Сергiй Жадан - 300 Китайцiв
текст песни
39
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Сергiй Жадан - 300 Китайцiв - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Це історія, що трапилася якось із китайцями,
із утікачами, що живуть на автостанціях,
в підвалах, по вокзалах, на батутах у спортзалах,
на товарі у контейнері і на соснових нарах.
Кожному китайцеві, що виїхав з Китаю,
але всяке слово Мао береже і пам'ятає,
складно уживатися щодня з капіталізмом,
із народним, інородним, видатним алкоголізмом.
І найстарші із китайців порішили більш не паритись,
й взяли собі у складчину роздовбаний «Ікарус»,
в салон напакувавши задля виїзду з країни
садовини, городини та іншої мівіни.
І ось їдуть
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта –
перші вже на місці, підтягнуться і решта.
І ось вони вкладаються між торбами картатими,
і рухаються сторожко осінніми Карпатами,
за чорною пітьмою, за господньою сурмою,
за райською, угорською, смурною шаурмою.
І в кожного китайця є душа його непрощенна,
і сниться йому сонячна республіка Угорщина
з полями і тополями, фіатами і опелями,
соплями, рублями і солодкими коноплями,
з побудками і дудками, з фінансовими мутками,
з дешевими, кошерними, страшними проститутками,
з відкритими кордонами, циганськими баронами
і майже ще не вживаними польськими гандонами.
Два сонні водії вже третю ніч про щось шепочуться,
і в сутінках волочаться, і п'яно заморочуються,
криво посміхаючися кожному китайцю,
які їм влаштували тут китайську окупацію,
фігачать по облому, переборюючи втому,
щоби цю китайську наволоч довезти до кордону,
щоби здати їх на митниці місцевим чи поліції,
і накупити шмоток, алкоголю і по піці.
Везуть
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта –
перші вже на місці, підтягнуться і решта.
І той із них, хто виживе у чорній м'ясорубці,
хто вислизне за браму бандитизму і корупції,
ще буде підробляти документи між арештами
і торгувати коксом на вокзалах Будапешта.
Й збираючись у клубах на свята і на паради,
на засідання китайської марксистської громади,
вони співатимуть: Мао!
Ми на місці, Мао!
Китайців ніколи не буває замало....
із утікачами, що живуть на автостанціях,
в підвалах, по вокзалах, на батутах у спортзалах,
на товарі у контейнері і на соснових нарах.
Кожному китайцеві, що виїхав з Китаю,
але всяке слово Мао береже і пам'ятає,
складно уживатися щодня з капіталізмом,
із народним, інородним, видатним алкоголізмом.
І найстарші із китайців порішили більш не паритись,
й взяли собі у складчину роздовбаний «Ікарус»,
в салон напакувавши задля виїзду з країни
садовини, городини та іншої мівіни.
І ось їдуть
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта –
перші вже на місці, підтягнуться і решта.
І ось вони вкладаються між торбами картатими,
і рухаються сторожко осінніми Карпатами,
за чорною пітьмою, за господньою сурмою,
за райською, угорською, смурною шаурмою.
І в кожного китайця є душа його непрощенна,
і сниться йому сонячна республіка Угорщина
з полями і тополями, фіатами і опелями,
соплями, рублями і солодкими коноплями,
з побудками і дудками, з фінансовими мутками,
з дешевими, кошерними, страшними проститутками,
з відкритими кордонами, циганськими баронами
і майже ще не вживаними польськими гандонами.
Два сонні водії вже третю ніч про щось шепочуться,
і в сутінках волочаться, і п'яно заморочуються,
криво посміхаючися кожному китайцю,
які їм влаштували тут китайську окупацію,
фігачать по облому, переборюючи втому,
щоби цю китайську наволоч довезти до кордону,
щоби здати їх на митниці місцевим чи поліції,
і накупити шмоток, алкоголю і по піці.
Везуть
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта –
перші вже на місці, підтягнуться і решта.
І той із них, хто виживе у чорній м'ясорубці,
хто вислизне за браму бандитизму і корупції,
ще буде підробляти документи між арештами
і торгувати коксом на вокзалах Будапешта.
Й збираючись у клубах на свята і на паради,
на засідання китайської марксистської громади,
вони співатимуть: Мао!
Ми на місці, Мао!
Китайців ніколи не буває замало....
Это история, что когда-то произошло с китайцами,
беглецов, живущих на автобусе,
в подвале, на вокзалах, на батуте в тренажерном зале,
на продукт в контейнере и сосновой койке.
Каждый китаец, который покинул Китай,
но каждое слово Мао защищает и помнит
трудно получить на ежедневной основе с капитализмом,
Люди, иностранный, видного алкоголь.
И самое старые из китайцев решили сделать не больше пары,
и взял кошелек в разорванной вниз «Икарус»
napakuvavshy салон для выезда из страны
фрукты, овощи и другая Мивина.
А теперь иди
Китайские триста дней в Будапеште,
Китайские триста дней в Будапеште,
три дня сто китайцев в Будапеште -
Во-первых, уже на месте, а остальные догоняют.
И они помещаются между клетчатой сумкой,
и перемещение пекутся осенью Карпаты
для черной тьмы, труба Господня,
рай, венгерская, smurnoyu шаурма.
И все это китайская душа непростительно,
и он мечтает о Венгрии Солнца
с полями и тополями, Fiat и Opel,
рубли сопловых и сладкие пеньки,
и пробуждение из труб, финансовые Леонтьевичи
с дешевым, кошерным, страшными проститутками,
с открытыми границами, Цыганский барон
и почти до сих пор не используются польскими отморозков.
Два сонные водители третья ночь шептались о чем-то,
и сумрак volochatsya и фортепиано заморачиваться,
криво улыбаться каждый китайский,
что они проводятся китайской оккупации,
fihachat к разрыву, преодолевая усталость,
Для этого ублюдка понизиться до китайской границы,
Для того, чтобы принять их к местным обычаям или полиции
шмотки и купить алкоголь и пиццу.
управляемый
Китайские триста дней в Будапеште,
Китайские триста дней в Будапеште,
три дня сто китайцев в Будапеште -
Во-первых, уже на месте, а остальные догоняют.
И один из них, кто выживает в черной мясорубке,
которые проскользнуть за воротами бандитизма и коррупции,
будет еще подделывать документы между арестами
и продажа кокса на вокзалах Будапешта.
И собирается в отпуск клубы и парадов
сидя на китайском марксистском сообществе
они поют: Мао!
Мы до сих пор, Мао!
Китайцы никогда не бывает достаточно ....
беглецов, живущих на автобусе,
в подвале, на вокзалах, на батуте в тренажерном зале,
на продукт в контейнере и сосновой койке.
Каждый китаец, который покинул Китай,
но каждое слово Мао защищает и помнит
трудно получить на ежедневной основе с капитализмом,
Люди, иностранный, видного алкоголь.
И самое старые из китайцев решили сделать не больше пары,
и взял кошелек в разорванной вниз «Икарус»
napakuvavshy салон для выезда из страны
фрукты, овощи и другая Мивина.
А теперь иди
Китайские триста дней в Будапеште,
Китайские триста дней в Будапеште,
три дня сто китайцев в Будапеште -
Во-первых, уже на месте, а остальные догоняют.
И они помещаются между клетчатой сумкой,
и перемещение пекутся осенью Карпаты
для черной тьмы, труба Господня,
рай, венгерская, smurnoyu шаурма.
И все это китайская душа непростительно,
и он мечтает о Венгрии Солнца
с полями и тополями, Fiat и Opel,
рубли сопловых и сладкие пеньки,
и пробуждение из труб, финансовые Леонтьевичи
с дешевым, кошерным, страшными проститутками,
с открытыми границами, Цыганский барон
и почти до сих пор не используются польскими отморозков.
Два сонные водители третья ночь шептались о чем-то,
и сумрак volochatsya и фортепиано заморачиваться,
криво улыбаться каждый китайский,
что они проводятся китайской оккупации,
fihachat к разрыву, преодолевая усталость,
Для этого ублюдка понизиться до китайской границы,
Для того, чтобы принять их к местным обычаям или полиции
шмотки и купить алкоголь и пиццу.
управляемый
Китайские триста дней в Будапеште,
Китайские триста дней в Будапеште,
три дня сто китайцев в Будапеште -
Во-первых, уже на месте, а остальные догоняют.
И один из них, кто выживает в черной мясорубке,
которые проскользнуть за воротами бандитизма и коррупции,
будет еще подделывать документы между арестами
и продажа кокса на вокзалах Будапешта.
И собирается в отпуск клубы и парадов
сидя на китайском марксистском сообществе
они поют: Мао!
Мы до сих пор, Мао!
Китайцы никогда не бывает достаточно ....