ТНМК - Історія України за 5 хвилин
текст песни
12
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
ТНМК - Історія України за 5 хвилин - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Подивись наліво, подивись направо - Це твоя земля, це твоя держава. Історія в неї строката, яскрава Слава Україні! Героям Слава!
Спочатку не було, ні птахів, ні риби, І раптом стався Великий Вибух - З'явилися зірки і котики пухнасті Короче, все, що треба людині для щастя.
Колись на цих землях жили трипільці - Вікентій Хвойка проце ще напише, А про кімерійців писав ще Гомер - Не той, що з мультика, а трохи інший. Далі з'являються східні слов'яни: Поляни, сіверяни та інші древляни. Прийдуть вороженьки - то б'ють супостата, А нема супостата, то ідуть брат на брата.
Ще апостол Андрій, було, як си подивить, Скаже: «Файне місто збудують над Дніпром Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь» (На честь неї річка і станція метро).
Не було інтернету і радіостанцій – Нудились князі і шукали затію: В будь-якій незрозумілій ситуації Ходили походом на Візантію. Там же навчилися Господа боятися І співати у церкві «Боже, прости!» Тоді Володимир Великий покаявся, Скинув Перуна і Русь охрестив.
У кожного князя була своя фішка: Святослав Хоробрий воював до останку, Ярослав Мудрий писав мудрі книжки, А Мономах слухав маму і завжди носив шапку!
Та все, що до цього, було єрунда, Бо тут навалилась монгольська орда, Але робить сильнішим те, що не вбило, І бився відважно король Данило, Тільки в полі один не воїн, звісно, І зростало потроху Литовське князівство.
З одного боку – пани польські, З іншого боку – орда московська, Прибігають татари – теж не дружити: «Зажурилась Україна, що нічим прожити…» Аж тут відчайдушні, як хижаки, Люті підняли шаблі козаки, Поки батько Богдан не вступив у борню – Задружився з царем і споров фігню.
Та кров козацька – вона не для понту: Довбуш, Кармелюк, Залізняк, Гонта За долю боролись простого народу, Бо козацькому роду нема переводу!
Не тільки в шаблях і гарматах сила, Пам’ятаємо, друзі, Петра Могилу: Відкрив Академію, щоб всіх научати – Ох і красиві там вчаться дівчата! А хто перший хіпан у Європі? Ну да – Григорій Савич Сковорода! Пушкін ще не вмів говорити, А Іван Котляревський написав «Енеїду».
Подивись наліво, Подивись направо – Це твоя земля, це твоя держава. Історія в неї строката, яскрава. Слава Україні! Героям слава!
Сторіччя дев’ятнадцяте. Що ми бачимо? В Україні – кріпаччина, в Петербурзі – цар. Немає Січі, немає Гетьманщини, Аж тут народився Великий Кобзар! Заповів нам Тарас як братам обійнятись, І чужого навчатись і свого не цуратись. Борітеся – поборите, щоб там не стало, Кохайтеся, чорнобриві, та не з ким попало.
Бісились до сказу імперські зарази: Валуєвські циркуляри і Емські укази В мову нашу летіли, мов кулі, Вбити хотіли. А ось вам – дулю! Марко Вовчок, Михайло Старицький, Гулак-Артемовський, Нечуй-Левицький, Гринченко, Стефаник, Руданський, Гребінка, Франко, Коцюбинський і Леся Українка Слово виковали, як твердую крицю – Блазням церевим ще й досі не спиться!
Двадцяте сторіччя: аж ось тобі на – Починається перша світова війна. Стали всі проти всіх до бою, Україну імперії ділять між собою. Виниченко, Петлюра, Махно, Скоропадський Сварились між себе і зраду шукали, Тим часом приперлась чума комуняцька – Веселі, брате, часи настали… Що тут казати, є, що згадати: Розстріляне відродження, червоний терор, І ніжна подяка від старшого брата – Багатомільйонний голодомор.
Та винесла пам’ять народна з пожару Вирваний кимось історії жмут: Лицарів славних Холодного Яру І подвиг безсмертний героїв Крут.
Новий непомітно підкрався капець – Гітлер приперся, мать його так, Тоді в харків’ян увірвався терпець: Придумали танк – всім танкам танк! Т-34 – краса і жах! Гнали аж до Берліну поганців, А на Волині й в карпатських лісах Билися на два фронти повстанці. Одних прогнали – інші прийшли, Смерть не питає, на чиєму ти боці, Знов переможені, чи перемогли – Сумний святий вечір в сорок шостім році. Ні корови, ні свині – тільки Сталін на стіні.
Це вже кінець історії? Ні! Якось прийшов українець Горбачов І народів тюрму розва
Спочатку не було, ні птахів, ні риби, І раптом стався Великий Вибух - З'явилися зірки і котики пухнасті Короче, все, що треба людині для щастя.
Колись на цих землях жили трипільці - Вікентій Хвойка проце ще напише, А про кімерійців писав ще Гомер - Не той, що з мультика, а трохи інший. Далі з'являються східні слов'яни: Поляни, сіверяни та інші древляни. Прийдуть вороженьки - то б'ють супостата, А нема супостата, то ідуть брат на брата.
Ще апостол Андрій, було, як си подивить, Скаже: «Файне місто збудують над Дніпром Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь» (На честь неї річка і станція метро).
Не було інтернету і радіостанцій – Нудились князі і шукали затію: В будь-якій незрозумілій ситуації Ходили походом на Візантію. Там же навчилися Господа боятися І співати у церкві «Боже, прости!» Тоді Володимир Великий покаявся, Скинув Перуна і Русь охрестив.
У кожного князя була своя фішка: Святослав Хоробрий воював до останку, Ярослав Мудрий писав мудрі книжки, А Мономах слухав маму і завжди носив шапку!
Та все, що до цього, було єрунда, Бо тут навалилась монгольська орда, Але робить сильнішим те, що не вбило, І бився відважно король Данило, Тільки в полі один не воїн, звісно, І зростало потроху Литовське князівство.
З одного боку – пани польські, З іншого боку – орда московська, Прибігають татари – теж не дружити: «Зажурилась Україна, що нічим прожити…» Аж тут відчайдушні, як хижаки, Люті підняли шаблі козаки, Поки батько Богдан не вступив у борню – Задружився з царем і споров фігню.
Та кров козацька – вона не для понту: Довбуш, Кармелюк, Залізняк, Гонта За долю боролись простого народу, Бо козацькому роду нема переводу!
Не тільки в шаблях і гарматах сила, Пам’ятаємо, друзі, Петра Могилу: Відкрив Академію, щоб всіх научати – Ох і красиві там вчаться дівчата! А хто перший хіпан у Європі? Ну да – Григорій Савич Сковорода! Пушкін ще не вмів говорити, А Іван Котляревський написав «Енеїду».
Подивись наліво, Подивись направо – Це твоя земля, це твоя держава. Історія в неї строката, яскрава. Слава Україні! Героям слава!
Сторіччя дев’ятнадцяте. Що ми бачимо? В Україні – кріпаччина, в Петербурзі – цар. Немає Січі, немає Гетьманщини, Аж тут народився Великий Кобзар! Заповів нам Тарас як братам обійнятись, І чужого навчатись і свого не цуратись. Борітеся – поборите, щоб там не стало, Кохайтеся, чорнобриві, та не з ким попало.
Бісились до сказу імперські зарази: Валуєвські циркуляри і Емські укази В мову нашу летіли, мов кулі, Вбити хотіли. А ось вам – дулю! Марко Вовчок, Михайло Старицький, Гулак-Артемовський, Нечуй-Левицький, Гринченко, Стефаник, Руданський, Гребінка, Франко, Коцюбинський і Леся Українка Слово виковали, як твердую крицю – Блазням церевим ще й досі не спиться!
Двадцяте сторіччя: аж ось тобі на – Починається перша світова війна. Стали всі проти всіх до бою, Україну імперії ділять між собою. Виниченко, Петлюра, Махно, Скоропадський Сварились між себе і зраду шукали, Тим часом приперлась чума комуняцька – Веселі, брате, часи настали… Що тут казати, є, що згадати: Розстріляне відродження, червоний терор, І ніжна подяка від старшого брата – Багатомільйонний голодомор.
Та винесла пам’ять народна з пожару Вирваний кимось історії жмут: Лицарів славних Холодного Яру І подвиг безсмертний героїв Крут.
Новий непомітно підкрався капець – Гітлер приперся, мать його так, Тоді в харків’ян увірвався терпець: Придумали танк – всім танкам танк! Т-34 – краса і жах! Гнали аж до Берліну поганців, А на Волині й в карпатських лісах Билися на два фронти повстанці. Одних прогнали – інші прийшли, Смерть не питає, на чиєму ти боці, Знов переможені, чи перемогли – Сумний святий вечір в сорок шостім році. Ні корови, ні свині – тільки Сталін на стіні.
Це вже кінець історії? Ні! Якось прийшов українець Горбачов І народів тюрму розва
Посмотрите влево, посмотрите вправо, это ваша земля, это ваше состояние. Ее история красочная, яркая слава для Украины! Слава героям!
Сначала не было птиц, ни рыбы, и внезапно произошел большой взрыв - появились звезды и пушистые кошки, все, что нужно человеку для счастья.
Давно время, трипильцы жили на этих землях - Винсент Хвойка все еще будет писать, и Гомер писал о циммерах - не тот, который из мультфильма, а немного другой. Затем появляются восточные славяны: поляны, северяне и другие дривляйцы. Придут гадалки - затем они победили мыло, и Spaposat нет, тогда брат отправляется к своему брату.
Даже апостол Эндрю, как смотрит Си, скажет: «Чистый город будет построен над Dnieper, Shchek, Choriv и их сестрой Libid» (в честь реки и станции метро).
Там не было никакого интернета и радиостанций-принцам было скучно, и искали ущерб: в любой непостижимой ситуации они отправились в Византию. Там они научились бояться Господа и петь в церкви "Боже, прости!" Затем Владимир Великий Покаялся, упал Перун и Рус крестился.
У каждого принца была своя особенность: Сюатослав Храбрый сражался до конца, Ярослав Мудрый написал мудрые книги, и мономах слушал свою мать и всегда носил шляпу!
Но все, что было Эрунда, потому что монгольская орда была здесь сожжена, но он сделал то, что он не убил, и король Данило сражался, только на поле, конечно же, не был воином, и немного литовски Княжество росло.
С одной стороны - джентльмены лака, с другой стороны - орда Москвы, проживают татары - не чтобы быть друзьями: «Украина злилась, что жить нечего ...», и здесь отчаянно, как хищники Ярость подняла сабли Казак, которую он приручил с королем и спором ерунды.
Но Coscack Blood - это не для Pontu: Dovbush, Karmelyuk, Zalizniak, изможденная судьбой простых людей, сражающихся, потому что не было перевода семьи казаков!
Мы помним не только в сабли и оружие, друзья, Питер Томер: он открыл академию, чтобы узнать всех - о, и красивые девушки там учится! А кто первый хиппиум в Европе? Ну - Григори Савич Сковорода! Пушкин еще не смог говорить, а Иван Котларевский написал Энеид.
Посмотрите влево, посмотрите вправо, это ваша земля, это ваше состояние. Ее история красочная, яркая. Слава Украине! Слава героям!
Столетия девятнадцатого. Что мы видим? В Украине - Серфахин, в Санкт -Петербурге - Король. Там нет сих, нет гетманата, и здесь родился великий кобзар! Тарас приказал нам братья, чтобы обнять, учиться другим, а не уклоняться. Бой - бей, что ты не попадаешь туда, любовь, ежевика, но не кто -либо.
Императорские заразные загрязнения были расцветаны: циркуляры Valuev и Emsky Desrewes на нашем языке летали, как и пули, хотели убить. А вот ты скучный! Марко Вовчок, Михаил Старки, Гулак-Артемовский, Нечуй-Левицкий, Гринченко, Стефаньки, Рудански, Гребинка, Франко, Котсибинский и Леся Украинка.
Двадцатый век: и теперь вы начинаете - начинается первая мировая война. Все, что они были против всех до битвы, Украина Империи разделено друг на друга. Vynichenko, Petliura, Mahhno, Skoropadsky ссорились между собой и предали, тем временем чума общины - веселье, брат, пришел времена ... что здесь сказать, есть это, чтобы помнить: возрождение стрельбы, красный террор и Нежная благодарность от его старшего брата Голодомора.
Но она сделала воспоминание о людях из огня, разорванного чьи -то истории: рыцари славного холода Яра и подвиг бессмертных героев Крута.
Новый рывок кепки - Гитлер хлопнул, его мать, затем терпение ворвалось в Харкив: они придумали танк - все танки! T-34-Beauty и ужас! Язычники были доставлены в Берлин, а повстанцы сражались в Волоне и в Карпатских лесах. Некоторые из них были направлены - другие пришли, смерть не спрашивает, чья ты сторона, снова победившая или выигранная - грустный святой вечер на сорок шестой год. Ни коровы, ни свиньи - только сталин на стене.
Это уже конец истории? Нет! Когда -то были освобождены украинский Горбачев и народы тюрьмы
Сначала не было птиц, ни рыбы, и внезапно произошел большой взрыв - появились звезды и пушистые кошки, все, что нужно человеку для счастья.
Давно время, трипильцы жили на этих землях - Винсент Хвойка все еще будет писать, и Гомер писал о циммерах - не тот, который из мультфильма, а немного другой. Затем появляются восточные славяны: поляны, северяне и другие дривляйцы. Придут гадалки - затем они победили мыло, и Spaposat нет, тогда брат отправляется к своему брату.
Даже апостол Эндрю, как смотрит Си, скажет: «Чистый город будет построен над Dnieper, Shchek, Choriv и их сестрой Libid» (в честь реки и станции метро).
Там не было никакого интернета и радиостанций-принцам было скучно, и искали ущерб: в любой непостижимой ситуации они отправились в Византию. Там они научились бояться Господа и петь в церкви "Боже, прости!" Затем Владимир Великий Покаялся, упал Перун и Рус крестился.
У каждого принца была своя особенность: Сюатослав Храбрый сражался до конца, Ярослав Мудрый написал мудрые книги, и мономах слушал свою мать и всегда носил шляпу!
Но все, что было Эрунда, потому что монгольская орда была здесь сожжена, но он сделал то, что он не убил, и король Данило сражался, только на поле, конечно же, не был воином, и немного литовски Княжество росло.
С одной стороны - джентльмены лака, с другой стороны - орда Москвы, проживают татары - не чтобы быть друзьями: «Украина злилась, что жить нечего ...», и здесь отчаянно, как хищники Ярость подняла сабли Казак, которую он приручил с королем и спором ерунды.
Но Coscack Blood - это не для Pontu: Dovbush, Karmelyuk, Zalizniak, изможденная судьбой простых людей, сражающихся, потому что не было перевода семьи казаков!
Мы помним не только в сабли и оружие, друзья, Питер Томер: он открыл академию, чтобы узнать всех - о, и красивые девушки там учится! А кто первый хиппиум в Европе? Ну - Григори Савич Сковорода! Пушкин еще не смог говорить, а Иван Котларевский написал Энеид.
Посмотрите влево, посмотрите вправо, это ваша земля, это ваше состояние. Ее история красочная, яркая. Слава Украине! Слава героям!
Столетия девятнадцатого. Что мы видим? В Украине - Серфахин, в Санкт -Петербурге - Король. Там нет сих, нет гетманата, и здесь родился великий кобзар! Тарас приказал нам братья, чтобы обнять, учиться другим, а не уклоняться. Бой - бей, что ты не попадаешь туда, любовь, ежевика, но не кто -либо.
Императорские заразные загрязнения были расцветаны: циркуляры Valuev и Emsky Desrewes на нашем языке летали, как и пули, хотели убить. А вот ты скучный! Марко Вовчок, Михаил Старки, Гулак-Артемовский, Нечуй-Левицкий, Гринченко, Стефаньки, Рудански, Гребинка, Франко, Котсибинский и Леся Украинка.
Двадцатый век: и теперь вы начинаете - начинается первая мировая война. Все, что они были против всех до битвы, Украина Империи разделено друг на друга. Vynichenko, Petliura, Mahhno, Skoropadsky ссорились между собой и предали, тем временем чума общины - веселье, брат, пришел времена ... что здесь сказать, есть это, чтобы помнить: возрождение стрельбы, красный террор и Нежная благодарность от его старшего брата Голодомора.
Но она сделала воспоминание о людях из огня, разорванного чьи -то истории: рыцари славного холода Яра и подвиг бессмертных героев Крута.
Новый рывок кепки - Гитлер хлопнул, его мать, затем терпение ворвалось в Харкив: они придумали танк - все танки! T-34-Beauty и ужас! Язычники были доставлены в Берлин, а повстанцы сражались в Волоне и в Карпатских лесах. Некоторые из них были направлены - другие пришли, смерть не спрашивает, чья ты сторона, снова победившая или выигранная - грустный святой вечер на сорок шестой год. Ни коровы, ни свиньи - только сталин на стене.
Это уже конец истории? Нет! Когда -то были освобождены украинский Горбачев и народы тюрьмы
Другие песни исполнителя: