Леона Вишневська - 5nizza
текст песни
16
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Леона Вишневська - 5nizza - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Я прийду завтра,в п'ятницю, у прокурений, дешевий паб.
Буду зітхати з полегшенням, що нарешті це пекло закінчилось.
Тримати в долонях затиснуті два квитки на літак, може,
потім прокинусь десь у Бомбеї. Відчуватиму спокій волоссям,
до самих кінчиків.
Хтось на стіни оголошення клеїв: "Куплю не квартиру,
а здорове серце для своєї дитини. Вона невиліковно хвора".
Я бачу попереду себе мужню, розлогу спину, їй,здається,
майже за сорок.
Бачу кістляві лікті, клаповухі вуха, блискучі лисини,
які, ніби навмисно,
проходять повз і їм відверто байдуже.
Вони звикли, бути глухими до істини.
Ідучи по вулиці, не зазирай в обличчя.
Вони надто зухвалі і ситі.
Краще натомість читати, рахувати східці,
або просто молитись...
Я буду завтра заливати горлянку бурбоном,
мацати стіл, наче розбещену жінку. Розсувати їй ноги.
Нехай чують всі як добре і як несамовито вона стогне.
У неї на взутті гумова жуйка, а на зап'ясті з подушки пір'їнка.
Я персона нон-грату, для мене закриті кордони твоєї
розбитої словами вщент кімнати.
Тому я заплющую від невагомості очі і тихо сповзаю тілом по стінці.
Буду зітхати з полегшенням, що нарешті це пекло закінчилось.
Тримати в долонях затиснуті два квитки на літак, може,
потім прокинусь десь у Бомбеї. Відчуватиму спокій волоссям,
до самих кінчиків.
Хтось на стіни оголошення клеїв: "Куплю не квартиру,
а здорове серце для своєї дитини. Вона невиліковно хвора".
Я бачу попереду себе мужню, розлогу спину, їй,здається,
майже за сорок.
Бачу кістляві лікті, клаповухі вуха, блискучі лисини,
які, ніби навмисно,
проходять повз і їм відверто байдуже.
Вони звикли, бути глухими до істини.
Ідучи по вулиці, не зазирай в обличчя.
Вони надто зухвалі і ситі.
Краще натомість читати, рахувати східці,
або просто молитись...
Я буду завтра заливати горлянку бурбоном,
мацати стіл, наче розбещену жінку. Розсувати їй ноги.
Нехай чують всі як добре і як несамовито вона стогне.
У неї на взутті гумова жуйка, а на зап'ясті з подушки пір'їнка.
Я персона нон-грату, для мене закриті кордони твоєї
розбитої словами вщент кімнати.
Тому я заплющую від невагомості очі і тихо сповзаю тілом по стінці.
Я приду завтра, в пятницу, в прокуренный, дешевый паб.
Буду вздыхать с облегчением, что наконец этот ад закончился.
Держать в ладонях зажатые два билета на самолет, может,
потом проснусь где-нибудь в Бомбее. Буду чувствовать покой волосами,
до самых кончиков.
Кто-то на стены объявления клеев: "Куплю не квартиру,
а здоровое сердце для своего ребенка. Она неизлечимо больна».
Я вижу впереди себя мужественную, раскидистую спину, ей, кажется,
почти за сорок.
Вижу костлявые локти, лоскутные уши, блестящие лысины,
которые, будто намеренно,
проходят мимо и им откровенно безразлично.
Они привыкли быть глухими к истине.
Идя по улице, не заглядывай в лицо.
Они слишком дерзкие и сытые.
Лучше читать, считать ступеньки,
или просто молиться...
Я буду завтра заливать горло бурбоном,
щупать стол, как избалованную женщину. Раздвигайте ей ноги.
Пусть слышат все как хорошо и как неистово она стонет.
У нее на обуви резиновая жвачка, а на запястье с подушки перышко.
Я персона нон-грата, для меня закрыты границы твоей
разбитой словами дотла комнаты.
Поэтому я закрываю от невесомости глаза и тихо сползаю телом по стенке.
Буду вздыхать с облегчением, что наконец этот ад закончился.
Держать в ладонях зажатые два билета на самолет, может,
потом проснусь где-нибудь в Бомбее. Буду чувствовать покой волосами,
до самых кончиков.
Кто-то на стены объявления клеев: "Куплю не квартиру,
а здоровое сердце для своего ребенка. Она неизлечимо больна».
Я вижу впереди себя мужественную, раскидистую спину, ей, кажется,
почти за сорок.
Вижу костлявые локти, лоскутные уши, блестящие лысины,
которые, будто намеренно,
проходят мимо и им откровенно безразлично.
Они привыкли быть глухими к истине.
Идя по улице, не заглядывай в лицо.
Они слишком дерзкие и сытые.
Лучше читать, считать ступеньки,
или просто молиться...
Я буду завтра заливать горло бурбоном,
щупать стол, как избалованную женщину. Раздвигайте ей ноги.
Пусть слышат все как хорошо и как неистово она стонет.
У нее на обуви резиновая жвачка, а на запястье с подушки перышко.
Я персона нон-грата, для меня закрыты границы твоей
разбитой словами дотла комнаты.
Поэтому я закрываю от невесомости глаза и тихо сползаю телом по стенке.
Другие песни исполнителя: