Олександр Олесь - Лебідь
текст песни
20
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Олександр Олесь - Лебідь - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
ЛЕБІДЬ
На болоті спала зграя лебедина.
Вічна ніч чорніла, і стояв туман…
Спало все навколо, тільки білий лебідь
Тихо-тихо сходив кров'ю своїх ран.
І співав він пісню, пісню лебедину,
Про озера сині, про красу степів,
Про велике сонце, про вітри і хмари,
І далеко нісся лебединий спів.
Кликав він проснутись, розгорнути крила,
Полетіти небом в золоті краї…
Тихо-мирно спала зграя лебедина,
І даремно лебідь звав, будив її.
І коли він вгледів, що брати не чують,
Що навік до себе прикував їх став, —
Закричав від муки, вдарився об камінь,
Зранив собі груди, крила поламав.
Чорна ніч чорніла, не світало вранці,
Ввечері далекий захід не палав…
Тихо зграя спала, тихо плакав лебідь,
Тихо кров'ю сходив, тихо умирав.
Аж колись уранці зашуміли хвилі,
І громи заграли в сурми голосні,
Вирвалося сонце, осліпило очі,
Роздало навколо обрії ясні.
Стрепенулась зграя, закричала біла:
"Тут гниле повітря, тут вода гнила!..
А над нами сонце, небо, простір, воля!" —
І ганебно спати більше не змогла.
Зашуміла зграя піною на хвилях.
Зашуміла вітром… ще раз! І — прощай!..
І летіла легко, наче біла хмара,
І кричала з неба про щасливий край.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Тихо, тихо сходив білий лебідь кров'ю,
То, здавивши рани, крила рознімав…
І в знесиллі бився… Зграє лебедина!
Чи хто-небудь в небі лебедя згадав?
2.IV.1917
На болоті спала зграя лебедина.
Вічна ніч чорніла, і стояв туман…
Спало все навколо, тільки білий лебідь
Тихо-тихо сходив кров'ю своїх ран.
І співав він пісню, пісню лебедину,
Про озера сині, про красу степів,
Про велике сонце, про вітри і хмари,
І далеко нісся лебединий спів.
Кликав він проснутись, розгорнути крила,
Полетіти небом в золоті краї…
Тихо-мирно спала зграя лебедина,
І даремно лебідь звав, будив її.
І коли він вгледів, що брати не чують,
Що навік до себе прикував їх став, —
Закричав від муки, вдарився об камінь,
Зранив собі груди, крила поламав.
Чорна ніч чорніла, не світало вранці,
Ввечері далекий захід не палав…
Тихо зграя спала, тихо плакав лебідь,
Тихо кров'ю сходив, тихо умирав.
Аж колись уранці зашуміли хвилі,
І громи заграли в сурми голосні,
Вирвалося сонце, осліпило очі,
Роздало навколо обрії ясні.
Стрепенулась зграя, закричала біла:
"Тут гниле повітря, тут вода гнила!..
А над нами сонце, небо, простір, воля!" —
І ганебно спати більше не змогла.
Зашуміла зграя піною на хвилях.
Зашуміла вітром… ще раз! І — прощай!..
І летіла легко, наче біла хмара,
І кричала з неба про щасливий край.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Тихо, тихо сходив білий лебідь кров'ю,
То, здавивши рани, крила рознімав…
І в знесиллі бився… Зграє лебедина!
Чи хто-небудь в небі лебедя згадав?
2.IV.1917
Лебедь
Пакет лебедя спал на болоте.
Вечная ночь черная, а туман стоял ...
Спит все вокруг, только белый лебедь
Тихо спустился по крови его ран.
И он пел песню, песню лебедя,
О озере Блю, о красоте степи,
О великом солнце, о ветрах и облаках,
И далеко лебедь поет.
Он щелкнул, развернут крылья,
Летать на небе на золотой земле ...
Тихо-милая стая лебедя,
И тщетно -лебедь назвал это, пробудил его.
И когда он посмотрел, что братья не слышат,
Это навсегда его привлекли к себе, -
Закричал из муки, ударил по камню,
Он сломал грудь, сломал крылья.
Черная ночь черная, не светясь утром,
Вечером, далекий не обвинил ...
Тихая стая спала, тихо плакал лебедь,
Он тихо ходил с кровью, тихо умирая.
Уже утром шумные волны,
И гром сыграл гласные в сурьме,
Солнце было вырвано, глаза были ослеплены,
Очистка ясно вокруг горизонта.
Пакет пожал, крикнул белый:
"Здесь есть гнилый воздух, здесь водяная гниль! ..
И над нами солнце, небеса, пространство, Уилл! » -
И она больше не могла спать.
Стая пены на волнах было шумным.
Она шумно с ветром ... еще раз! И - до свидания! ..
И летал легко, как белое облако,
И крикнул с небес о счастливой земле.
Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет
Тихо, тихо стал белым лебедем с кровью,
Затем, сжав раны, крылья были убиты ...
И в истощении он сражался ... Лебедь будет стадом!
Кто -нибудь в небе упомянул?
2.IV.1917
Пакет лебедя спал на болоте.
Вечная ночь черная, а туман стоял ...
Спит все вокруг, только белый лебедь
Тихо спустился по крови его ран.
И он пел песню, песню лебедя,
О озере Блю, о красоте степи,
О великом солнце, о ветрах и облаках,
И далеко лебедь поет.
Он щелкнул, развернут крылья,
Летать на небе на золотой земле ...
Тихо-милая стая лебедя,
И тщетно -лебедь назвал это, пробудил его.
И когда он посмотрел, что братья не слышат,
Это навсегда его привлекли к себе, -
Закричал из муки, ударил по камню,
Он сломал грудь, сломал крылья.
Черная ночь черная, не светясь утром,
Вечером, далекий не обвинил ...
Тихая стая спала, тихо плакал лебедь,
Он тихо ходил с кровью, тихо умирая.
Уже утром шумные волны,
И гром сыграл гласные в сурьме,
Солнце было вырвано, глаза были ослеплены,
Очистка ясно вокруг горизонта.
Пакет пожал, крикнул белый:
"Здесь есть гнилый воздух, здесь водяная гниль! ..
И над нами солнце, небеса, пространство, Уилл! » -
И она больше не могла спать.
Стая пены на волнах было шумным.
Она шумно с ветром ... еще раз! И - до свидания! ..
И летал легко, как белое облако,
И крикнул с небес о счастливой земле.
Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет
Тихо, тихо стал белым лебедем с кровью,
Затем, сжав раны, крылья были убиты ...
И в истощении он сражался ... Лебедь будет стадом!
Кто -нибудь в небе упомянул?
2.IV.1917
Другие песни исполнителя: