Піддубний Т. Г. - Гуде вітер вельми в полі
текст песни
8
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Піддубний Т. Г. - Гуде вітер вельми в полі - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Музика: Михайло Глінка
Вірші: Віктор Забіла
Виконує: Юрій Гуляєв
Рік написання – 1838
Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає.
Плаче козак молоденький,
Долю проклинає.
Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає.
Козак нудиться сердешний,
Що робить не знає.
Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає.
Козак стогне, бідолаха,
Сам собі гадає.
Ревеш, вітре, та не плачеш,
Бо тобі не тяжко,
Ти не знаєш в світі горя,
Та тобі й не важко.
Одірви ж од серця тугу,
Рознеси по полю,
Щоб не плакався я, бідний,
На нещасну долю!
А коли цього не зробиш,
Кинь мене у море –
Нехай зо мною потоне
Моє люте горе!
Вірші: Віктор Забіла
Виконує: Юрій Гуляєв
Рік написання – 1838
Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає.
Плаче козак молоденький,
Долю проклинає.
Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає.
Козак нудиться сердешний,
Що робить не знає.
Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає.
Козак стогне, бідолаха,
Сам собі гадає.
Ревеш, вітре, та не плачеш,
Бо тобі не тяжко,
Ти не знаєш в світі горя,
Та тобі й не важко.
Одірви ж од серця тугу,
Рознеси по полю,
Щоб не плакався я, бідний,
На нещасну долю!
А коли цього не зробиш,
Кинь мене у море –
Нехай зо мною потоне
Моє люте горе!
Музыка: Майкл Глинка
Стихи: Виктор Забила
Выполняет: Юрий Гуляев
Год письма - 1838
Гудящий ветер очень в поле,
Рев, лес перерывается.
Плачущий казак Янг,
Судьба проклинает.
Гудящий ветер очень в поле,
Рев, лес перерывается.
Казак на тошноту,
Это не знает.
Гудящий ветер очень в поле,
Рев, лес перерывается.
Казак стонет, бедняк,
Он думает о себе.
Ты ревешь, ветер, но не плачь,
Потому что это не сложно для вас,
Вы не знаете в мире горя,
Но это не сложно для вас.
Эйприл из суда тоски,
Сбрызнуть поле,
Так что я не плачу, беден,
На неудачной судьбе!
А когда нет,
Бросить меня в море -
Могу я погрузиться со мной
Мое жестокое горе!
Стихи: Виктор Забила
Выполняет: Юрий Гуляев
Год письма - 1838
Гудящий ветер очень в поле,
Рев, лес перерывается.
Плачущий казак Янг,
Судьба проклинает.
Гудящий ветер очень в поле,
Рев, лес перерывается.
Казак на тошноту,
Это не знает.
Гудящий ветер очень в поле,
Рев, лес перерывается.
Казак стонет, бедняк,
Он думает о себе.
Ты ревешь, ветер, но не плачь,
Потому что это не сложно для вас,
Вы не знаете в мире горя,
Но это не сложно для вас.
Эйприл из суда тоски,
Сбрызнуть поле,
Так что я не плачу, беден,
На неудачной судьбе!
А когда нет,
Бросить меня в море -
Могу я погрузиться со мной
Мое жестокое горе!