Роман Веретільник - Спогади
текст песни
15
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Роман Веретільник - Спогади - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
СПОГАДИ
Сьогодні так самотньо у мене на душі
І я полинув тихо у ті щасливі дні,
Коли кохались ми, щасливими були,
Коли побачив вперше тебе серед весни.
Тебе я обнімав і ніжно цілував,
Я пестив твоє тіло, до себе пригортав.
Блиск нашого кохання і твоїх очей,
Крик нашого бажання, господство тих ночей.
І ось уже півроку, як були ми вдвох,
Коли спливала осінь, зробив я перший крок.
Сказав: «Ось цю обручку візьми і одягни»,
Засяяла ти вся, та спогади, ці спогади.
Приспів:
Спогади сплітаються колючими шипами,
Ранами вкриваються, горять в душі вогнями.
Обпікають серце, додаючи жорсткого болю,
Ні! Уже ніколи не буду я з тобою!
Сьогодні так самотньо у мене у кімнаті,
Сьогодні рівно рік, як тебе нема.
Була у мене ти, була лишень одна ти,
А за вікном знову виблискує весна.
Тоді сказала: «Добре, буду я твоєю»
І я відкрив вино, яке давно беріг,
Настав період щастя з рідною душею,
Життя з тобою у раю і неземних утіх.
Та ось прийшов той квітень і дощ, як із відра,
Взяла ти в мене квіти, сказала: «Я сама».
Сказала ти мені, сідаючи в авто,
А потім все було, немов би у кіно.
Страшенна катастрофа, ти на моїх руках
І скам’янілий погляд застив в твоїх очах.
Мені прошепотіла: «Я тебе люблю,
Та Богові, напевно, свою душу віддаю».
Хотілося померти мені тоді, та ні,
Я й зараз залишаюся вірним лиш тобі.
І пам’ять я про тебе буду берегти,
Вони зі мною поруч, ці кляті спогади.
Сьогодні так самотньо у мене на душі
І я полинув тихо у ті щасливі дні,
Коли кохались ми, щасливими були,
Коли побачив вперше тебе серед весни.
Тебе я обнімав і ніжно цілував,
Я пестив твоє тіло, до себе пригортав.
Блиск нашого кохання і твоїх очей,
Крик нашого бажання, господство тих ночей.
І ось уже півроку, як були ми вдвох,
Коли спливала осінь, зробив я перший крок.
Сказав: «Ось цю обручку візьми і одягни»,
Засяяла ти вся, та спогади, ці спогади.
Приспів:
Спогади сплітаються колючими шипами,
Ранами вкриваються, горять в душі вогнями.
Обпікають серце, додаючи жорсткого болю,
Ні! Уже ніколи не буду я з тобою!
Сьогодні так самотньо у мене у кімнаті,
Сьогодні рівно рік, як тебе нема.
Була у мене ти, була лишень одна ти,
А за вікном знову виблискує весна.
Тоді сказала: «Добре, буду я твоєю»
І я відкрив вино, яке давно беріг,
Настав період щастя з рідною душею,
Життя з тобою у раю і неземних утіх.
Та ось прийшов той квітень і дощ, як із відра,
Взяла ти в мене квіти, сказала: «Я сама».
Сказала ти мені, сідаючи в авто,
А потім все було, немов би у кіно.
Страшенна катастрофа, ти на моїх руках
І скам’янілий погляд застив в твоїх очах.
Мені прошепотіла: «Я тебе люблю,
Та Богові, напевно, свою душу віддаю».
Хотілося померти мені тоді, та ні,
Я й зараз залишаюся вірним лиш тобі.
І пам’ять я про тебе буду берегти,
Вони зі мною поруч, ці кляті спогади.
Мемуары
Сегодня так одиноко в моей душе
И я тихо пролил в эти счастливые дни,
Когда мы любили, мы были счастливы,
Когда я увидел тебя впервые весной.
Я обнял тебя и поцеловался,
Я ласкал твое тело, косил про себя.
Блеск нашей любви и твоих глаз,
Крик нашего желания, Господь тех ночей.
И в течение шести месяцев, как нам было два,
Когда пришло падение, я сделал первый шаг.
Сказал: «Возьми это обручальное кольцо и надев»,
Вы сияли все, и воспоминания, эти воспоминания.
Припев:
Воспоминания сотканы с колючими шипами,
Раны покрыты, горит в душе.
Испечить сердце, добавив боль в ногах,
Нет! Я никогда не буду с тобой!
Сегодня так одиноко в моей комнате,
Сегодня именно год, как вы ушли.
Был ли у меня тебя, был лишь один ты, ты,
И окно снова сияет в окне.
Тогда она сказала: «Хорошо, я буду твоим»
И я обнаружил вино, которое давно было,
Период счастья с вашей родной душой пришел,
Жизнь с вами в раю и неземных удовольствий.
Но вот наступил в апреле и дождь, как ведро,
Вы взяли у меня цветы, сказал: «Я один».
Ты сказал мне, сидя в машине,
А потом все было в фильме.
Ужасная катастрофа, ты в моих руках
И окаменелый взгляд, сделанный в ваших глазах.
Я прошептал: «Я люблю тебя,
Но Бог, наверное, отдай мою душу ".
Я хотел умереть тогда, и нет,
Я все еще остаюсь верным тебе сейчас.
И память, я буду держать вас в этом,,
Они со мной, эти проклятые воспоминания.
Сегодня так одиноко в моей душе
И я тихо пролил в эти счастливые дни,
Когда мы любили, мы были счастливы,
Когда я увидел тебя впервые весной.
Я обнял тебя и поцеловался,
Я ласкал твое тело, косил про себя.
Блеск нашей любви и твоих глаз,
Крик нашего желания, Господь тех ночей.
И в течение шести месяцев, как нам было два,
Когда пришло падение, я сделал первый шаг.
Сказал: «Возьми это обручальное кольцо и надев»,
Вы сияли все, и воспоминания, эти воспоминания.
Припев:
Воспоминания сотканы с колючими шипами,
Раны покрыты, горит в душе.
Испечить сердце, добавив боль в ногах,
Нет! Я никогда не буду с тобой!
Сегодня так одиноко в моей комнате,
Сегодня именно год, как вы ушли.
Был ли у меня тебя, был лишь один ты, ты,
И окно снова сияет в окне.
Тогда она сказала: «Хорошо, я буду твоим»
И я обнаружил вино, которое давно было,
Период счастья с вашей родной душой пришел,
Жизнь с вами в раю и неземных удовольствий.
Но вот наступил в апреле и дождь, как ведро,
Вы взяли у меня цветы, сказал: «Я один».
Ты сказал мне, сидя в машине,
А потом все было в фильме.
Ужасная катастрофа, ты в моих руках
И окаменелый взгляд, сделанный в ваших глазах.
Я прошептал: «Я люблю тебя,
Но Бог, наверное, отдай мою душу ".
Я хотел умереть тогда, и нет,
Я все еще остаюсь верным тебе сейчас.
И память, я буду держать вас в этом,,
Они со мной, эти проклятые воспоминания.
Другие песни исполнителя: