МІ - До побачення моя любов
текст песни
33
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
МІ - До побачення моя любов - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Я написав би зараз що люблю, але неможу
І це почуття мене найбільше за інших тривожить,
Всі ці "може" і годиннами вічні розмови
Ти завжди поряд, але ми розділені стіною.
Я памятаю, що все почалося так безглуздо
Алкоголь в мені змішався із здоровим глуздом
І твої очі, що я досі памятати хочу
Амур здавалось у той день нам як і всім наврочив.
І так цікаво? було дивитись за зірками,
Коли наші серця в двобої сплітались руками
Коханий спалах, що напевно і досі не загаснув
І я відчув, що значить слово, "навіки прекрасне".
І кожен день уже не той, кожна ніч не та вже,
І загубивши крила в небі, я кохав літавши
Я вірив, що стріла амура у нас не промаже
І навіть з часом почуття не замішують в кашу.
Та все хуйово, я знову помилявся двічі
Бачивши як ти брехала, дивившись прямо в вічі.
Я зрозумів тоді востаннє, що любов сліпа
Коли між нашими словами, виросла стіна.
"Я так і знав, сука, невже тобі це мало?" -
Пяний блокнот і знову вірші спалювали драми
Один за одним, думки топились у безодні
В нашому колі ці нулі стали безповоротні.
Я забув тебе і стер із памяті назавжди
ця стіна між нами, ніколи не стане справжнім.
Вбивався ганджом," нє по-детськи" і схиливши плечі,
Мріяв що все ж колись настане, той, останній вечір.
ішла зима, далеко полудень минав за літом,
Я малював свої картини,словами із літер.
і знову цей телофон і твій голос у трубці
і серце впало, як банальна цематна конструкція.
"Ну, що ти де?" -"Здогадайся з четвертого разу" -
Я відчуваю як ці речення стають маразмом.
"Навіщо дзвониш?" Ми ж здається вже погорили.
Хвилини плинуть - а я знову вбиваюся димом.
Розправляю крила у душі прокинулось сумління
варто чи ні? Все втрачати одним поколінням
Твоє імя на кожному стовбі будинку
І чому так важко до надії приклеїть частинку.
Це тільки миті, та чому в душі болить так....
Може я нитик - а може просто час так швидко
Не бачить тіні сумління позаду, за спиною
І скажи сука, це тебе я називав любовю?
Я незнаю навіщо все це написав,
Може просто я незнаю як тебе кохав,
Моя любов настільки сильна що готова вбити
Але навіть після смерті ти не зможеш це змінити.
Коли настане такий день, я буду точно п*яний
Візьму тебе за руку і задушу десь у ванній,
А потім на асфальті розітерши твою кров
Напишу - ДО ПОБАЧЕННЯ МоЯ ЛюБоВ!!!
І це почуття мене найбільше за інших тривожить,
Всі ці "може" і годиннами вічні розмови
Ти завжди поряд, але ми розділені стіною.
Я памятаю, що все почалося так безглуздо
Алкоголь в мені змішався із здоровим глуздом
І твої очі, що я досі памятати хочу
Амур здавалось у той день нам як і всім наврочив.
І так цікаво? було дивитись за зірками,
Коли наші серця в двобої сплітались руками
Коханий спалах, що напевно і досі не загаснув
І я відчув, що значить слово, "навіки прекрасне".
І кожен день уже не той, кожна ніч не та вже,
І загубивши крила в небі, я кохав літавши
Я вірив, що стріла амура у нас не промаже
І навіть з часом почуття не замішують в кашу.
Та все хуйово, я знову помилявся двічі
Бачивши як ти брехала, дивившись прямо в вічі.
Я зрозумів тоді востаннє, що любов сліпа
Коли між нашими словами, виросла стіна.
"Я так і знав, сука, невже тобі це мало?" -
Пяний блокнот і знову вірші спалювали драми
Один за одним, думки топились у безодні
В нашому колі ці нулі стали безповоротні.
Я забув тебе і стер із памяті назавжди
ця стіна між нами, ніколи не стане справжнім.
Вбивався ганджом," нє по-детськи" і схиливши плечі,
Мріяв що все ж колись настане, той, останній вечір.
ішла зима, далеко полудень минав за літом,
Я малював свої картини,словами із літер.
і знову цей телофон і твій голос у трубці
і серце впало, як банальна цематна конструкція.
"Ну, що ти де?" -"Здогадайся з четвертого разу" -
Я відчуваю як ці речення стають маразмом.
"Навіщо дзвониш?" Ми ж здається вже погорили.
Хвилини плинуть - а я знову вбиваюся димом.
Розправляю крила у душі прокинулось сумління
варто чи ні? Все втрачати одним поколінням
Твоє імя на кожному стовбі будинку
І чому так важко до надії приклеїть частинку.
Це тільки миті, та чому в душі болить так....
Може я нитик - а може просто час так швидко
Не бачить тіні сумління позаду, за спиною
І скажи сука, це тебе я називав любовю?
Я незнаю навіщо все це написав,
Може просто я незнаю як тебе кохав,
Моя любов настільки сильна що готова вбити
Але навіть після смерті ти не зможеш це змінити.
Коли настане такий день, я буду точно п*яний
Візьму тебе за руку і задушу десь у ванній,
А потім на асфальті розітерши твою кров
Напишу - ДО ПОБАЧЕННЯ МоЯ ЛюБоВ!!!