Роман Штігер - відголосся
текст песни

я люблю її волосся
цю холодну осінь
що між нами пролягла
але її волосся
це небо між зірками
і між пальцями блакить

я люблю її мовчанки
ці спільні ранки
що між нами пролягли
але її мовчанки
це просто слово із пісків
і намиста зітканого небом

я люблю її сни
ці відголосся вчорашньої весна
що між нами пролягла
але її сни
це щось дорожче за любов
і вино розлите терпкістю на устах

відчувати як пролітають крізь тебе вітри
як серце тріпоче за видихом
останньої осені
побачити віру
побачити сонце

якщо тебе колись взриватимуть прірви
і комети будуть робити сальто
знай я прийду коли буде пізно
знай я холодом тебе зігріватиму

і нехай усі на світі слова замовкнуть
і нехай вони перетворяться в крапку
я пізнаватиму твої темні зранення
і ховатимусь у переповнені ніжністю втрати

скоро
я тебе заберу
тримайся моєї тіні
тримайся
я скоро прийду

ніч за горами спускається
і загоряються наші світи
ти не згрішиш а тихо покаєшся
світи мені мила світи