Містерія - Сльози
текст песни
21
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Містерія - Сльози - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
сьози
ее
вона любила сльози і чомусь серьёзно я не вірив в те що може принести нам осінь моментами все просто але так наївно в її полоні я ніколи не міг стати вільним
вона любила сльози і чомусь серьёзно я не вірив в те що може принести нам осінь моментами все просто але так наївно в її полоні я ніколи не міг стати вільним
швидко міняє осінь в хід уже пішло метро стою на роздоріжі сердце наче метроном у венах кров застигає від спогадів літа коли були у двох і рахували кожні миті що таке щастя і досі до кінця не знаю поглядів потяга застигли перони вакзалу і знаю що вже скоро ти не будеш моею хтось тебе кохатиме так як кохав тебе я крок у безодню назад уже немае сили місто бесили наче грощі в долонях касира і я бесилий перед твоїм образом сили відпусти і заміть мене сім кроків відміряй моя мила найдорожче що лишилось в мене заради тебе я готовий розбитись об небо і падати у далечинь братися напругу тільки будласко тримай сильніше мою руку
вона любила сльози і чомусь серьёзно я не вірив в те що може принести нам осінь моментами все просто але так наївно в її полоні я ніколи не міг стати вільним
вона любила сльози і чомусь серьёзно я не вірив в те що може принести нам осінь моментами все просто але так наївно в її полоні я ніколи не міг стати вільним
може в кохані заключається уся турбота у мене студія пацики мінуса робота осінь приходить несподівано у наше сердце як закрутили нас с тобою житеві колеса ти віриш в мене і це все що мені треба зараз давай кажи про все але не треба довгих пауз як Раумонд Пауст нам с тобою гратиме сьогодні тільки наші почуття уже давно в безодні шкода що тільки наші почуття давно в безодні і скільки того щастя щоб все було класно я знаю що ти не така щоб повірити в казку просто увізьми мою руку і відпусти обійнявши або залишся до світанку і піти назавжди час навпаки перевертаємо роки ти не така просто я вже не такий як ти і в цей осіній день листя впаде на порозі нас не буде але будуть ці осіні сьози
вона любила сльози і чомусь серьёзно я не вірив в те що може принести нам осінь моментами все просто але так наївно в її полоні я ніколи не міг стати вільним
вона любила сльози і чомусь серьёзно я не вірив в те що може принести нам осінь моментами все просто але так наївно в її полоні я нарешті залишився вільним
ее
вона любила сльози і чомусь серьёзно я не вірив в те що може принести нам осінь моментами все просто але так наївно в її полоні я ніколи не міг стати вільним
вона любила сльози і чомусь серьёзно я не вірив в те що може принести нам осінь моментами все просто але так наївно в її полоні я ніколи не міг стати вільним
швидко міняє осінь в хід уже пішло метро стою на роздоріжі сердце наче метроном у венах кров застигає від спогадів літа коли були у двох і рахували кожні миті що таке щастя і досі до кінця не знаю поглядів потяга застигли перони вакзалу і знаю що вже скоро ти не будеш моею хтось тебе кохатиме так як кохав тебе я крок у безодню назад уже немае сили місто бесили наче грощі в долонях касира і я бесилий перед твоїм образом сили відпусти і заміть мене сім кроків відміряй моя мила найдорожче що лишилось в мене заради тебе я готовий розбитись об небо і падати у далечинь братися напругу тільки будласко тримай сильніше мою руку
вона любила сльози і чомусь серьёзно я не вірив в те що може принести нам осінь моментами все просто але так наївно в її полоні я ніколи не міг стати вільним
вона любила сльози і чомусь серьёзно я не вірив в те що може принести нам осінь моментами все просто але так наївно в її полоні я ніколи не міг стати вільним
може в кохані заключається уся турбота у мене студія пацики мінуса робота осінь приходить несподівано у наше сердце як закрутили нас с тобою житеві колеса ти віриш в мене і це все що мені треба зараз давай кажи про все але не треба довгих пауз як Раумонд Пауст нам с тобою гратиме сьогодні тільки наші почуття уже давно в безодні шкода що тільки наші почуття давно в безодні і скільки того щастя щоб все було класно я знаю що ти не така щоб повірити в казку просто увізьми мою руку і відпусти обійнявши або залишся до світанку і піти назавжди час навпаки перевертаємо роки ти не така просто я вже не такий як ти і в цей осіній день листя впаде на порозі нас не буде але будуть ці осіні сьози
вона любила сльози і чомусь серьёзно я не вірив в те що може принести нам осінь моментами все просто але так наївно в її полоні я ніколи не міг стати вільним
вона любила сльози і чомусь серьёзно я не вірив в те що може принести нам осінь моментами все просто але так наївно в її полоні я нарешті залишився вільним
Стрельбы
EE
Она любила слезы, и по какой -то причине я не верил, что это может принести нам осенние моменты просто просто, но настолько наивно в ее плену, я никогда не смогу стать свободным
Она любила слезы, и по какой -то причине я не верил, что это может принести нам осенние моменты просто просто, но настолько наивно в ее плену, я никогда не смогу стать свободным
Быстро смену осень в ходе метро, я стою на перекрестке сердца как метроноз в венах, кровь укрепляется от воспоминаний о лете, когда они были в двух, и каждый момент считает, что счастье и все еще не Знайте взгляды на поезд, все еще замороженный, и знайте, что вы не скоро, вы полюбите вас кого -то, потому что я любил вас, я выхожу в бездну. Больше не был похож на деньги в ладонях кассира, и я свободен перед вашим изображением силы отпустить и поставить мне семь шагов, измеряйте мою возлюбленную о небе и упасть на расстояние, чтобы принять напряжение, только Budlasco держит мою руку сильнее
Она любила слезы, и по какой -то причине я не верил, что это может принести нам осенние моменты просто просто, но настолько наивно в ее плену, я никогда не смогу стать свободным
Она любила слезы, и по какой -то причине я не верил, что это может принести нам осенние моменты просто просто, но настолько наивно в ее плену, я никогда не смогу стать свободным
Может быть, в моей возлюбленной, что у меня есть у меня есть у меня есть папсикики -минус -студия осень, неожиданно неожиданно приходит в нашем сердце, как мы скручивали нас с собой живые колеса, которые вы верите в меня, и это все, что мне нужно сейчас, скажем, все, но не делаем нуждаются в длинных паузах, так как Рамонд Пауст с нами с вами будет играть сегодня только наши чувства в течение долгого времени в пропасти, жаль, что только наши чувства долгое время наоборот мы переворачиваем годы, которые вы не так Как и вы и в этот осенний день листья упадут на порог, мы не будем, кроме этих осенних сахаров
Она любила слезы, и по какой -то причине я не верил, что это может принести нам осенние моменты просто просто, но настолько наивно в ее плену, я никогда не смогу стать свободным
Она любила слезы, и по какой -то причине я не верил, что это может принести нам осенние моменты просто, но настолько наивно в ее плену, я наконец остался свободным
EE
Она любила слезы, и по какой -то причине я не верил, что это может принести нам осенние моменты просто просто, но настолько наивно в ее плену, я никогда не смогу стать свободным
Она любила слезы, и по какой -то причине я не верил, что это может принести нам осенние моменты просто просто, но настолько наивно в ее плену, я никогда не смогу стать свободным
Быстро смену осень в ходе метро, я стою на перекрестке сердца как метроноз в венах, кровь укрепляется от воспоминаний о лете, когда они были в двух, и каждый момент считает, что счастье и все еще не Знайте взгляды на поезд, все еще замороженный, и знайте, что вы не скоро, вы полюбите вас кого -то, потому что я любил вас, я выхожу в бездну. Больше не был похож на деньги в ладонях кассира, и я свободен перед вашим изображением силы отпустить и поставить мне семь шагов, измеряйте мою возлюбленную о небе и упасть на расстояние, чтобы принять напряжение, только Budlasco держит мою руку сильнее
Она любила слезы, и по какой -то причине я не верил, что это может принести нам осенние моменты просто просто, но настолько наивно в ее плену, я никогда не смогу стать свободным
Она любила слезы, и по какой -то причине я не верил, что это может принести нам осенние моменты просто просто, но настолько наивно в ее плену, я никогда не смогу стать свободным
Может быть, в моей возлюбленной, что у меня есть у меня есть у меня есть папсикики -минус -студия осень, неожиданно неожиданно приходит в нашем сердце, как мы скручивали нас с собой живые колеса, которые вы верите в меня, и это все, что мне нужно сейчас, скажем, все, но не делаем нуждаются в длинных паузах, так как Рамонд Пауст с нами с вами будет играть сегодня только наши чувства в течение долгого времени в пропасти, жаль, что только наши чувства долгое время наоборот мы переворачиваем годы, которые вы не так Как и вы и в этот осенний день листья упадут на порог, мы не будем, кроме этих осенних сахаров
Она любила слезы, и по какой -то причине я не верил, что это может принести нам осенние моменты просто просто, но настолько наивно в ее плену, я никогда не смогу стать свободным
Она любила слезы, и по какой -то причине я не верил, что это может принести нам осенние моменты просто, но настолько наивно в ее плену, я наконец остался свободным
Другие песни исполнителя: