Павло Коробчук - Вірш про повстання на вулиці Грушевського
текст песни
21
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Павло Коробчук - Вірш про повстання на вулиці Грушевського - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
вірш про повстання на вулиці Грушевського
вечір. зима. дві тисячі чотирнадцятий рік.
замість помади на дівочих вустах – трішки сажі.
поміж барабанними ударами чоловік на ліхтарі
розглядає палаючі автозаки та інші пейзажі.
у місті – війна. десятки людей поранено.
менеджер готує запальну суміш із пінопласту.
між криками та вибухами – чути пісні з Майдану.
пенсіонерка хреститься в будівельній касці.
свого однокласника, з яким носив мішки зимові
на барикади, ти впізнав згодом, за чашкою кави,
коли вдивився при першій розмові
у розріз його балаклави.
зараз ви воюєте там, де не здатні померти,
пробігаєте площею, серед гарячих гільз,
і кидаєте бруківку, яка виражає відверту
політичну позицію і є способом стримання сліз.
через кілька годин сутичок, десятків спалених шин,
після отримання рани на стегні та легкої контузії,
ви просто потиснете руки й розбіжитеся до дружин.
ті, хто разом близько були біля смерті – до смерті друзі.
а вдома, удвох із коханою, скільки б років не минуло,
ви назавжди зрозумієте, й істина ця проста –
найпалкіший поцілунок
той, що з присмаком газу на вустах.
найщиріша війна – без присутності злості.
найсердешніші люди – серед нас.
Боже, врятуй переможців.
кохана, подай протигаз.
вечір. зима. дві тисячі чотирнадцятий рік.
замість помади на дівочих вустах – трішки сажі.
поміж барабанними ударами чоловік на ліхтарі
розглядає палаючі автозаки та інші пейзажі.
у місті – війна. десятки людей поранено.
менеджер готує запальну суміш із пінопласту.
між криками та вибухами – чути пісні з Майдану.
пенсіонерка хреститься в будівельній касці.
свого однокласника, з яким носив мішки зимові
на барикади, ти впізнав згодом, за чашкою кави,
коли вдивився при першій розмові
у розріз його балаклави.
зараз ви воюєте там, де не здатні померти,
пробігаєте площею, серед гарячих гільз,
і кидаєте бруківку, яка виражає відверту
політичну позицію і є способом стримання сліз.
через кілька годин сутичок, десятків спалених шин,
після отримання рани на стегні та легкої контузії,
ви просто потиснете руки й розбіжитеся до дружин.
ті, хто разом близько були біля смерті – до смерті друзі.
а вдома, удвох із коханою, скільки б років не минуло,
ви назавжди зрозумієте, й істина ця проста –
найпалкіший поцілунок
той, що з присмаком газу на вустах.
найщиріша війна – без присутності злості.
найсердешніші люди – серед нас.
Боже, врятуй переможців.
кохана, подай протигаз.
Стихотворение о восстании на улице Хрушевски
вечер. зима. Две тысячи четырнадцатых лет.
Вместо помады на девичьих устьях, немного сажи.
Среди барабана дует человек на фонаре
Рассматривает сжигание аутозак и других ландшафтов.
В городе война. Десятки людей пострадали.
Менеджер готовит воспалительную смесь пены.
Между криками и взрывами - слышать песни с Майдана.
Пенсионер крещен в строительном шлеме.
его одноклассник, с которым зимние мешки
На баррикадах вы узнали позже, с чашкой кофе,
Вставая на первый разговор
Порезами его балаклавы.
Теперь вы сражаетесь там, где они не могут умереть,
запустить область, среди горячих рукавов,
и бросить тротуар, который выражает Фрэнк
Политическая позиция - это способ сдержать слезы.
Через несколько часов столкновений сгорели десятки шин,
После получения раны на бедре и световой травме,
Вы просто встряхиваете руки и распространяете жен.
Те, кто был вместе рядом с смертью - друзьями.
И дома двое с любимым человеком, независимо от того, как лет,
Вы навсегда поймете, и эта истина проста -
Самый явный поцелуй
Тот, со вкусом газа на рту.
Самая искренняя война без наличия гнева.
Самые сытные люди среди нас.
Боже, спасай победителей.
Любимый, дайте газовую маску.
вечер. зима. Две тысячи четырнадцатых лет.
Вместо помады на девичьих устьях, немного сажи.
Среди барабана дует человек на фонаре
Рассматривает сжигание аутозак и других ландшафтов.
В городе война. Десятки людей пострадали.
Менеджер готовит воспалительную смесь пены.
Между криками и взрывами - слышать песни с Майдана.
Пенсионер крещен в строительном шлеме.
его одноклассник, с которым зимние мешки
На баррикадах вы узнали позже, с чашкой кофе,
Вставая на первый разговор
Порезами его балаклавы.
Теперь вы сражаетесь там, где они не могут умереть,
запустить область, среди горячих рукавов,
и бросить тротуар, который выражает Фрэнк
Политическая позиция - это способ сдержать слезы.
Через несколько часов столкновений сгорели десятки шин,
После получения раны на бедре и световой травме,
Вы просто встряхиваете руки и распространяете жен.
Те, кто был вместе рядом с смертью - друзьями.
И дома двое с любимым человеком, независимо от того, как лет,
Вы навсегда поймете, и эта истина проста -
Самый явный поцелуй
Тот, со вкусом газа на рту.
Самая искренняя война без наличия гнева.
Самые сытные люди среди нас.
Боже, спасай победителей.
Любимый, дайте газовую маску.
Другие песни исполнителя: