Сергей Жадан - Марат
текст песни
73
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Сергей Жадан - Марат - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Приспів:
Марат помер уві сні.
На початку березня, навесні.
Коли танцюють сніги,
і ріки лишають свої береги,
як діти лишають батьківські доми
після тяжкої зими.
Марат тренувався на «Спартаку».
Мав техніку вивірену і тривку,
з тренованим тілом і серйозним лицем,
був, мабуть, насправді кращим бійцем
в свої роки в напівсередній вазі,
мав наколку з Фіделем на лівій нозі.
Імам говорив, стоячи над ним:
«Пророк, - говорив, - він не був сумним.
Він вірив, що зло вижирає зло.
Буде так, як буде. Завжди так і було.
Хай Марату згадають кожну з провин,
Пророк дбає завжди про таких, як він.
Приспів:
Марат помер уві сні.
На початку березня, навесні.
Коли танцюють сніги,
і ріки лишають свої береги,
як діти лишають батьківські доми
після тяжкої зими.
Маратова мама мовчала в кутку.
Маратів брат читав молитву гірку.
Імам говорив: "Сонце сходить будь-де,
І все, що зникає, ще колись зійде»,
«Ніщо не зникає, - відповів йому брат. -
Я битимусь з тими, з ким бився Марат.
Я знаю напевне, чому він помер.
Щоранку він бився проти химер.
Щодня він збивав у кров кулаки,
Аж доки над ним не згасали зірки.
Не всі заступають за цю межу.
Хто знав його, знає, про що я кажу.
Як може зникнути те, що є?
Для чого пророк нам усе це дає?
Насправді зникнути може хіба що страх.
Все інше є в нас – в молодших братах,
які розбивають собі серця,
Вдень і вночі, стоячи до кінця».
Приспів (2):
Марат помер уві сні.
На початку березня, навесні.
Коли танцюють сніги,
і ріки лишають свої береги,
як діти лишають батьківські доми
після тяжкої зими.
Брат замовк, відійшов убік.
Він був молодший від Марата на рік.
Марата завжди вважав головним.
Тримався ним, ходив за ним.
Тепер ось мовчав, відійшовши нараз,
і стримував сльози, соромлячись нас.
Коли виносили тіло, почався сніг.
Він падав із темних небес до ніг.
Імам ішов попереду, ніби мара.
Весна на цвинтарі – не найкраща пора.
Жінки ховали сльози, а чоловіки
відчували, як згасають над ними зірки.
Марат помер уві сні.
На початку березня, навесні.
Коли танцюють сніги,
і ріки лишають свої береги,
як діти лишають батьківські доми
після тяжкої зими.
Марат тренувався на «Спартаку».
Мав техніку вивірену і тривку,
з тренованим тілом і серйозним лицем,
був, мабуть, насправді кращим бійцем
в свої роки в напівсередній вазі,
мав наколку з Фіделем на лівій нозі.
Імам говорив, стоячи над ним:
«Пророк, - говорив, - він не був сумним.
Він вірив, що зло вижирає зло.
Буде так, як буде. Завжди так і було.
Хай Марату згадають кожну з провин,
Пророк дбає завжди про таких, як він.
Приспів:
Марат помер уві сні.
На початку березня, навесні.
Коли танцюють сніги,
і ріки лишають свої береги,
як діти лишають батьківські доми
після тяжкої зими.
Маратова мама мовчала в кутку.
Маратів брат читав молитву гірку.
Імам говорив: "Сонце сходить будь-де,
І все, що зникає, ще колись зійде»,
«Ніщо не зникає, - відповів йому брат. -
Я битимусь з тими, з ким бився Марат.
Я знаю напевне, чому він помер.
Щоранку він бився проти химер.
Щодня він збивав у кров кулаки,
Аж доки над ним не згасали зірки.
Не всі заступають за цю межу.
Хто знав його, знає, про що я кажу.
Як може зникнути те, що є?
Для чого пророк нам усе це дає?
Насправді зникнути може хіба що страх.
Все інше є в нас – в молодших братах,
які розбивають собі серця,
Вдень і вночі, стоячи до кінця».
Приспів (2):
Марат помер уві сні.
На початку березня, навесні.
Коли танцюють сніги,
і ріки лишають свої береги,
як діти лишають батьківські доми
після тяжкої зими.
Брат замовк, відійшов убік.
Він був молодший від Марата на рік.
Марата завжди вважав головним.
Тримався ним, ходив за ним.
Тепер ось мовчав, відійшовши нараз,
і стримував сльози, соромлячись нас.
Коли виносили тіло, почався сніг.
Він падав із темних небес до ніг.
Імам ішов попереду, ніби мара.
Весна на цвинтарі – не найкраща пора.
Жінки ховали сльози, а чоловіки
відчували, як згасають над ними зірки.
Припев:
Марат умер во сне.
В начале марта весна.
Когда снежный танец,
и реки покидают свои берега,
Как дети покидают родительские дома
после тяжелой зимы.
Марат тренировался в «Спартаке».
Он настроил технику и долговечно,
с литым телом и серьезным лицом,
Вероятно, действительно самый лучший боец
В его годы в качестве полусреднем весе
Фидель имел татуировку на левой ноге.
Имам сказал, стоя над ним,
«Пророк - сказал - ему было не грустно.
Он верил, что злой Выжида зла.
Это будет хотеятно быть. Всегда это было.
Пусть Марат помнит каждый из грехов,
Пророк всегда заботится о таких как он.
Припев:
Марат умер во сне.
В начале марта весна.
Когда снежный танец,
и реки покидают свои берега,
Как дети покидают родительские дома
после тяжелой зимы.
Маратова Мать молчала в углу.
Брат Марата прочитал молитву горькой.
Имам сказал: «Солнце поднимается в любом месте,
И все, что исчезает еще раз прийти »
«Ничто не исчезает - ответил брат. -
Я поминут те, кто победил Марат.
Я точно знаю, почему он умер.
Каждое утро он боролся против химера.
Каждый день он постучал кулаки в крови,
Пока вышесказанного не потухивает звезды.
Не все заместитель для этой линии.
Те, кто знал, что он знает, что я говорю.
Как избежать того, что есть?
Какой пророк дает нам все это?
На самом деле, может исчезнуть, если не страх.
Все остальное в нас - младший брат,
кто разбивает сердце
День и ночь, стоя до конца ».
Припев (2):
Марат умер во сне.
В начале марта весна.
Когда снежный танец,
и реки покидают свои берега,
Как дети покидают родительские дома
после тяжелой зимы.
Брат остановился, отступил в сторону.
Он был моложе, чем год Марата.
Марат всегда считал майор.
Держал его пошел за ним.
Теперь молчит, внезапно ушел,
И держится спины, смущенные нас.
При несете тело началось снег.
Он упал с темных небесных ног.
Имам пошел вперед, как призрак.
Весна на кладбище - не лучшее время.
Женщины скрыты слезы и мужчины
чувствовал, что выцветшие звезды над ними.
Марат умер во сне.
В начале марта весна.
Когда снежный танец,
и реки покидают свои берега,
Как дети покидают родительские дома
после тяжелой зимы.
Марат тренировался в «Спартаке».
Он настроил технику и долговечно,
с литым телом и серьезным лицом,
Вероятно, действительно самый лучший боец
В его годы в качестве полусреднем весе
Фидель имел татуировку на левой ноге.
Имам сказал, стоя над ним,
«Пророк - сказал - ему было не грустно.
Он верил, что злой Выжида зла.
Это будет хотеятно быть. Всегда это было.
Пусть Марат помнит каждый из грехов,
Пророк всегда заботится о таких как он.
Припев:
Марат умер во сне.
В начале марта весна.
Когда снежный танец,
и реки покидают свои берега,
Как дети покидают родительские дома
после тяжелой зимы.
Маратова Мать молчала в углу.
Брат Марата прочитал молитву горькой.
Имам сказал: «Солнце поднимается в любом месте,
И все, что исчезает еще раз прийти »
«Ничто не исчезает - ответил брат. -
Я поминут те, кто победил Марат.
Я точно знаю, почему он умер.
Каждое утро он боролся против химера.
Каждый день он постучал кулаки в крови,
Пока вышесказанного не потухивает звезды.
Не все заместитель для этой линии.
Те, кто знал, что он знает, что я говорю.
Как избежать того, что есть?
Какой пророк дает нам все это?
На самом деле, может исчезнуть, если не страх.
Все остальное в нас - младший брат,
кто разбивает сердце
День и ночь, стоя до конца ».
Припев (2):
Марат умер во сне.
В начале марта весна.
Когда снежный танец,
и реки покидают свои берега,
Как дети покидают родительские дома
после тяжелой зимы.
Брат остановился, отступил в сторону.
Он был моложе, чем год Марата.
Марат всегда считал майор.
Держал его пошел за ним.
Теперь молчит, внезапно ушел,
И держится спины, смущенные нас.
При несете тело началось снег.
Он упал с темных небесных ног.
Имам пошел вперед, как призрак.
Весна на кладбище - не лучшее время.
Женщины скрыты слезы и мужчины
чувствовал, что выцветшие звезды над ними.