Сергій Мартинюк - Лист. Привіт, свій лист я почну із звернень вчорашніх
текст песни
23
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Сергій Мартинюк - Лист. Привіт, свій лист я почну із звернень вчорашніх - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
привіт) свій лист я сьогодні почну із метеозведень вчорашніх:
за тиждень приблизно чи два в наше місто загляне весна,
на вулицях мокро, пливе за водою сміття і мені стає лячно,
що я майже четверть століття живу між таких недалеких, та віриш - життя
усе по місцях розставляє; на днях загубив телефон,
зламались навушники, слухаю місто в маршрутках під вечір забитих,
початок кінця - від десь тут - ближче ночі кричу до нестями в старий мікрофон,
та хочеться тиші як хочеться вікон у травень минулий відкритих;
а так.. взагалі - тут нічого відтоді ніразу ніде не змінилось -
і пара новеньких вітрин не міняє розмірених темпів міського життя,
і знаєш, єдине що дійсно відчутно очам моїм юним відкрилось -
це те, що цінуєш когось коли поруч його вже нема;
та що там казати, мої сентименти.. я став до нудоти банальним,
і не по роках відчуттями своїми живу наче завтра у мене нема,
а ти приїжджай.. тут чекають на тебе розквітлі у травні каштани,
а ти приїжджай.. тут чекаю на тебе смішний й по-дитячому втішений я;
прощаюсь, і вибач що надто багато в рядках моїх талого суму,
я просто хотів нагадати тобі, що на тебе чекають у наших краях,
що місто моє без твоєї усмішки мовчить як електромережа без струму,
що навіть дерева і ті хочуть жити в твоїх березнево-розкутих очах...
за тиждень приблизно чи два в наше місто загляне весна,
на вулицях мокро, пливе за водою сміття і мені стає лячно,
що я майже четверть століття живу між таких недалеких, та віриш - життя
усе по місцях розставляє; на днях загубив телефон,
зламались навушники, слухаю місто в маршрутках під вечір забитих,
початок кінця - від десь тут - ближче ночі кричу до нестями в старий мікрофон,
та хочеться тиші як хочеться вікон у травень минулий відкритих;
а так.. взагалі - тут нічого відтоді ніразу ніде не змінилось -
і пара новеньких вітрин не міняє розмірених темпів міського життя,
і знаєш, єдине що дійсно відчутно очам моїм юним відкрилось -
це те, що цінуєш когось коли поруч його вже нема;
та що там казати, мої сентименти.. я став до нудоти банальним,
і не по роках відчуттями своїми живу наче завтра у мене нема,
а ти приїжджай.. тут чекають на тебе розквітлі у травні каштани,
а ти приїжджай.. тут чекаю на тебе смішний й по-дитячому втішений я;
прощаюсь, і вибач що надто багато в рядках моїх талого суму,
я просто хотів нагадати тобі, що на тебе чекають у наших краях,
що місто моє без твоєї усмішки мовчить як електромережа без струму,
що навіть дерева і ті хочуть жити в твоїх березнево-розкутих очах...
Привет) Я начну свое письмо сегодня с вчерашних метеоруров:
Через неделю около или две в нашем городе будут выглядеть весной,
На улицах влажного, плавание для мусора для воды, а я похотливым,
что я живу между такими близлежащими почти и верю - вы верите - жизнь
Он ставит все места; Телефон потерял телефон,
сломал наушники, послушайте город в микроавтобусах вечером,
начало конца - откуда -то здесь - ближе к ночной крике старого микрофона,
Но я хочу молчания, как окна хотят в мае, что можно было бы пройти открытую;
И так .. в целом - здесь нечего изменить - где -нибудь изменилось -
и несколько новых витрин не меняют измеренные показатели городской жизни,
И вы знаете единственное, что действительно заметно открылось мои молодые глаза -
Это то, что вы цените кого -то, когда он ушел;
И что там сказать, мои чувства .. Я попал в тошноту, банал,
И не для многих лет их чувств, как будто у меня нет завтрашнего дня,
И ты приходишь .. здесь ждет тебя расцвета в мае каштаны,
И ты приходишь .. вот я жду тебя смешного и детского утешения;
Я прощаюсь и сожалею, что слишком много в грани моей расплавленной суммы,
Я просто хотел напомнить вам, что вы ждете вас на наших землях,
что мой город без вашей улыбки молчит как электрическая сетка без тока,
Что даже деревья и те, кто хочет жить в ваших маршевых глазах ...
Через неделю около или две в нашем городе будут выглядеть весной,
На улицах влажного, плавание для мусора для воды, а я похотливым,
что я живу между такими близлежащими почти и верю - вы верите - жизнь
Он ставит все места; Телефон потерял телефон,
сломал наушники, послушайте город в микроавтобусах вечером,
начало конца - откуда -то здесь - ближе к ночной крике старого микрофона,
Но я хочу молчания, как окна хотят в мае, что можно было бы пройти открытую;
И так .. в целом - здесь нечего изменить - где -нибудь изменилось -
и несколько новых витрин не меняют измеренные показатели городской жизни,
И вы знаете единственное, что действительно заметно открылось мои молодые глаза -
Это то, что вы цените кого -то, когда он ушел;
И что там сказать, мои чувства .. Я попал в тошноту, банал,
И не для многих лет их чувств, как будто у меня нет завтрашнего дня,
И ты приходишь .. здесь ждет тебя расцвета в мае каштаны,
И ты приходишь .. вот я жду тебя смешного и детского утешения;
Я прощаюсь и сожалею, что слишком много в грани моей расплавленной суммы,
Я просто хотел напомнить вам, что вы ждете вас на наших землях,
что мой город без вашей улыбки молчит как электрическая сетка без тока,
Что даже деревья и те, кто хочет жить в ваших маршевых глазах ...