Роллікс - Сумна історія життя
текст песни
58
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Роллікс - Сумна історія життя - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Сумна історія життя
Мені важко говорити про те, чого не знаю, складно описати те,
чого не відчуваю.
Легше загубитись і стати непомітним, залишивши тіло, розчинитись
у повітрі.
Минулих часів не повернути, хоча з пам'яті важко іноді стерти
Давно знайому незникаючу смуту, що досі тебе розчавлює вперто.
Дістало все своєю дебелістю, всі зловживають своєю совістю.
Важко відрізнити друга від ворога, як зелене дерево від сірого
стовбура.
Багато що приходить, багато змінюється, але людські чесноти завжди
залишаються в нас,
І напевне прийде той час, коли не буде важко, як зараз.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Надто боляче губити нездійснену мрію, ховати слова, не сказані вчасно,
Від розпачу, гніву я скаженію, оскільки втрачаю надію і гасну.
Виходить, немає віри в себе, життя кидає нас на призволяще,
Але ніколи не зникне потреба усе довкола змінити на краще.
Доводиться впасти і потім підвестись, придбавши подряпин від життя
на згадку,
Позбутись амбіцій і власне заректись поламану мрію будувати спочатку.
Буває смута знебарвлює дні та іноді треба її відчути,
Очам непомітні стають кольори, хоча буде можливість і їх повернути.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Доки є правда життя сповнене сенсу, а кожна хвилина стає варта уваги
Правда буває гостріша за лезо, вона на брехні лишає смуги криваві.
Останнім часом її важко впізнати з-поміж великої кількості істин.
Правду треба благати не спати, плекаючи думку, що вона буде чистою.
І знов жура потрапила у кров, прямує до серця перетворює на мерця,
Тисне, благаю дайте більше кисню бо справу свою доведе до кінця.
Я не хочу, бачу, жура з'їдає неначе, але я не плачу,
Бо ще маю сили не втрачати віри в сумній історії нашого життя.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
В сумній історії нашого життя... В сумній історії нашого...
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Мені важко говорити про те, чого не знаю, складно описати те,
чого не відчуваю.
Легше загубитись і стати непомітним, залишивши тіло, розчинитись
у повітрі.
Минулих часів не повернути, хоча з пам'яті важко іноді стерти
Давно знайому незникаючу смуту, що досі тебе розчавлює вперто.
Дістало все своєю дебелістю, всі зловживають своєю совістю.
Важко відрізнити друга від ворога, як зелене дерево від сірого
стовбура.
Багато що приходить, багато змінюється, але людські чесноти завжди
залишаються в нас,
І напевне прийде той час, коли не буде важко, як зараз.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Надто боляче губити нездійснену мрію, ховати слова, не сказані вчасно,
Від розпачу, гніву я скаженію, оскільки втрачаю надію і гасну.
Виходить, немає віри в себе, життя кидає нас на призволяще,
Але ніколи не зникне потреба усе довкола змінити на краще.
Доводиться впасти і потім підвестись, придбавши подряпин від життя
на згадку,
Позбутись амбіцій і власне заректись поламану мрію будувати спочатку.
Буває смута знебарвлює дні та іноді треба її відчути,
Очам непомітні стають кольори, хоча буде можливість і їх повернути.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Доки є правда життя сповнене сенсу, а кожна хвилина стає варта уваги
Правда буває гостріша за лезо, вона на брехні лишає смуги криваві.
Останнім часом її важко впізнати з-поміж великої кількості істин.
Правду треба благати не спати, плекаючи думку, що вона буде чистою.
І знов жура потрапила у кров, прямує до серця перетворює на мерця,
Тисне, благаю дайте більше кисню бо справу свою доведе до кінця.
Я не хочу, бачу, жура з'їдає неначе, але я не плачу,
Бо ще маю сили не втрачати віри в сумній історії нашого життя.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
В сумній історії нашого життя... В сумній історії нашого...
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Сумна історія життя
Мені важко говорити про те, чого не знаю, складно описати те,
чого не відчуваю.
Легше загубитись і стати непомітним, залишивши тіло, розчинитись
у повітрі.
Минулих часів не повернути, хоча з пам'яті важко іноді стерти
Давно знайому незникаючу смуту, що досі тебе розчавлює вперто.
Дістало все своєю дебелістю, всі зловживають своєю совістю.
Важко відрізнити друга від ворога, як зелене дерево від сірого
стовбура.
Багато що приходить, багато змінюється, але людські чесноти завжди
залишаються в нас,
І напевне прийде той час, коли не буде важко, як зараз.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Надто боляче губити нездійснену мрію, ховати слова, не сказані вчасно,
Від розпачу, гніву я скаженію, оскільки втрачаю надію і гасну.
Виходить, немає віри в себе, життя кидає нас на призволяще,
Але ніколи не зникне потреба усе довкола змінити на краще.
Доводиться впасти і потім підвестись, придбавши подряпин від життя
в памяти,
Позбутись амбіцій і власне заректись поламану мрію будувати спочатку.
Буває смута знебарвлює дні та іноді треба її відчути,
Очам непомітні стають кольори, хоча буде можливість і їх повернути.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Доки є правда життя сповнене сенсу, а кожна хвилина стає варта уваги
Правда буває гостріша за лезо, вона на брехні лишає смуги криваві.
Останнім часом її важко впізнати з-поміж великої кількості істин.
Правду треба благати не спати, плекаючи думку, що вона буде чистою.
І знов жура потрапила у кров, прямує до серця перетворює на мерця,
Тисне, благаю дайте більше кисню бо справу свою доведе до кінця.
Я не хочу, бачу, жура з'їдає неначе, але я не плачу,
Бо ще маю сили не втрачати віри в сумній історії нашого життя.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
В сумній історії нашого життя... В сумній історії нашого...
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Мені важко говорити про те, чого не знаю, складно описати те,
чого не відчуваю.
Легше загубитись і стати непомітним, залишивши тіло, розчинитись
у повітрі.
Минулих часів не повернути, хоча з пам'яті важко іноді стерти
Давно знайому незникаючу смуту, що досі тебе розчавлює вперто.
Дістало все своєю дебелістю, всі зловживають своєю совістю.
Важко відрізнити друга від ворога, як зелене дерево від сірого
стовбура.
Багато що приходить, багато змінюється, але людські чесноти завжди
залишаються в нас,
І напевне прийде той час, коли не буде важко, як зараз.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Надто боляче губити нездійснену мрію, ховати слова, не сказані вчасно,
Від розпачу, гніву я скаженію, оскільки втрачаю надію і гасну.
Виходить, немає віри в себе, життя кидає нас на призволяще,
Але ніколи не зникне потреба усе довкола змінити на краще.
Доводиться впасти і потім підвестись, придбавши подряпин від життя
в памяти,
Позбутись амбіцій і власне заректись поламану мрію будувати спочатку.
Буває смута знебарвлює дні та іноді треба її відчути,
Очам непомітні стають кольори, хоча буде можливість і їх повернути.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Доки є правда життя сповнене сенсу, а кожна хвилина стає варта уваги
Правда буває гостріша за лезо, вона на брехні лишає смуги криваві.
Останнім часом її важко впізнати з-поміж великої кількості істин.
Правду треба благати не спати, плекаючи думку, що вона буде чистою.
І знов жура потрапила у кров, прямує до серця перетворює на мерця,
Тисне, благаю дайте більше кисню бо справу свою доведе до кінця.
Я не хочу, бачу, жура з'їдає неначе, але я не плачу,
Бо ще маю сили не втрачати віри в сумній історії нашого життя.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
В сумній історії нашого життя... В сумній історії нашого...
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Другие песни исполнителя: