Повстаньська пісня - О мати, закута в кайдани
текст песни
40
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Повстаньська пісня - О мати, закута в кайдани - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
О мати, закута в кайдани,
Чи чуєш ти брязкіт кайдан?
Як нарід скатований плаче,
Ох скільки терпіння і ран.
Чи чуєш ти, друже-юначе,
По тюрмах той брязкіт кайдан?
Нам сором, що звуть нас рабами.
Ох скільки терпіння і ран.
Чи бачиш – Дніпро висихає,
Пороги шуміти стають.
Зозулі по древах сідають,
Україні долю кують.
Чи бачиш – Карпати сумують,
Дивлячись на горе синів.
А вітер тихенько по полю
Розносить мій жалібний спів.
Чи бачиш – жита похилились,
Ти сіяв – воно не твоє.
Ти мучивсь щодня і щоночі,
А ворог із нього жиє.
Бої ми дивились малими,
І в серці казали собі:
– Для тебе живем, Україно,
Щоб волю здобути тобі.
Чи чуєш ти брязкіт кайдан?
Як нарід скатований плаче,
Ох скільки терпіння і ран.
Чи чуєш ти, друже-юначе,
По тюрмах той брязкіт кайдан?
Нам сором, що звуть нас рабами.
Ох скільки терпіння і ран.
Чи бачиш – Дніпро висихає,
Пороги шуміти стають.
Зозулі по древах сідають,
Україні долю кують.
Чи бачиш – Карпати сумують,
Дивлячись на горе синів.
А вітер тихенько по полю
Розносить мій жалібний спів.
Чи бачиш – жита похилились,
Ти сіяв – воно не твоє.
Ти мучивсь щодня і щоночі,
А ворог із нього жиє.
Бої ми дивились малими,
І в серці казали собі:
– Для тебе живем, Україно,
Щоб волю здобути тобі.
O Мать, завернутая в кандалы,
Вы слышите когтя Кайдана?
По мере того, как люди скатывают, плачут,
О, как много терпения и ран.
Вы слышите, друг,
В тюрьмах, которые кольца Кайдан?
Нам стыдно, что мы называем нас рабами.
О, как много терпения и ран.
Вы видите - Dnieper высыхает,
Пороги издают шум.
Кукушки на деревьях садятся,
Украина подделана.
Вы видите - Карпаты грустны,
Глядя на горе сыновей.
И ветер тихо на поле
Выполняйте мое траурное пение.
Вы видите - ржи согнут,
Вы сеете - это не ваше.
Вы мучались ежедневно и каждую ночь,
И враг живет от него.
Бои, которые мы выглядели маленькими,
И в сердце они сказали себе:
- Мы живем для вас, Украина,
Чтобы получить вас, будет.
Вы слышите когтя Кайдана?
По мере того, как люди скатывают, плачут,
О, как много терпения и ран.
Вы слышите, друг,
В тюрьмах, которые кольца Кайдан?
Нам стыдно, что мы называем нас рабами.
О, как много терпения и ран.
Вы видите - Dnieper высыхает,
Пороги издают шум.
Кукушки на деревьях садятся,
Украина подделана.
Вы видите - Карпаты грустны,
Глядя на горе сыновей.
И ветер тихо на поле
Выполняйте мое траурное пение.
Вы видите - ржи согнут,
Вы сеете - это не ваше.
Вы мучались ежедневно и каждую ночь,
И враг живет от него.
Бои, которые мы выглядели маленькими,
И в сердце они сказали себе:
- Мы живем для вас, Украина,
Чтобы получить вас, будет.