Сашка Солодкий - Сонячна зима
текст песни
41
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Сашка Солодкий - Сонячна зима - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Буває таке коли втрачаєш над серцем контроль,
Емоції грають роль, а ти вже не той,
Реальність знову і знову втрачає свої кордони,
Все пливе перед очами, надія на краще вже тоне,
Діставайте жетони, моє життя - це метро,
Я приїхав на кінцеву, мені тепер все одно,
Бо мої рани не загояться рано, дістало,
Займіть місця в залі, я починаю виставу виставу,
Бо час настав, і я заставу вніс за себе вже свою.
Я думав все в моїх руках, я думав я будую долю,
Напевно, так і є, але не все мені під силу,
Надія сліпа, розчарування підступно б'є з тилу.
Для когось це сміх, для когось це жарти,
А хтось повторює: страждань це моїх, певно, не варто,
І зняли варту, вхід до мрії вже, напевно, вільний,
Та це лише обман, міраж уваги зовсім не гідний...
Приспів (2 рази):
Давай, спали минуле, давай забудь усе,
В цей раз не буде відмазок, що швидко все мине,
Я не боюсь, ти знай, я не впадаю у відчай, бо
Мій холод - це мій спокій, мій фінал драматичний.
Двадцять морозу і сліпучий сонця промінь,
Це сонячна зима, а у душі емоцій повінь,
Зрівняти все під нуль це мій, мабуть, єдиний вихід,
Забути, забити, вести себе ... тихо,
Видалити пам'ять, стерти щастя моменти,
Брехати всім відверто, все приховувати в собі вперто,
Ховати в собі намертво, що бачив я у снах,
Вбивати сподівання, пити чай по-вечорах,
Вхід зачинено, висить замок, дорогу перекрито,
Замело снігом шляхи, а на екрані йдуть титри,
І хепі-енд тепер не в моді, на щоці скупа сльоза,
Вклались в голові сьогодні всі слова, що я казав,
Я не знаю як буде далі, сподіваюсь на краще,
Тікаю подалі від себе, бо реальність інакша,
Та, на жаль, не наша. На жаль, не моя,
Віра, надія, любов - сенс мого життя.
Приспів (2 рази):
Давай, спали минуле, давай забудь усе,
В цей раз не буде відмазок, що швидко все мине,
Я не боюсь, ти знай, я не впадаю у відчай, бо
Мій холод - це мій спокій, мій фінал драматичний.
Емоції грають роль, а ти вже не той,
Реальність знову і знову втрачає свої кордони,
Все пливе перед очами, надія на краще вже тоне,
Діставайте жетони, моє життя - це метро,
Я приїхав на кінцеву, мені тепер все одно,
Бо мої рани не загояться рано, дістало,
Займіть місця в залі, я починаю виставу виставу,
Бо час настав, і я заставу вніс за себе вже свою.
Я думав все в моїх руках, я думав я будую долю,
Напевно, так і є, але не все мені під силу,
Надія сліпа, розчарування підступно б'є з тилу.
Для когось це сміх, для когось це жарти,
А хтось повторює: страждань це моїх, певно, не варто,
І зняли варту, вхід до мрії вже, напевно, вільний,
Та це лише обман, міраж уваги зовсім не гідний...
Приспів (2 рази):
Давай, спали минуле, давай забудь усе,
В цей раз не буде відмазок, що швидко все мине,
Я не боюсь, ти знай, я не впадаю у відчай, бо
Мій холод - це мій спокій, мій фінал драматичний.
Двадцять морозу і сліпучий сонця промінь,
Це сонячна зима, а у душі емоцій повінь,
Зрівняти все під нуль це мій, мабуть, єдиний вихід,
Забути, забити, вести себе ... тихо,
Видалити пам'ять, стерти щастя моменти,
Брехати всім відверто, все приховувати в собі вперто,
Ховати в собі намертво, що бачив я у снах,
Вбивати сподівання, пити чай по-вечорах,
Вхід зачинено, висить замок, дорогу перекрито,
Замело снігом шляхи, а на екрані йдуть титри,
І хепі-енд тепер не в моді, на щоці скупа сльоза,
Вклались в голові сьогодні всі слова, що я казав,
Я не знаю як буде далі, сподіваюсь на краще,
Тікаю подалі від себе, бо реальність інакша,
Та, на жаль, не наша. На жаль, не моя,
Віра, надія, любов - сенс мого життя.
Приспів (2 рази):
Давай, спали минуле, давай забудь усе,
В цей раз не буде відмазок, що швидко все мине,
Я не боюсь, ти знай, я не впадаю у відчай, бо
Мій холод - це мій спокій, мій фінал драматичний.
Происходит, когда вы теряете контроль над сердцем,
Эмоции играют роль, и вы больше не один
Реальность снова и снова теряет свои границы,
Все плавает перед глазами, надежда на лучшее уже тонет,
Получите токены, моя жизнь - это метро,
Я прибыл в финал, теперь я все одинаково,
Потому что мои раны не заживают рано, понял,
Следует в зале, я начинаю играть,
Потому что пришло время, и я собираюсь для себя.
Я думал в моих руках, я думал, что строю судьбу,
Возможно, так это так, но не все может сделать,
Надежда слепа, разочарование шипит сзади.
Для кого -то это смех, для кого -то это шутки,
И кто -то повторяет: страдания мои, вероятно, не стоит,
И снял охранник, вход в мечту, вероятно, свободен,
Но это всего лишь обман, Мираж внимания не достоин ...
Припев (2 раза):
Давай, спал прошлое, давай все забудем,
На этот раз не будет сброса, что все пройдет быстро,
Я не боюсь, что вы знаете, я не отчаиваюсь, потому что
Мой холод - мой мир, мой финал драматичен.
Двадцать морозов и ослепительный солнечный луч,
Это солнечная зима, и в душе эмоций наводнения,
Сравните все под нулевым, очевидно, единственный выход,
Забудь, молот, ведь ... тихо,
Удалить память, стирайте моменты счастья,
Откровенно лгать, чтобы все спрятать в себе упорно,
Крепко спрятаться в себе, я видел во сне,
Убить надежду, пить чай в конкурсе,
Вход закрыт, висящий замок, дорого заблокирован,
Снег уходит снег, а титры идут на экране,
И chep-end теперь не в моде, на щеке искачной слезы,
Положи мне сегодня все слова, которые я сказал,
Я не знаю, как дальше, надеюсь, к лучшему,
Я убегаю от себя, потому что реальность отличается,
К сожалению, не наши. К сожалению, не мой,
Вера, надежда, любовь - это значение моей жизни.
Припев (2 раза):
Давай, спал прошлое, давай все забудем,
На этот раз не будет сброса, что все пройдет быстро,
Я не боюсь, что вы знаете, я не отчаиваюсь, потому что
Мой холод - мой мир, мой финал драматичен.
Эмоции играют роль, и вы больше не один
Реальность снова и снова теряет свои границы,
Все плавает перед глазами, надежда на лучшее уже тонет,
Получите токены, моя жизнь - это метро,
Я прибыл в финал, теперь я все одинаково,
Потому что мои раны не заживают рано, понял,
Следует в зале, я начинаю играть,
Потому что пришло время, и я собираюсь для себя.
Я думал в моих руках, я думал, что строю судьбу,
Возможно, так это так, но не все может сделать,
Надежда слепа, разочарование шипит сзади.
Для кого -то это смех, для кого -то это шутки,
И кто -то повторяет: страдания мои, вероятно, не стоит,
И снял охранник, вход в мечту, вероятно, свободен,
Но это всего лишь обман, Мираж внимания не достоин ...
Припев (2 раза):
Давай, спал прошлое, давай все забудем,
На этот раз не будет сброса, что все пройдет быстро,
Я не боюсь, что вы знаете, я не отчаиваюсь, потому что
Мой холод - мой мир, мой финал драматичен.
Двадцать морозов и ослепительный солнечный луч,
Это солнечная зима, и в душе эмоций наводнения,
Сравните все под нулевым, очевидно, единственный выход,
Забудь, молот, ведь ... тихо,
Удалить память, стирайте моменты счастья,
Откровенно лгать, чтобы все спрятать в себе упорно,
Крепко спрятаться в себе, я видел во сне,
Убить надежду, пить чай в конкурсе,
Вход закрыт, висящий замок, дорого заблокирован,
Снег уходит снег, а титры идут на экране,
И chep-end теперь не в моде, на щеке искачной слезы,
Положи мне сегодня все слова, которые я сказал,
Я не знаю, как дальше, надеюсь, к лучшему,
Я убегаю от себя, потому что реальность отличается,
К сожалению, не наши. К сожалению, не мой,
Вера, надежда, любовь - это значение моей жизни.
Припев (2 раза):
Давай, спал прошлое, давай все забудем,
На этот раз не будет сброса, что все пройдет быстро,
Я не боюсь, что вы знаете, я не отчаиваюсь, потому что
Мой холод - мой мир, мой финал драматичен.