украине
Большие колокольчики застонали,
Чтобы получить мальчиков лошадей,
Чтобы заточить меча квидаж
И собрался на радугу,
На веселой прогулке,
На кровь ухаживает.
В воскресенье и рано
Трубы сурьмы выиграли.
В походе, на дороге, славные компании
К востоку от солнца двигался.
Вдова своего сына,
Что один ребенок.
Сестра сестры ее брата.
И серая сирота
Потребовался: лошадь пила
К звезде из колодца,
Носил жгут - золото сабля
И оружие.
Уважать три поля, три мили,
Она попрощалась в долине. /57/
Дал шить с шелковым платком,
Помнить в чужой стране.
Оох платок, носовой платок!
Netwalk, дерьмо.
Только казак -слава -
Седло покрыто.
Вернулся, обеспокоенный,
Она посмотрела на путь.
Цветет, очищен,
Что день Бога надеялся.
И в воскресенье пошло
Посмотрите на могилу.
Мина Саммер, Мина и второе,
И третий наливает
Молитва компании
В вашу Украину.
Армия идет, а вторая,
И для третьего стиха -
Не смотри, талантлив, -
Они приносят вам катастрофу.
Носить с рукописным гробом,
Китайский Крит.
И позади нее с сержантом
Идет в черный люкс
Полковник самой компании,
Персонаж из Sich.
Позади него в элауле
Но они плачут, ходят.
Мистер Эсаулс переносится
Казак жгут:
Ливая оболочка вырезана,
Сэйбер Золотая,
Три винтовки
И три самостоятельного ...
И на оружие ... казак
Кровь была вытащина.
Привести лошадь вороны,
Сломанные копыты ...
И на нем седло,
Платок покрыт.
[T. Шевченко, вторая половина 1847 года,
Крепость Орскайя]
Ее судьба?
Выросла, вырос, вырос,
Она любила сироту.
Плохо как голубь, с ней,
С талантливым,
OD Star to the Star
Они сидят в вдове.
Сесть в себя, говорить,
Очищение ждет.
Шурли
По всему великолепному Украине
Большие колокольчики застонали,
Чтобы получить мальчиков лошадей,
Чтобы заточить меча квидаж
И собрался на радугу,
На веселой прогулке,
На кровь ухаживает.
В воскресенье и рано
Трубы сурьмы выиграли.
В походе, на дороге, славные компании
К востоку от солнца двигался.
Вдова своего сына,
Что один ребенок.
Сестра сестры ее брата.
И серая сирота
Потребовался: лошадь пила
К звезде из колодца,
Носил жгут - золото сабля
И оружие.
Уважать три поля, три мили,
Она попрощалась в долине. /57/
Дал шить с шелковым платком,
Помнить в чужой стране.
Оох платок, носовой платок!
Netwalk, дерьмо.
Только казак -слава -
Седло покрыто.
Вернулся, обеспокоенный,
Она посмотрела на путь.
Цветет, очищен,
Что день Бога надеялся.
И в воскресенье пошло
Посмотрите на могилу.
Мина Саммер, Мина и второе,
И третий наливает
Молитва компании
В вашу Украину.
Армия идет, а вторая,
И для третьего стиха -
Не смотри, талантлив, -
Они приносят вам катастрофу.
Носить с рукописным гробом,
Китайский Крит.
И позади нее с сержантом
Идет в черный люкс
Полковник самой компании,
Персонаж из Sich.
Позади него в элауле
Но они плачут, ходят.
Мистер Эсаулс переносится
Казак жгут:
Ливая оболочка вырезана,
Сэйбер Золотая,
Три винтовки
И три самостоятельного ...
И на оружие ... казак
Кровь была вытащина.
Привести лошадь вороны,
Сломанные копыты ...
И на нем седло,
Платок покрыт.
[T. Шевченко, вторая половина 1847 года,
Крепость Орскайя]
Другие песни исполнителя: