Р. Кириченко. - Бабине лiто
текст песни
39
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Р. Кириченко. - Бабине лiто - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Бабине літо
Слова: Вадим Крищенко
Музика: Леонід Нечипорук
Виконання: Раїса Кириченко
В задумі дивиться на шлях:
Чи хто прийде, чи хто приїде?
Якесь чекання у очах,
Хоча журби немає сліду,
Вона любов ще стереже,
Мов та збирається до втечі
Та літо бабине уже
Ляга поволі їй на плечі.
Приспів:
Бабине літо, бабине літо,
Чому так швидко ідеш? Не йди!
З келиха ніжності ще не допито,
З губ ще не витерлись дивні сліди.
Бабине літо, бабине літо
Мовчки вдягає у свій палантин.
Роки промчали, як райдужний вітер
І зупинилися біля жоржин.
Торкнулась згадка до чола,
Бо втіхи ще так мало й мало.
Здається, ніби не жила,
Здається ніби й не кохала.
Коли той серпень пролетів?
Коли той вересень постукав?
Як важко йти до холодів,
Коли вогнем пашать ще руки.
Приспів.
Ну що сказати, що? Скажи!
Щоб не згубити в сірій тіні,
А жінка, як букет жоржин,
Красивих та, на жаль, осінніх...
Приспів.
І зупинилися біля жоржин...
Слова: Вадим Крищенко
Музика: Леонід Нечипорук
Виконання: Раїса Кириченко
В задумі дивиться на шлях:
Чи хто прийде, чи хто приїде?
Якесь чекання у очах,
Хоча журби немає сліду,
Вона любов ще стереже,
Мов та збирається до втечі
Та літо бабине уже
Ляга поволі їй на плечі.
Приспів:
Бабине літо, бабине літо,
Чому так швидко ідеш? Не йди!
З келиха ніжності ще не допито,
З губ ще не витерлись дивні сліди.
Бабине літо, бабине літо
Мовчки вдягає у свій палантин.
Роки промчали, як райдужний вітер
І зупинилися біля жоржин.
Торкнулась згадка до чола,
Бо втіхи ще так мало й мало.
Здається, ніби не жила,
Здається ніби й не кохала.
Коли той серпень пролетів?
Коли той вересень постукав?
Як важко йти до холодів,
Коли вогнем пашать ще руки.
Приспів.
Ну що сказати, що? Скажи!
Щоб не згубити в сірій тіні,
А жінка, як букет жоржин,
Красивих та, на жаль, осінніх...
Приспів.
І зупинилися біля жоржин...
Бабье лето
Слова: Вадим Кришенко
Музыка: Леонид Нечипорук
Выступление: Раиса Кириченко
В дизайне он смотрит на путь:
Кто -нибудь придет или кто придет?
Какой -то ожидание в глазах,
Хотя нет следов траура,
Она любит все еще держится,
Языки и сбежать
И летняя бабушка уже
Медленно тащить на плечах.
Припев:
Бабушка лето, бабушка лето,
Почему ты так быстро собираешься? Не ходи!
Из стакана нежности еще не подвергается сомнению,
Странные следы еще не вытерли из губ.
Бабушка лето, бабушка лето
Она тихо вкладывается в его Палатин.
Годы мчались, как радужный ветер
И они остановились в Далии.
Коснулся упоминания о лбу,
Потому что все еще мало комфорта.
Кажется, что не жил,
Кажется, что она не любила.
Когда этот август летал?
Когда этот сентябрь был сбит?
Как трудно идти на холод,
Когда огонь вспахается.
Хор.
Что ж, что сказать, что? Сказать!
Не терять в сером оттенке,
И женщина, как букет Далии,
Красиво и, к сожалению, осень ...
Хор.
И они остановились в Далии ...
Слова: Вадим Кришенко
Музыка: Леонид Нечипорук
Выступление: Раиса Кириченко
В дизайне он смотрит на путь:
Кто -нибудь придет или кто придет?
Какой -то ожидание в глазах,
Хотя нет следов траура,
Она любит все еще держится,
Языки и сбежать
И летняя бабушка уже
Медленно тащить на плечах.
Припев:
Бабушка лето, бабушка лето,
Почему ты так быстро собираешься? Не ходи!
Из стакана нежности еще не подвергается сомнению,
Странные следы еще не вытерли из губ.
Бабушка лето, бабушка лето
Она тихо вкладывается в его Палатин.
Годы мчались, как радужный ветер
И они остановились в Далии.
Коснулся упоминания о лбу,
Потому что все еще мало комфорта.
Кажется, что не жил,
Кажется, что она не любила.
Когда этот август летал?
Когда этот сентябрь был сбит?
Как трудно идти на холод,
Когда огонь вспахается.
Хор.
Что ж, что сказать, что? Сказать!
Не терять в сером оттенке,
И женщина, как букет Далии,
Красиво и, к сожалению, осень ...
Хор.
И они остановились в Далии ...