Руслан Криниця - Привид українського солдата
текст песни

Неначе холодне море у жилах
Душа несеться на крилах
Я привид серед дощу і туману
Вони дотиком зцілили мої рани

Самотньо і тихо, безмежно й туманно
Торкаюсь вустами мовчазного океану
Над містами, де люди не знають
Що значить війна
Летить моя заблукала душа

Я живий, але мене ніхто не почує
Я кричу, ніхто не відповість
Чекаю на порятунок
Здається, хтось шепотить
Брате, Підмога прийшла
Дихай! Тримайся
Хлопці прикриють
Згадай, як ти
У перший раз сміявся

Я живий, але мене ніхто не почує
Я кричу, ніхто не відповість
Чекаю на порятунок
Вже не забути цю мить

Мрії й бажання всі стерті
Перед очима невідомі небесні міста
Летить вільна душа
нікому незрима
Лунає музика з порожнього листа

Самотньо і тихо, безмежно й туманно
Душа у пошуках світла
Неначе птах заблукалий
Який мріяв про літо