Радень - Мрія
текст песни
21
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Радень - Мрія - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
МРІЯ
як порожньо буває на душі, коли вже на межі
стоїш стовпом камінним, коли вже не хвилюють зміни
навколо, коли серце бється кволо
і немає в ньому ні радості, ні болю...
і як воно радіє, коли зявляється надія,
коли забуте почуття, що ледве тліє,
розгорається у полумя, у вогнище, в пожежу.
і вже ти думаєш - нарешті - невже так може бути?
А я її люблю - запитаєте ви хто ж це?
я її люблю - це моє ранкове сонце!
я її люблю - це мої вечірні зорі!
це моя фатальна доля, але я її люблю...
я її люблю - свою печаль і радість,
я її люблю - своє кохання і ненависть,
я її люблю - знаю мрію не здійснити мою
все одно, доки житиму, буду я любити...
вона наче блискавка моє життя навпіл розірвала
стала його сенсом, спокій відібрала,
поселилася у закутках серця, у моїх снах, у думках,
в незнайомих людях, у дитячих спогадах,
у нічній темряві, у дощі, у сонці - всюди!
я нікому не присвячував пісень, таких як їй, люди!
не чекав цілий день ні на кого так як на неї
а ще я не гадав,
а ще я не гадав, що можу так любити, наче дихати,
наче жити, наче помирати, як літати, як падати,
як пісні складати, як писати вірші, просто розмовляти
йти пішки куди очі бачать, за тридевять земель,
світ заочі, хоч на край землі серед ночі,
тільки б там побачити, тільки б там побачити її
я її придумав, намалював в уяві склав
зі своїх снів, зі своєї радості, печалі
зі своїх фантазій, з того, що не має назви навіть
я напевне знаю - нам не бути разом,
бо вона тільки мрія, велика світла
мрія у маленькому тісному світі,
де їй ніколи не здійснитись,
де нам ніколи не зустрітись
та всеодно я буду сподіватись, буду чекати,
буду мріяти доки буду жити
А я її люблю - запитаєте ви хто ж це?
я її люблю - це моє ранкове сонце!
я її люблю - це мої вечірні зорі!
це моя фатальна доля, але я її люблю...
я її люблю - свою печаль і радість,
я її люблю - своє кохання і ненависть,
я її люблю - знаю мрію не здійснити мою
все одно, доки житиму, буду я любити...
іноді хочеться плакати, іноді - кричати
важко змовчати, важко знати, важко відчувати
що ти є, ти десь поряд, тільки не зі мною
все життя мені здається безкінечною війною
боротьбою із подобою людською, із самим собою
тільки важко, коли ти один серед поля воїн
та я вірю, хочу вірити, хочу знати
що ти є, просто є, думати про тебе
злітати хочу ніби птах високо у небо
відчувати тебе поряд чути твій подих
ловити кожен твій порух,
поєднати твої крила зі своїми, огорнути тебе ними
заховати від недобрих очей, вух, рук, слів, від усього світу
все одно цьому світу нас не зрозуміти,
він не зможе повірити, що так можна мріяти, так можна любити
я сам не знав, що так можна любити...
я тебе люблю - повторю на кожнім кроці!
я тебе люблю - ти моє ранкове сонце!
я тебе люблю - ти мої вечірні зорі!
ти моя фатальна доля, але я тебе люблю...
я тебе люблю - свою печаль і радість,
я тебе люблю - своє кохання і ненависть,
я тебе люблю - знаю мрію не здійснити мою
все одно, доки житиму...
я тебе люблю - повторю на кожнім кроці!
я тебе люблю - ти моє ранкове сонце!
я тебе люблю - ти мої вечірні зорі!
ти моя фатальна доля!
Але я тебе люблю
я тебе люблю
я тебе люблю - знаю мрію не здійснити мою…
я тебе люблю...
як порожньо буває на душі, коли вже на межі
стоїш стовпом камінним, коли вже не хвилюють зміни
навколо, коли серце бється кволо
і немає в ньому ні радості, ні болю...
і як воно радіє, коли зявляється надія,
коли забуте почуття, що ледве тліє,
розгорається у полумя, у вогнище, в пожежу.
і вже ти думаєш - нарешті - невже так може бути?
А я її люблю - запитаєте ви хто ж це?
я її люблю - це моє ранкове сонце!
я її люблю - це мої вечірні зорі!
це моя фатальна доля, але я її люблю...
я її люблю - свою печаль і радість,
я її люблю - своє кохання і ненависть,
я її люблю - знаю мрію не здійснити мою
все одно, доки житиму, буду я любити...
вона наче блискавка моє життя навпіл розірвала
стала його сенсом, спокій відібрала,
поселилася у закутках серця, у моїх снах, у думках,
в незнайомих людях, у дитячих спогадах,
у нічній темряві, у дощі, у сонці - всюди!
я нікому не присвячував пісень, таких як їй, люди!
не чекав цілий день ні на кого так як на неї
а ще я не гадав,
а ще я не гадав, що можу так любити, наче дихати,
наче жити, наче помирати, як літати, як падати,
як пісні складати, як писати вірші, просто розмовляти
йти пішки куди очі бачать, за тридевять земель,
світ заочі, хоч на край землі серед ночі,
тільки б там побачити, тільки б там побачити її
я її придумав, намалював в уяві склав
зі своїх снів, зі своєї радості, печалі
зі своїх фантазій, з того, що не має назви навіть
я напевне знаю - нам не бути разом,
бо вона тільки мрія, велика світла
мрія у маленькому тісному світі,
де їй ніколи не здійснитись,
де нам ніколи не зустрітись
та всеодно я буду сподіватись, буду чекати,
буду мріяти доки буду жити
А я її люблю - запитаєте ви хто ж це?
я її люблю - це моє ранкове сонце!
я її люблю - це мої вечірні зорі!
це моя фатальна доля, але я її люблю...
я її люблю - свою печаль і радість,
я її люблю - своє кохання і ненависть,
я її люблю - знаю мрію не здійснити мою
все одно, доки житиму, буду я любити...
іноді хочеться плакати, іноді - кричати
важко змовчати, важко знати, важко відчувати
що ти є, ти десь поряд, тільки не зі мною
все життя мені здається безкінечною війною
боротьбою із подобою людською, із самим собою
тільки важко, коли ти один серед поля воїн
та я вірю, хочу вірити, хочу знати
що ти є, просто є, думати про тебе
злітати хочу ніби птах високо у небо
відчувати тебе поряд чути твій подих
ловити кожен твій порух,
поєднати твої крила зі своїми, огорнути тебе ними
заховати від недобрих очей, вух, рук, слів, від усього світу
все одно цьому світу нас не зрозуміти,
він не зможе повірити, що так можна мріяти, так можна любити
я сам не знав, що так можна любити...
я тебе люблю - повторю на кожнім кроці!
я тебе люблю - ти моє ранкове сонце!
я тебе люблю - ти мої вечірні зорі!
ти моя фатальна доля, але я тебе люблю...
я тебе люблю - свою печаль і радість,
я тебе люблю - своє кохання і ненависть,
я тебе люблю - знаю мрію не здійснити мою
все одно, доки житиму...
я тебе люблю - повторю на кожнім кроці!
я тебе люблю - ти моє ранкове сонце!
я тебе люблю - ти мої вечірні зорі!
ти моя фатальна доля!
Але я тебе люблю
я тебе люблю
я тебе люблю - знаю мрію не здійснити мою…
я тебе люблю...
МЕЧТАТЬ
как пусто на душе, когда уже на грани
Стоять на столбе камина, когда больше не волнуйтесь
вокруг, когда сердце бьется
И в этом нет никакой радости или боли ...
и как это радуется, когда появляется надежда,
Когда ощущение тлеющего, забыто,
Летит в пламя, в огне, в огне.
И вы думаете - наконец - это может быть так?
И я люблю ее - вы спрашиваете, кто?
Я люблю ее - это мое утреннее солнце!
Я люблю ее - это мои вечерние звезды!
Это моя смертельная судьба, но я люблю ее ...
Я люблю ее - моя грусть и радость,
Я люблю ее - моя любовь и ненависть,
Я люблю ее - знаю мечту, чтобы не исполнять мою
Все то же самое, пока я живу, я буду любить ...
она нравится молния моей жизни в половине разорванной
стал его смыслом, мир забрал,
поселился в углах сердца, в моих мечтах, в мыслях,
в незнакомцах, в детских воспоминаниях,
В ночной темноте, под дождем, на солнце - везде!
Я никому не посвятил песен, как она, люди!
не ждал целого дня для кого -то, как на ней
И все же я не думал
И все же я не думал, что смогу любить так сильно, как если бы дышать,
Как будто жить так, как будто умереть, как летать, как упасть,
Как сделать песни, как писать стихи просто говорить
чтобы идти пешком, где видят глаза, для утолщения земли,
мир рядом, хотя на краю земли посреди ночи,
было бы там только, чтобы увидеть только там, чтобы увидеть ее
Я придумал это, нарисованный в воображении.
из их мечты, из их радости, грусти
из их фантазий, от того, что нет даже названия
Я наверняка знаю - мы не должны быть вместе,
Потому что она всего лишь сон, отличный свет
Мечтать в маленьком близком мире,
где она никогда не сбылась,
Где мы никогда не встречаемся
И все же надеюсь, я буду ждать,
Я буду мечтать, пока не буду жить
И я люблю ее - вы спрашиваете, кто?
Я люблю ее - это мое утреннее солнце!
Я люблю ее - это мои вечерние звезды!
Это моя смертельная судьба, но я люблю ее ...
Я люблю ее - моя грусть и радость,
Я люблю ее - моя любовь и ненависть,
Я люблю ее - знаю мечту, чтобы не исполнять мою
Все то же самое, пока я живу, я буду любить ...
Иногда вы хотите плакать, иногда - кричать
Трудно молчать, трудно понять, трудно чувствовать
Что ты, ты где -то рядом, просто не я
Вся моя жизнь кажется мне бесконечной войной
бороться с подобием человека, с самим собой
Трудно, когда ты один из воина на поле
И я верю, хочу верить, хочу знать
Что ты, просто подумай о тебе
вылететь как птица высоко на небесах
Почувствуй тебя, чтобы услышать свое дыхание
Чтобы поймать каждого из ваших,
Смешайте свои крылья с собственными, оберните вас
Скрыть от плохих глаз, ушей, рук, слов со всего мира
все то же самое для этого мира не для того, чтобы понять нас,
Он не сможет в это поверить, чтобы вы могли мечтать, чтобы вы могли любить
Я не знал себя, что можно было бы любить ...
Я люблю тебя - повторяю каждый шаг!
Я люблю тебя - ты мое утреннее солнце!
Я люблю тебя - ты мои вечерние звезды!
Ты моя смертельная судьба, но я люблю тебя ...
Я люблю тебя - моя грусть и радость,
Я люблю тебя - моя любовь и ненависть,
Я люблю тебя - знай мечту не исполнять мою
Все то же самое, пока я живу ...
Я люблю тебя - повторяю каждый шаг!
Я люблю тебя - ты мое утреннее солнце!
Я люблю тебя - ты мои вечерние звезды!
Ты моя смертельная судьба!
Но я люблю тебя
Я тебя люблю
Я люблю тебя - я знаю мечту, чтобы не исполнять свою ...
Я тебя люблю ...
как пусто на душе, когда уже на грани
Стоять на столбе камина, когда больше не волнуйтесь
вокруг, когда сердце бьется
И в этом нет никакой радости или боли ...
и как это радуется, когда появляется надежда,
Когда ощущение тлеющего, забыто,
Летит в пламя, в огне, в огне.
И вы думаете - наконец - это может быть так?
И я люблю ее - вы спрашиваете, кто?
Я люблю ее - это мое утреннее солнце!
Я люблю ее - это мои вечерние звезды!
Это моя смертельная судьба, но я люблю ее ...
Я люблю ее - моя грусть и радость,
Я люблю ее - моя любовь и ненависть,
Я люблю ее - знаю мечту, чтобы не исполнять мою
Все то же самое, пока я живу, я буду любить ...
она нравится молния моей жизни в половине разорванной
стал его смыслом, мир забрал,
поселился в углах сердца, в моих мечтах, в мыслях,
в незнакомцах, в детских воспоминаниях,
В ночной темноте, под дождем, на солнце - везде!
Я никому не посвятил песен, как она, люди!
не ждал целого дня для кого -то, как на ней
И все же я не думал
И все же я не думал, что смогу любить так сильно, как если бы дышать,
Как будто жить так, как будто умереть, как летать, как упасть,
Как сделать песни, как писать стихи просто говорить
чтобы идти пешком, где видят глаза, для утолщения земли,
мир рядом, хотя на краю земли посреди ночи,
было бы там только, чтобы увидеть только там, чтобы увидеть ее
Я придумал это, нарисованный в воображении.
из их мечты, из их радости, грусти
из их фантазий, от того, что нет даже названия
Я наверняка знаю - мы не должны быть вместе,
Потому что она всего лишь сон, отличный свет
Мечтать в маленьком близком мире,
где она никогда не сбылась,
Где мы никогда не встречаемся
И все же надеюсь, я буду ждать,
Я буду мечтать, пока не буду жить
И я люблю ее - вы спрашиваете, кто?
Я люблю ее - это мое утреннее солнце!
Я люблю ее - это мои вечерние звезды!
Это моя смертельная судьба, но я люблю ее ...
Я люблю ее - моя грусть и радость,
Я люблю ее - моя любовь и ненависть,
Я люблю ее - знаю мечту, чтобы не исполнять мою
Все то же самое, пока я живу, я буду любить ...
Иногда вы хотите плакать, иногда - кричать
Трудно молчать, трудно понять, трудно чувствовать
Что ты, ты где -то рядом, просто не я
Вся моя жизнь кажется мне бесконечной войной
бороться с подобием человека, с самим собой
Трудно, когда ты один из воина на поле
И я верю, хочу верить, хочу знать
Что ты, просто подумай о тебе
вылететь как птица высоко на небесах
Почувствуй тебя, чтобы услышать свое дыхание
Чтобы поймать каждого из ваших,
Смешайте свои крылья с собственными, оберните вас
Скрыть от плохих глаз, ушей, рук, слов со всего мира
все то же самое для этого мира не для того, чтобы понять нас,
Он не сможет в это поверить, чтобы вы могли мечтать, чтобы вы могли любить
Я не знал себя, что можно было бы любить ...
Я люблю тебя - повторяю каждый шаг!
Я люблю тебя - ты мое утреннее солнце!
Я люблю тебя - ты мои вечерние звезды!
Ты моя смертельная судьба, но я люблю тебя ...
Я люблю тебя - моя грусть и радость,
Я люблю тебя - моя любовь и ненависть,
Я люблю тебя - знай мечту не исполнять мою
Все то же самое, пока я живу ...
Я люблю тебя - повторяю каждый шаг!
Я люблю тебя - ты мое утреннее солнце!
Я люблю тебя - ты мои вечерние звезды!
Ты моя смертельная судьба!
Но я люблю тебя
Я тебя люблю
Я люблю тебя - я знаю мечту, чтобы не исполнять свою ...
Я тебя люблю ...