НЕМОЙ - Кіно у вікні
текст песни
16
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
НЕМОЙ - Кіно у вікні - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Прозорі погляди закриють повіки до ранку,
Бачу ви звикли високо вішати планку.
Ігноруєте за віком,а не за внутрішнім фахом,
Під одним дахом мокнемо...Та ну вас нахуй!
Я наче вітер,взуття на порозі Поля Чудес,
Сказали на коліна стати,стукати до небес.
Я вам що - пес,плювати у власну криницю?
По пиці видно,що крадуть з мого возика спиці.
Ви були мені друг і "браза",разом та зразу,
Я краще здохну,ніж митиму унітази.
Зирить заразу у вікно - тут золота немає,
Пира,паперу й тиші для щастя вистачає.
Козирні карти на початку гри кидають дурні,
Сірі,як попіл,за вікном листопада будні.
Зверху судді розсудять - правда за часом,
Їдь у дорогому,а я люблю дешевим класом.
Тримай мотузку,а я побіжу за стільцем,
Затягуй вузько між плечима та лицем.
Залізне лезо точиш.солодких снів мадам,
Бери що хочеш - та я себе не віддам.
Поглянь лице,у них тривога у кожній клітці,
Вони як кров по місту тіла - всі блідолиці.
Вірять у Бога,коли на те лише причини,
Дома чекають,на підвіконні кава стине.
Маріонетки на нитці давно звикли до рабства,
По житлових будинках,в пошуках нового щастя.
Брешуть у дзеркало,шукаючи свій чорний вихід,
самообман як морфій,в кімнатах так тихо.
Їх адекватний світ першою злива чекає,
Потім калюжа надії рідна земля поховає.
Самі собі - тюрма без права на дострокове,
В руках ні разу не тримали щастя підкову.
І лишь один із тисячі не понесе вогонь,
Зрозуміє помилки - та вже нема майбутнього.
Кидаючи камні у вільних,мріють про крила,
Продумай друже,чи вистачить у тебе сили?
Всі такі сильні,а вночі в подушку сльози,
Звуки розхитаних дверей,вітер,осінь.
Ранок,шлях у аптеку за необхідністю,
Друзі не прийдуть у гості - пара самотності.
Краще?Та ні!Нічого не вийшло,
Підпалюючи крила,щоб злітати в небо вище.
Постійні пацієнти клінік,знижки,проценти,
Людям,які забули життя,яскраві моменти.
Бачу ви звикли високо вішати планку.
Ігноруєте за віком,а не за внутрішнім фахом,
Під одним дахом мокнемо...Та ну вас нахуй!
Я наче вітер,взуття на порозі Поля Чудес,
Сказали на коліна стати,стукати до небес.
Я вам що - пес,плювати у власну криницю?
По пиці видно,що крадуть з мого возика спиці.
Ви були мені друг і "браза",разом та зразу,
Я краще здохну,ніж митиму унітази.
Зирить заразу у вікно - тут золота немає,
Пира,паперу й тиші для щастя вистачає.
Козирні карти на початку гри кидають дурні,
Сірі,як попіл,за вікном листопада будні.
Зверху судді розсудять - правда за часом,
Їдь у дорогому,а я люблю дешевим класом.
Тримай мотузку,а я побіжу за стільцем,
Затягуй вузько між плечима та лицем.
Залізне лезо точиш.солодких снів мадам,
Бери що хочеш - та я себе не віддам.
Поглянь лице,у них тривога у кожній клітці,
Вони як кров по місту тіла - всі блідолиці.
Вірять у Бога,коли на те лише причини,
Дома чекають,на підвіконні кава стине.
Маріонетки на нитці давно звикли до рабства,
По житлових будинках,в пошуках нового щастя.
Брешуть у дзеркало,шукаючи свій чорний вихід,
самообман як морфій,в кімнатах так тихо.
Їх адекватний світ першою злива чекає,
Потім калюжа надії рідна земля поховає.
Самі собі - тюрма без права на дострокове,
В руках ні разу не тримали щастя підкову.
І лишь один із тисячі не понесе вогонь,
Зрозуміє помилки - та вже нема майбутнього.
Кидаючи камні у вільних,мріють про крила,
Продумай друже,чи вистачить у тебе сили?
Всі такі сильні,а вночі в подушку сльози,
Звуки розхитаних дверей,вітер,осінь.
Ранок,шлях у аптеку за необхідністю,
Друзі не прийдуть у гості - пара самотності.
Краще?Та ні!Нічого не вийшло,
Підпалюючи крила,щоб злітати в небо вище.
Постійні пацієнти клінік,знижки,проценти,
Людям,які забули життя,яскраві моменти.
Прозрачные виды закроют веки к утру,
Я вижу, вы высоко висели батончика.
Игнорировать по возрасту, а не внутренней профессией,
Мы почувствуем себя хорошо под одной крышей ... но хорошо, вы вас поцарапаете!
Я как ветер, обувь на пороге чудо -поле,
Они сказали встать на колени, стучать на небеса.
Я какая собака, хорошо плюет самостоятельно?
Пицца можно увидеть, что они крадут из моей телеги.
Ты был другом и "Бразами" вместе и сразу же,
Я дышу лучше, чем вымыть туалет.
Инфекция очищается из окна - здесь нет золота,
Пира, бумага и тишина достаточно для счастья.
Карты Трампа в начале игры бросают дураки,
Серый, как пепел, за окном ноября - будние дни.
Ведущие судьи будут судить - правда вовремя,
Идите дорого, и я люблю дешевый класс.
Держите веревку, и я бегу за стулом,
Подтяните узко между плечами и лицом.
Железное лезвие.
Возьмите то, что вы хотите - я не дам себе.
Посмотрим лицом, у них беспокойство в каждой клетке,
Они как кровь в городе тела - все бледные.
Верю в Бога, когда есть причина,
Дома они ждут подоконника.
Куклы в ветке долгое время использовались для рабства,
На жилых зданиях, в поисках нового счастья.
Лежать в зеркале, ищу их черный выход,
Самоуравление как морфин, в такими тихими комнатами.
Их достаточный мир - первый ожидающий дождь,
Тогда лужа надежды похоронена местной землей.
По себе - тюрьма без права на рано,
Счастье подковы никогда не держалось в руках.
И только одна из тысячи не будет иметь огонь,
Поймут ошибки - но будущего нет.
Бросить камень в свободный, мечтать о крыльях,
Подумайте о своем другом, у вас будет достаточно силы?
Все так сильны и ночью в подушке слез,
Звуки свободных дверей, ветра, осень.
Утро, путь к аптеке по мере необходимости,
Друзья не будут посещать - пара одиночества.
Лучше? Да нет! Ничего не получилось,
Сжигая крылья, чтобы прилететь в небо выше.
Постоянные пациенты клиник, скидки, процент
Люди, которые забыли жизнь, - яркие моменты.
Я вижу, вы высоко висели батончика.
Игнорировать по возрасту, а не внутренней профессией,
Мы почувствуем себя хорошо под одной крышей ... но хорошо, вы вас поцарапаете!
Я как ветер, обувь на пороге чудо -поле,
Они сказали встать на колени, стучать на небеса.
Я какая собака, хорошо плюет самостоятельно?
Пицца можно увидеть, что они крадут из моей телеги.
Ты был другом и "Бразами" вместе и сразу же,
Я дышу лучше, чем вымыть туалет.
Инфекция очищается из окна - здесь нет золота,
Пира, бумага и тишина достаточно для счастья.
Карты Трампа в начале игры бросают дураки,
Серый, как пепел, за окном ноября - будние дни.
Ведущие судьи будут судить - правда вовремя,
Идите дорого, и я люблю дешевый класс.
Держите веревку, и я бегу за стулом,
Подтяните узко между плечами и лицом.
Железное лезвие.
Возьмите то, что вы хотите - я не дам себе.
Посмотрим лицом, у них беспокойство в каждой клетке,
Они как кровь в городе тела - все бледные.
Верю в Бога, когда есть причина,
Дома они ждут подоконника.
Куклы в ветке долгое время использовались для рабства,
На жилых зданиях, в поисках нового счастья.
Лежать в зеркале, ищу их черный выход,
Самоуравление как морфин, в такими тихими комнатами.
Их достаточный мир - первый ожидающий дождь,
Тогда лужа надежды похоронена местной землей.
По себе - тюрьма без права на рано,
Счастье подковы никогда не держалось в руках.
И только одна из тысячи не будет иметь огонь,
Поймут ошибки - но будущего нет.
Бросить камень в свободный, мечтать о крыльях,
Подумайте о своем другом, у вас будет достаточно силы?
Все так сильны и ночью в подушке слез,
Звуки свободных дверей, ветра, осень.
Утро, путь к аптеке по мере необходимости,
Друзья не будут посещать - пара одиночества.
Лучше? Да нет! Ничего не получилось,
Сжигая крылья, чтобы прилететь в небо выше.
Постоянные пациенты клиник, скидки, процент
Люди, которые забыли жизнь, - яркие моменты.
Другие песни исполнителя: