Тарас Чубай - Золота трава
текст песни

Кость Москалець

Я поставив біля дзеркала свічу
Подивився як вона сама собі тремтить
І почув далекий крик
А то я кричу, а то я кричу

Довгі коридори, голосна луна
І сумні потвори випиті до дна
Але я дістав альбом там, де ти жива
І у мене все ще є золота трава

Дикі трави дуже довго не живуть
Піднімаються цвітуть одну коротку мить
Це тому що їм летіть в далеку путь,
В далеку путь

Небеса просторі світять в дзеркалах
І високі зорі вказують нам шлях
Залишаються внизу острови й міста
Я не можу жити там, де тебе нема

Довгі коридори голосна луна
І сумні потвори випиті до дна
Але я дістав альбом там, де ти жива
І у мене все ще є золота трава

Приспів:
Золота трава (4)

Я чекаю що у ранці піде сніг
І небесні листоноші принесуть листи
Я впізнаю почерк твій
Навіть уві сні, навіть уві сні

Золота трава пролітає понад нами
Повторю її ім’я неслухняними губами
Тане синій дим, золота трава горить
І усміхнено мовчить та котру я вчив напам’ять

Приспів

Золота трава пролітає понад нами
Повторю її ім’я неслухняними губами
Тане синій дим, золота трава горить
І усміхнено мовчить та котру я вчив напам’ять