Сергій Василюк - Маршова пісня табірних тварин
текст песни
30
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Сергій Василюк - Маршова пісня табірних тварин - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Ми йшли за Олександром, і нині з військом йдем,
У скронях наших мудрість, в колінах наших трем.
Уже довіку люди не злізуть з наших ший…
З дороги, велетні ж бо йдуть –
гармата йде у бій!
Герої відступають, коли гармата б’є,
Бо за життя занадто турбуються своє.
Тоді приходить черга вже нашій боротьбі…
З дороги – дюжина волів
Гармату тягне в бій!
Клеймо на плечі, розриваються струни,
Співають улани, гусари, драгуни,
Не хочу ні їсти, ні пити ні спати,
Як марш “Бонні Данді” співають солдати!
Годуйте нас, вчіть нас, як слід об’їжджайте,
Нам вершників дайте і простору дайте,
У лави! До бою! Хай пісня лунає!
Гей-гей! “Бонні Данді” самі заспіваєм!
Ми несли зброю в гори, аж тут каменепад,
То й що, як стежки катма? Не вернемось назад!
Продеремось, проліземо, на лихо ворогам –
Нам тільки б гори, без край простори, і впертися ногам!
Спасибі щиро, коли шлях нам обирати дав,
Та щоб ти скис, якщо ти нам поклажу кепсько склав!
Все ж деремось і ліземо, що більше треба нам?
Нам тільки б гори, без край простори, і впертися ногам!
Не маємо власних верблюдячих маршів,
Аби йти вперед веселіш.
Та кожна губа – справдешня труба
(Парам-пам – справдешня труба!)
Заграємо вірша незгірш!
Стоп! Зась! Щоб тебе! Хлясь!
Чутно із наших рядів!
Зі спини клумак скотився навзнак –
Агов, я поклажу згубив!
Нарешті зупинка – розправити спинку!
Загін наш хай передихне.
Пирх! Хух! Що це ти?!.. Тьху!
Хтось знову нав’ючив мене!
Ми діти табору, ось так,
І він навчив нас добре як
Ярмо терпіти і батіг,
Носити вершників своїх.
Ми йдемо валкою в похід,
Позаду нас розбитий слід
Веземо, тягнем і несем –
Війні потрібні всі і все.
І наші люди мовчазні,
Натомлені, не чують ніг,
Але вони не скажуть нам
Куди нас всіх веде війна.
Ми діти табору, ось так,
І він навчив нас добре як
Ярмо терпіти і батіг,
Носити вершників своїх.
У скронях наших мудрість, в колінах наших трем.
Уже довіку люди не злізуть з наших ший…
З дороги, велетні ж бо йдуть –
гармата йде у бій!
Герої відступають, коли гармата б’є,
Бо за життя занадто турбуються своє.
Тоді приходить черга вже нашій боротьбі…
З дороги – дюжина волів
Гармату тягне в бій!
Клеймо на плечі, розриваються струни,
Співають улани, гусари, драгуни,
Не хочу ні їсти, ні пити ні спати,
Як марш “Бонні Данді” співають солдати!
Годуйте нас, вчіть нас, як слід об’їжджайте,
Нам вершників дайте і простору дайте,
У лави! До бою! Хай пісня лунає!
Гей-гей! “Бонні Данді” самі заспіваєм!
Ми несли зброю в гори, аж тут каменепад,
То й що, як стежки катма? Не вернемось назад!
Продеремось, проліземо, на лихо ворогам –
Нам тільки б гори, без край простори, і впертися ногам!
Спасибі щиро, коли шлях нам обирати дав,
Та щоб ти скис, якщо ти нам поклажу кепсько склав!
Все ж деремось і ліземо, що більше треба нам?
Нам тільки б гори, без край простори, і впертися ногам!
Не маємо власних верблюдячих маршів,
Аби йти вперед веселіш.
Та кожна губа – справдешня труба
(Парам-пам – справдешня труба!)
Заграємо вірша незгірш!
Стоп! Зась! Щоб тебе! Хлясь!
Чутно із наших рядів!
Зі спини клумак скотився навзнак –
Агов, я поклажу згубив!
Нарешті зупинка – розправити спинку!
Загін наш хай передихне.
Пирх! Хух! Що це ти?!.. Тьху!
Хтось знову нав’ючив мене!
Ми діти табору, ось так,
І він навчив нас добре як
Ярмо терпіти і батіг,
Носити вершників своїх.
Ми йдемо валкою в похід,
Позаду нас розбитий слід
Веземо, тягнем і несем –
Війні потрібні всі і все.
І наші люди мовчазні,
Натомлені, не чують ніг,
Але вони не скажуть нам
Куди нас всіх веде війна.
Ми діти табору, ось так,
І він навчив нас добре як
Ярмо терпіти і батіг,
Носити вершників своїх.
Мы следили за Александром, и теперь с армией, чтобы уйти,
В нашей мудрости, в наших коленях.
Уже люди не сойдут с нашей шеи ...
С дороги гиганты ушли -
Пистолет вступает в бой!
Герои отступают, когда пистолет побеждает,
Потому что на всю жизнь они слишком обеспокоены.
Затем приходит наша очередь к нашей борьбе ...
С дороги - дюжина волов
Пистолет втянулся в битву!
Брендинг на плечах, струны разорваны,
Петь Hushas, гусары, драконы,
Я не хочу есть, пить или спать,
Как пеет мартовские "Бонни Данди" солдаты!
Кормите нас, научите нас так, как вы должны ходить,
Мы даем гонщикам и даем место, отдаем,
На скамейке! Сражаться! Пусть песня будет услышана!
Парень-гей! «Бонни Данди» пела себя!
Мы несли оружие в горы, и вот камень,
Так что же такое тропы Катма? Не вернемся!
Давайте сделаем аварию, давайте перейдем к злым врагам -
Мы были бы только в горах, без края и отдыхали на ногах!
Искренне спасибо, когда дал нам путь, дал,
И что вы небородосы, если вы уложите нас!
Тем не менее, давайте пойдем и поднимаемся, что нам нужно больше?
Мы были бы только в горах, без края и отдыхали на ногах!
У нас нет собственных верблюжьих маршей,
Чтобы пойти дальше, весело.
И каждая губа - действительно трубка
(Para-Pam-действительно труба!)
Давайте сыграем стихотворение, которое не очень хорошо!
Останавливаться! Так! Тебе! Было!
Слушание из наших рядов!
С задней части цветущей клетки раскатана -
Эй, я потеряю!
Наконец -то остановка - выпрямить спину!
Пусть наш отряд дышат.
Пирх! Хм! Что ты?! .. Ах!
Кто -то снова меня постучал!
Мы дети детей, это верно
И он научил нас хорошо как
Иго для выдержания и кнута,
Носите своих гонщиков.
Мы идем в поход,
Позади нас сломанный след
Мы принимаем, потягиваем и носим -
Войне нужно все и все.
И наши люди молчат,
Устал, не слышал их ноги,
Но они не скажут нам
Куда мы все ведем.
Мы дети детей, это верно
И он научил нас хорошо как
Иго для выдержания и кнута,
Носите своих гонщиков.
В нашей мудрости, в наших коленях.
Уже люди не сойдут с нашей шеи ...
С дороги гиганты ушли -
Пистолет вступает в бой!
Герои отступают, когда пистолет побеждает,
Потому что на всю жизнь они слишком обеспокоены.
Затем приходит наша очередь к нашей борьбе ...
С дороги - дюжина волов
Пистолет втянулся в битву!
Брендинг на плечах, струны разорваны,
Петь Hushas, гусары, драконы,
Я не хочу есть, пить или спать,
Как пеет мартовские "Бонни Данди" солдаты!
Кормите нас, научите нас так, как вы должны ходить,
Мы даем гонщикам и даем место, отдаем,
На скамейке! Сражаться! Пусть песня будет услышана!
Парень-гей! «Бонни Данди» пела себя!
Мы несли оружие в горы, и вот камень,
Так что же такое тропы Катма? Не вернемся!
Давайте сделаем аварию, давайте перейдем к злым врагам -
Мы были бы только в горах, без края и отдыхали на ногах!
Искренне спасибо, когда дал нам путь, дал,
И что вы небородосы, если вы уложите нас!
Тем не менее, давайте пойдем и поднимаемся, что нам нужно больше?
Мы были бы только в горах, без края и отдыхали на ногах!
У нас нет собственных верблюжьих маршей,
Чтобы пойти дальше, весело.
И каждая губа - действительно трубка
(Para-Pam-действительно труба!)
Давайте сыграем стихотворение, которое не очень хорошо!
Останавливаться! Так! Тебе! Было!
Слушание из наших рядов!
С задней части цветущей клетки раскатана -
Эй, я потеряю!
Наконец -то остановка - выпрямить спину!
Пусть наш отряд дышат.
Пирх! Хм! Что ты?! .. Ах!
Кто -то снова меня постучал!
Мы дети детей, это верно
И он научил нас хорошо как
Иго для выдержания и кнута,
Носите своих гонщиков.
Мы идем в поход,
Позади нас сломанный след
Мы принимаем, потягиваем и носим -
Войне нужно все и все.
И наши люди молчат,
Устал, не слышал их ноги,
Но они не скажут нам
Куда мы все ведем.
Мы дети детей, это верно
И он научил нас хорошо как
Иго для выдержания и кнута,
Носите своих гонщиков.
Другие песни исполнителя: