ABC

мертвий півень та андрухович - ми так жили немов співали джаз
текст песни

14

0 человек. считает текст песни верным

0 человек считают текст песни неверным

мертвий півень та андрухович - ми так жили немов співали джаз - оригинальный текст песни, перевод, видео

Це — спроба написати вірш про нас,

про нашу учту, молоду і п'яну.
Яке вино, яку хмільну оману
вливав у юні горла щедрий час!
Ми так жили, немов співали джаз.



Хоча не джаз, а камерні концерти
зривали нас, і ми ішли в снігах
на гору, де ліси росли і птах
кричав про щось таємне і відверте,
і від любові можна було вмерти.

Чи хто за нами йшов по тих слідах?



Та я забув, либонь, про головне:
йшов рік новий, те діялося в січні.
В будівлях спали мляві й анемічні
гуляки, що набралися до не-

пристойності. А ти пекла мене,



щоразу інша, не така. Ще з ночі —
тi дві руки у мене на плечах
я пам'ятав, і темне щось в очах.
Але який кретин повірить в очі?

Я підбирав ключі, слова пророчі,
хоча на ранок мій поет зачах…



Як тяжко повертатись на рівнину,
скотитись по гладенькій мерзлоті,
чи з'їхати, як я, на животі
в ту вуличку, що вигинала спину,
під маскарона бороду цапину,
де пияки, трамваї і святі,



де, все одно недремна, мов радар,
націлений на сни, чигала зрада,
а вихудлий біблійний виноградар
на брамах був розіп'ятий, сподар.
А з радіол шипів різдвяний дар
(хоча його й забрязкала естрада).



Туди, де всюди відбувався сон —
тяжкий, похмільний, післяноворічний,
туди, де кожен п'яний був зустрічний,
а всі зустрічні — п'яні. В унісон
співали ми, забувши про фасон.



Хоч ми й були, мов мандрівні актори,
і в нас був Ігор, він сурмив, як ас.
Якась наївна віра у Парнас,
чи то в Прованс,— але рушала гори!..
Отак ми йшли, немов сліпі у море,—
і ти, і я, і всі навколо нас…
Это попытка написать стихотворение о нас,

О наших студентах, молодых и пьяных.
Что такое вино, это блуски хмеля
Он налил щедрое время в молодое горло!
Мы жили так как джаз.



Хотя не джаз, а концерты камерных
бросил нас, и мы шли по снегу
Вверх по горе, где росли леса, и птица
крикнул о чем -то секретном и откровенном,
И ты можешь умереть от любви.

Или кто -нибудь последовал за нами в этих треках?



Но я забыл, Либон, о главной вещи:
Новый год был новым, это происходило в январе.
Здания спали вялые и анемичные
Гулиаки, которые были выпущены в не

порядочность. И ты запекал меня,



Каждый раз не это. С ночи -
У этих двух рук на моих плечах
Я вспомнил, и темно в моих глазах.
Но какой Кретин поверит в глаза?

Я взял ключи, слова пророческого,
Хотя утром мой поэт боится ...



Как трудно вернуться на равнину,
скользить на гладкую вечную мерзлоту,
или уйти, как я, на животе
на эту улицу согнулась,
Под маской бороды утки,
Где пьющие, трамваи и святые,



где, все еще враг, как радар,
нацелен на сны, жевание предательства,
И взорванный библейский виноградник
Ворота были распяты, наблюдательными.
И от радиочастотного подарка Thorns
(Хотя он был поцарапан).



Где мечта была повсюду -
тяжелый, похмелье, пост -лежат,
где был каждый пьяный, был счетчиком,
И все коллеги пьяны. В унисон
Мы пели, забыв о стиле.



Хотя мы были как путешествующие актеры,
И у нас был Игорь, он рухнул, как АС.
Какая -то наивная вера в Парнас,
Будь то в Провансе - но переместил горы! ..
Итак, мы шли как слепые в море -
И вы, и я, и все вокруг нас ...
Верный ли текст песни?  Да | Нет