П. Доскоч - А я собі заспіваю
текст песни
46
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
П. Доскоч - А я собі заспіваю - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Лунай понад лугами пісне моя,лети мов білий пух де ген тополя.
Лети коли на серці мені тужно,коли вітри у груди бють потужно.
Коли дощем у вікна сумом льє,мов джерело життя по волі бє.
Приспів:
А Я СОБІ ТИХО ЗАСПІВАЮ,
ПРО ТЕБЕ НЕ ЗРІВНЯНИЙ РІДНИЙ КРАЮ.
ПРО ГОРИ ПРО ПОЛЯ І БИСТРІ РІКИ,
ПРО РІДНУ ХАТУ ДЕ ЗРОСТАЛИ ДІТЬМИ.
ПРО ТЕ ПОДВІРЯ ДЕ ГОРІХ ГОЙДАЄ,\2р.в кінці.
ДЕ РІДНА МАТИ ВСЕ МЕНЕ ЧЕКАЄ.
По над дерева линь тай понад гілля,лети понад Збручем на все Поділля.
Де зріє у жнива рясне колосся,де подолянка росплела волосся.
І хлібом сіллю гостей зустрічають,вино по вінця щиро наливають.
Приспів:
Програш:
Приспів:
Лети коли на серці мені тужно,коли вітри у груди бють потужно.
Коли дощем у вікна сумом льє,мов джерело життя по волі бє.
Приспів:
А Я СОБІ ТИХО ЗАСПІВАЮ,
ПРО ТЕБЕ НЕ ЗРІВНЯНИЙ РІДНИЙ КРАЮ.
ПРО ГОРИ ПРО ПОЛЯ І БИСТРІ РІКИ,
ПРО РІДНУ ХАТУ ДЕ ЗРОСТАЛИ ДІТЬМИ.
ПРО ТЕ ПОДВІРЯ ДЕ ГОРІХ ГОЙДАЄ,\2р.в кінці.
ДЕ РІДНА МАТИ ВСЕ МЕНЕ ЧЕКАЄ.
По над дерева линь тай понад гілля,лети понад Збручем на все Поділля.
Де зріє у жнива рясне колосся,де подолянка росплела волосся.
І хлібом сіллю гостей зустрічають,вино по вінця щиро наливають.
Приспів:
Програш:
Приспів:
Лунай над лугами песнь моя, лети как белый пух где ген тополь.
Лети когда на сердце мне тоскливо, когда ветры в грудь бьют мощно.
Когда дождем в окна грустью льет, словно источник жизни по воле бьет.
Припев:
А Я СЕБЕ ТИХО СПЕЮ,
О ТЕБЕ НЕ УРАВНЕН РОДНОЙ КРАИ.
О ГОРАХ О ПОЛЯХ И БЫСТРЫХ РЕКАХ,
О РОДНОМ ДОМЕ ГДЕ РАСТАЛИ ДЕТЬМИ.
О ТОМ ДВОРЕ ГДЕ ГОРЕХ КАЧАЕТ,\2г.в конце.
ГДЕ РАДНАЯ МАТЬ ВСЕ МЕНЯ ЖДЕТ.
По над деревьями лень и выше веток, лети над Збручем на все Подолье.
Где зреют в жатве обильные колосья, где подолянка расплела волосы.
И хлебом солью гостей встречают, вино до краев искренне наливают.
Припев:
Проигрыш:
Припев:
Лети когда на сердце мне тоскливо, когда ветры в грудь бьют мощно.
Когда дождем в окна грустью льет, словно источник жизни по воле бьет.
Припев:
А Я СЕБЕ ТИХО СПЕЮ,
О ТЕБЕ НЕ УРАВНЕН РОДНОЙ КРАИ.
О ГОРАХ О ПОЛЯХ И БЫСТРЫХ РЕКАХ,
О РОДНОМ ДОМЕ ГДЕ РАСТАЛИ ДЕТЬМИ.
О ТОМ ДВОРЕ ГДЕ ГОРЕХ КАЧАЕТ,\2г.в конце.
ГДЕ РАДНАЯ МАТЬ ВСЕ МЕНЯ ЖДЕТ.
По над деревьями лень и выше веток, лети над Збручем на все Подолье.
Где зреют в жатве обильные колосья, где подолянка расплела волосы.
И хлебом солью гостей встречают, вино до краев искренне наливают.
Припев:
Проигрыш:
Припев: