Назарук - Лелеки
текст песни

Це трапилося однієї весни
Йшов березень року чотирнадцятого
Країна стояла на порозі війни
Як майже сто років тому
Тисяча дев'ятсот вісімнадцятого

Ми відзначали двохсотріччя Шевченка
Історія має глибокі коріння
Північний брат прийшов із війною
І моїх очей торкнулось прозріння
Кобзар! Ти був правий
Попереджав, а ми й не чули
Стільки болю, стільки страждання
А ми забули. Геть все забули

Кобзар! В твої часи
Годі було сподіватись долі ліпшої
Та після того, як ти підеш
Станеться найстрашніше
Голодомор! Друга світова!
Репресії, тюрми, мир на межі з війною
Знаю тебе, ти напевно б заплакав
Але заплакав власною кров'ю

Душі невинні, загубленні й нині
Світом зайнявшись, у небо піднявшись
Летять. Серед пташиних зграй
Білі лелеки. Близькі й далекі
Марніють із часом у край
Ти їх пам'ятай, хоча б пам'ятай

Кобзар! Тепер я знаю
Який зміст для всіх ти нас маєш
Незламна людина і відвертеє слово
Перемагають і царів і неволю
Було так просто в житті все мати
Угодне для когось зрідка писати
Але ж ти інший, побив усі глеки
Одна із наших безвинна лелека

Душі невинні, загублені й нині
Світом зайнявшись, у небо піднявшись
Летять. Серед пташиних зграй
Білі лелеки. Близькі і далекі
Марніють із часом у край
Ти їх пам'ятай, хоча б пам'ятай

Підіймаючись вгору
У вирі безодні
Складаючи іспит життя
Цілую вічність
Летять
Озирнись і послухай
Тамуючи подих
Крізь аркушів пожовклий пил
Німі лелеки
До тебе кричать

Не побачити
Просто відводячи погляд
Так як є
Це все залишити
Не пробачити
В першу чергу себе
Нам з тобою з цим залишається жити
Нашим дітям із цим залишається жити