Сергей Жадан и Собаки в космосе - Колядка
текст песни
56
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Сергей Жадан и Собаки в космосе - Колядка - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Чим цікавиться сучасне мистецтво? В тій дірі,
в якій воно опинилось, сучасне мистецтво
цікавиться виключно чорно-білими карточками,
на яких сфотографовані наші легені — діряві,
наче вітрила китайських
риболовецьких
човнів.
Натомість, є цілі етнічні та релігійні групи,
котрі існують паралельно з офіційною культурою,
і котрі не заганяються з приводу смерті мистецтва.
Скажімо, греко-католики Галичини,
котрі говорять: смерть — це будильник,
ти сам заводиш його на шосту ранку, а коли він
будить тебе своїм сатанинським дзеленьчанням,
починаєш нити:
мовляв, ще п'ять хвилин,
всього лише п'ять хвилин.
На різдвяні свята, мені довелось переїжджати
польсько-український кордон,
і це був повен автобус греко-католиків Галичини,
жінки в хустках, з тисячею
растаманських амулетів та оберегів,
жінки, котрі сплавили в Пшемишлі
різдвяний спирт і на виручене бабло
закупили іконки, свічки і потягані мощі святих
для своїх теплих греко-католицьких приходів.
Але дві жінки — очевидно, це були жінки
без амулетів та оберегів — щось не скинули,
не встигли скинути, не закупили мощі
для свого приходу, і розуміли що їм за це буде,
як вони влетіли, не дивно, що поводились вони
агресивно, чіплялись до інших жінок,
до їхніх іконок, і поступово все це
перетворювалось на великі розборки,
сукаблядь — кричали вони одна одній, ніби старе вудистське прокляття, сукаблядь — повторювали водії, тримаючи в руках срібні розп'яття, сукаблядьсукаблядь — шепотіли вві сні дітлахи,
жуючи солодку ґанджу.
І від цих слів вогняний вихор
здіймався над сніговими полями,
ага — саме вогняний вихор,
і доки це все тривало,
сніг згортався,
мов кров,
на холодних полях Галичини.
Але варто було цим сукам
перетнути державний кордон,
як будь-ласка — тиша запала в автобусі,
навіть діти перестали жувати ґанджу,
така запала тиша.
І в цій тиші якась одна жінка — можливо,
найбільш набожна, можливо, якраз
навпаки — та, котра не скинула спирт,
але якась одна затягла колядку.
І незабаром уже всі жінки в теплих хустках,
і водії, котрі вже давно опухли від цих колядок,
і навіть діти, котрі також давно від всього
цього опухли, почали співати старих колядок,
і дивні були це колядки, скажу я вам,
дуже дивні,
якщо говорити своїми словами,
то десь такі:
Тепло й благодать сходять на землю Галичини,
на наші теплі приходи, на наші церкви,
криті сріблом та авіаційним дюралюмінієм.
Спаситель стоїть поміж наших овець,
в руках у нього — коров'ячий дзвоник,
і він грає нам наше греко-католицьке ска.
Цар Соломон приходить на Галичину
з боку словацьких гір,
із серця в нього росте прикарпатська ганджа,
з якої він наробить куті для веселих
дітей з прикордонних районів.
І голови колгоспів, виходячи йому назустріч,
говорять —радуйся, Соломоне, радуйся, Спасителю,
Син божий народився.
І сніг падає на землю.
І земля падає на сніг.
в якій воно опинилось, сучасне мистецтво
цікавиться виключно чорно-білими карточками,
на яких сфотографовані наші легені — діряві,
наче вітрила китайських
риболовецьких
човнів.
Натомість, є цілі етнічні та релігійні групи,
котрі існують паралельно з офіційною культурою,
і котрі не заганяються з приводу смерті мистецтва.
Скажімо, греко-католики Галичини,
котрі говорять: смерть — це будильник,
ти сам заводиш його на шосту ранку, а коли він
будить тебе своїм сатанинським дзеленьчанням,
починаєш нити:
мовляв, ще п'ять хвилин,
всього лише п'ять хвилин.
На різдвяні свята, мені довелось переїжджати
польсько-український кордон,
і це був повен автобус греко-католиків Галичини,
жінки в хустках, з тисячею
растаманських амулетів та оберегів,
жінки, котрі сплавили в Пшемишлі
різдвяний спирт і на виручене бабло
закупили іконки, свічки і потягані мощі святих
для своїх теплих греко-католицьких приходів.
Але дві жінки — очевидно, це були жінки
без амулетів та оберегів — щось не скинули,
не встигли скинути, не закупили мощі
для свого приходу, і розуміли що їм за це буде,
як вони влетіли, не дивно, що поводились вони
агресивно, чіплялись до інших жінок,
до їхніх іконок, і поступово все це
перетворювалось на великі розборки,
сукаблядь — кричали вони одна одній, ніби старе вудистське прокляття, сукаблядь — повторювали водії, тримаючи в руках срібні розп'яття, сукаблядьсукаблядь — шепотіли вві сні дітлахи,
жуючи солодку ґанджу.
І від цих слів вогняний вихор
здіймався над сніговими полями,
ага — саме вогняний вихор,
і доки це все тривало,
сніг згортався,
мов кров,
на холодних полях Галичини.
Але варто було цим сукам
перетнути державний кордон,
як будь-ласка — тиша запала в автобусі,
навіть діти перестали жувати ґанджу,
така запала тиша.
І в цій тиші якась одна жінка — можливо,
найбільш набожна, можливо, якраз
навпаки — та, котра не скинула спирт,
але якась одна затягла колядку.
І незабаром уже всі жінки в теплих хустках,
і водії, котрі вже давно опухли від цих колядок,
і навіть діти, котрі також давно від всього
цього опухли, почали співати старих колядок,
і дивні були це колядки, скажу я вам,
дуже дивні,
якщо говорити своїми словами,
то десь такі:
Тепло й благодать сходять на землю Галичини,
на наші теплі приходи, на наші церкви,
криті сріблом та авіаційним дюралюмінієм.
Спаситель стоїть поміж наших овець,
в руках у нього — коров'ячий дзвоник,
і він грає нам наше греко-католицьке ска.
Цар Соломон приходить на Галичину
з боку словацьких гір,
із серця в нього росте прикарпатська ганджа,
з якої він наробить куті для веселих
дітей з прикордонних районів.
І голови колгоспів, виходячи йому назустріч,
говорять —радуйся, Соломоне, радуйся, Спасителю,
Син божий народився.
І сніг падає на землю.
І земля падає на сніг.
Что интересует современное искусство? В этой дыре,
в котором это было, современное искусство
заинтересованы исключительно черно -белыми картами,
на которых сфотографированы наши легкие - отверстия,
Как будто китайцы паруса
Ловит рыбу
лодки.
Вместо этого есть целые этнические и религиозные группы,
которые существуют параллельно с официальной культурой,
И кто не водит смерть искусства.
Допустим, греческие католики Галиции,
кто говорит: смерть - это будильник,
Вы начнете это шестое утро, и когда он
Пробуждает тебя своим сатанинским жилищем,
Вы начинаете потоки:
Мол еще пять минут,
Всего пять минут.
На рождественских праздниках мне пришлось переехать
Польская укрейнская граница,
И он был полон греческой католической автобусы Галиции,
Женщины в шарфах, с тысячей
Растамские амулеты и амулеты,
Женщины, которые подали в пшеницу
Рождественский алкоголь и на добыче
приобрели значки, свечи и вытащили реликвии святых
За их теплые греческие католические приходы.
Но две женщины - очевидно, это были женщины
Без амулетов и амулетов - что -то не было сброшено,
не было времени на сброс, не купил реликвии
по прибытии и понял, что они будут за это,
Когда они летали, неудивительно, что они вели себя
агрессивно, цепляется за других женщин,
их значки и постепенно все это
превратился в большие разрастания,
Sukballyad - они кричали друг другу, как будто старый рыбацкий стержень, подписанный - повторяющиеся водители, держа серебряные распятия, фондоадсукблади - прошептал во сне во сне
Придумывая сладкую ганджу.
И из этих слов огненный вихрь
подняться над снежными полями,
Да, огненный вихрь,
И пока все это не длится,
Снег свернулся,
Как кровь,
В холодных полях Галиции.
Но это стоило суки
пересечь государственную границу,
Как вы можете выпасть в автобусе,
Даже дети перестали жевать Ганджу,
Такова была тишина.
И в этой тишине одна женщина - возможно
самый благочестный, возможно, просто
Напротив - тот, кто не бросил алкоголь,
Но кто -то стянул Кэрол.
И вскоре все женщины в теплых платках,
и водители, которые давно опухли из этих колядков,
и даже дети, которые тоже давно
этот опухший, начал петь старые колядки,
И странные были колядки, я скажу вам,
очень странные,
Говоря своими словами,
Итак, где -то:
Тепло и благодать идут на землю Галиции,
В наших теплых поездках, на наших церквях,
покрыт серебром и авиационным дуралиным.
Спаситель стоит между нашими овцами,
В своих руках он корова, колокол,
И он играет нам нашу греческую католическую ска.
Король Соломон приезжает в Галицию
Из словацких гор,
С сердца он выращивает Карпатскую Гянджу,
из которого он сделает угол для развлечения
Дети из пограничных районов.
И глава коллективных ферм, идущий к нему,
Говори - радуйся, соломить, радуйся, Спаситель,
Сын Божий родился.
И снег падает на землю.
И Земля падает на снег.
в котором это было, современное искусство
заинтересованы исключительно черно -белыми картами,
на которых сфотографированы наши легкие - отверстия,
Как будто китайцы паруса
Ловит рыбу
лодки.
Вместо этого есть целые этнические и религиозные группы,
которые существуют параллельно с официальной культурой,
И кто не водит смерть искусства.
Допустим, греческие католики Галиции,
кто говорит: смерть - это будильник,
Вы начнете это шестое утро, и когда он
Пробуждает тебя своим сатанинским жилищем,
Вы начинаете потоки:
Мол еще пять минут,
Всего пять минут.
На рождественских праздниках мне пришлось переехать
Польская укрейнская граница,
И он был полон греческой католической автобусы Галиции,
Женщины в шарфах, с тысячей
Растамские амулеты и амулеты,
Женщины, которые подали в пшеницу
Рождественский алкоголь и на добыче
приобрели значки, свечи и вытащили реликвии святых
За их теплые греческие католические приходы.
Но две женщины - очевидно, это были женщины
Без амулетов и амулетов - что -то не было сброшено,
не было времени на сброс, не купил реликвии
по прибытии и понял, что они будут за это,
Когда они летали, неудивительно, что они вели себя
агрессивно, цепляется за других женщин,
их значки и постепенно все это
превратился в большие разрастания,
Sukballyad - они кричали друг другу, как будто старый рыбацкий стержень, подписанный - повторяющиеся водители, держа серебряные распятия, фондоадсукблади - прошептал во сне во сне
Придумывая сладкую ганджу.
И из этих слов огненный вихрь
подняться над снежными полями,
Да, огненный вихрь,
И пока все это не длится,
Снег свернулся,
Как кровь,
В холодных полях Галиции.
Но это стоило суки
пересечь государственную границу,
Как вы можете выпасть в автобусе,
Даже дети перестали жевать Ганджу,
Такова была тишина.
И в этой тишине одна женщина - возможно
самый благочестный, возможно, просто
Напротив - тот, кто не бросил алкоголь,
Но кто -то стянул Кэрол.
И вскоре все женщины в теплых платках,
и водители, которые давно опухли из этих колядков,
и даже дети, которые тоже давно
этот опухший, начал петь старые колядки,
И странные были колядки, я скажу вам,
очень странные,
Говоря своими словами,
Итак, где -то:
Тепло и благодать идут на землю Галиции,
В наших теплых поездках, на наших церквях,
покрыт серебром и авиационным дуралиным.
Спаситель стоит между нашими овцами,
В своих руках он корова, колокол,
И он играет нам нашу греческую католическую ска.
Король Соломон приезжает в Галицию
Из словацких гор,
С сердца он выращивает Карпатскую Гянджу,
из которого он сделает угол для развлечения
Дети из пограничных районов.
И глава коллективных ферм, идущий к нему,
Говори - радуйся, соломить, радуйся, Спаситель,
Сын Божий родился.
И снег падает на землю.
И Земля падает на снег.