Олеся Власенко - Вона
текст песни
21
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Олеся Власенко - Вона - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
ВОНА
Вона тримає ненадійний світ за бездоганне пір`я мрії,
Вона пірнає у свої тривоги та його обійми
У думках, у незрозумілій мові,
Пошепки, у несказаному слові,
Що несе його з безнадійністю і сумлінням
Подих ледве чутний та сильніш за всіх.
Її подих.
Вона розщеплює бажання навпіл
І розкриває дивне серце,
Вона не розуміє його натяк,
Чи так йому здається
У думках потрапляє випадково
В світ, де кожен птах
Вірить в щастя у підковах.
Там волосся неслухняне пахне вітром,
Там гілки дерев весняні обіймають квітом,
І так хочеться жити!
А ще бува - вона плаче, що мала...
Вона розплескує тривогу снів и випаровує безсоння,
Вона всміхається всьому довкола, чує кроки дня нового.
Вдосвіта заглядає у люстерце,
Крізь пітьму розрізняє поклик серця,
Що луною відкликається на вигук
Нездійсненних вражень, та таких п’янких,
Невагомих.
Вона у захваті від краю неба,
Вона замріяно сміється,
Вона лишила зайві сподівання,
Принаймні так здається.
Та лише, лише варто дочекатись
Милого листа - і від щастя не сховатись.
У захопленні заплескочуться долоні,
Заіскряться краплі радості солоні,
Невгамовні.
А ще бува - вона плаче, що мала...
Вона тримає ненадійний світ за бездоганне пір`я мрії,
Вона пірнає у свої тривоги та його обійми
У думках, у незрозумілій мові,
Пошепки, у несказаному слові,
Що несе його з безнадійністю і сумлінням
Подих ледве чутний та сильніш за всіх.
Її подих.
Вона розщеплює бажання навпіл
І розкриває дивне серце,
Вона не розуміє його натяк,
Чи так йому здається
У думках потрапляє випадково
В світ, де кожен птах
Вірить в щастя у підковах.
Там волосся неслухняне пахне вітром,
Там гілки дерев весняні обіймають квітом,
І так хочеться жити!
А ще бува - вона плаче, що мала...
Вона розплескує тривогу снів и випаровує безсоння,
Вона всміхається всьому довкола, чує кроки дня нового.
Вдосвіта заглядає у люстерце,
Крізь пітьму розрізняє поклик серця,
Що луною відкликається на вигук
Нездійсненних вражень, та таких п’янких,
Невагомих.
Вона у захваті від краю неба,
Вона замріяно сміється,
Вона лишила зайві сподівання,
Принаймні так здається.
Та лише, лише варто дочекатись
Милого листа - і від щастя не сховатись.
У захопленні заплескочуться долоні,
Заіскряться краплі радості солоні,
Невгамовні.
А ще бува - вона плаче, що мала...
ОНА
Он имеет ненадежный мир для идеальных перьев снов,
Она ныряет в своем беспокойстве и его объятиях
В мыслях, на непостижимом языке,
Шепчет, неопределенным словом,
Это несет это с безнадежностью и совестью
Дыхание едва слышно и сильнее всех.
Ее дыхание.
Это разрушает желание пополам
И раскрывает странное сердце,
Она не понимает его подсказки,
Это так, кажется
В мысли падает случайно
В мир, где каждая птица
Верит в счастье в подковах.
Есть волосы непослушные запахи ветра,
Там ветви дерева пружина обнимает цветок,
И так вы хотите жить!
И это происходит - она плачет, что у нее было ...
Он расщепляет тревогу снов и испаряет бессонницу,
Она все улыбается, слышит шаги нового дня.
Рассвет смотрит в зеркало,
Через тьму различает призыв сердца,
Что луна требует восклицания
Невыполненные впечатления и такие опросы,
Невесомый.
Она в восторге от края неба,
Она смеется в смехе,
Она оставила ненужные надежды,
По крайней мере, кажется.
И просто стоит ждать
Сладкое письмо - и счастье не может скрыть.
В захвате ладони,
Скраится капли радости солена,
Беспокойный.
И это происходит - она плачет, что у нее было ...
Он имеет ненадежный мир для идеальных перьев снов,
Она ныряет в своем беспокойстве и его объятиях
В мыслях, на непостижимом языке,
Шепчет, неопределенным словом,
Это несет это с безнадежностью и совестью
Дыхание едва слышно и сильнее всех.
Ее дыхание.
Это разрушает желание пополам
И раскрывает странное сердце,
Она не понимает его подсказки,
Это так, кажется
В мысли падает случайно
В мир, где каждая птица
Верит в счастье в подковах.
Есть волосы непослушные запахи ветра,
Там ветви дерева пружина обнимает цветок,
И так вы хотите жить!
И это происходит - она плачет, что у нее было ...
Он расщепляет тревогу снов и испаряет бессонницу,
Она все улыбается, слышит шаги нового дня.
Рассвет смотрит в зеркало,
Через тьму различает призыв сердца,
Что луна требует восклицания
Невыполненные впечатления и такие опросы,
Невесомый.
Она в восторге от края неба,
Она смеется в смехе,
Она оставила ненужные надежды,
По крайней мере, кажется.
И просто стоит ждать
Сладкое письмо - и счастье не может скрыть.
В захвате ладони,
Скраится капли радости солена,
Беспокойный.
И это происходит - она плачет, что у нее было ...
Другие песни исполнителя: