Тартак та Гуляйгород - Мiй народ
текст песни
19
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Тартак та Гуляйгород - Мiй народ - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Мій народ – старий сивий дід,
Що живе на цій землі кілька тисяч літ.
Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається,
Час від часу із малечею пограється.
Люльку натопче, казку розкаже,
Одне слово мовить – наче вузлом зав’яже.
Пишається жовтою нивою, милується синім небом,
І всіх пригощає солодким медом.
Мій народ – бабуся старенька,
Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька.
Пахне пирогами та любистоком,
За великою родиною доглядає дбайливим оком.
Мій народ – дядько працьовитий,
Добре роботу робить і хоче добре жити!
Має сильні руки, велике серце має,
На роботі – горить, на весіллі – гуляє!
Та посіяли дівки льон, та посіяли дівки льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівки льон.
Мій народ – жінка у хустині.
Була привітною колись, привітною лишилась нині.
Всього їй досталося – і добра, і лиха!
А вона в радості – гучна, у нещасті – тиха.
Мій народ – це наші хлопці кремезні,
Колись такі носили чуби довжелезні.
Тепер чубів немає, але кожен і без чуба –
Гнучкіший від лози, міцніший від дуба.
Мій народ – це красуні-дівчата.
У інших таких мало, а в нас таких багато!
Червоніють від сліз, рожевіють від сміху,
Своїми ласками дарують неймовірну втіху.
Мій народ – діти веселі –
Щастя кожній родині, радість кожній оселі.
Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати,
Люблять свою маму, поважають свого тата...
Та не вродило дівкам льон, та не вродило дівкам льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівкам льон.
Ох і вродило гірчаки, ох і вродило гірчаки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, гірчаки.
Мій народ розкиданий по всьому світу.
І на чужині в нього виростають чужі діти.
Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,
Але ж у цій землі лишилося його коріння!
Мій народ знову може стати кращим –
Незаляканим, незатурканим і неледащим...
Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,
Знову стане господарем власного дому!
А чужії хлопці – дураки, а чужії хлопці – дураки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дураки.
Бо хотять з нами ночувать, бо хотять з нами ночувать,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, ночувать.
А наші хлопці не велять, а наші хлопці не велять,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, не велять.
Що живе на цій землі кілька тисяч літ.
Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається,
Час від часу із малечею пограється.
Люльку натопче, казку розкаже,
Одне слово мовить – наче вузлом зав’яже.
Пишається жовтою нивою, милується синім небом,
І всіх пригощає солодким медом.
Мій народ – бабуся старенька,
Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька.
Пахне пирогами та любистоком,
За великою родиною доглядає дбайливим оком.
Мій народ – дядько працьовитий,
Добре роботу робить і хоче добре жити!
Має сильні руки, велике серце має,
На роботі – горить, на весіллі – гуляє!
Та посіяли дівки льон, та посіяли дівки льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівки льон.
Мій народ – жінка у хустині.
Була привітною колись, привітною лишилась нині.
Всього їй досталося – і добра, і лиха!
А вона в радості – гучна, у нещасті – тиха.
Мій народ – це наші хлопці кремезні,
Колись такі носили чуби довжелезні.
Тепер чубів немає, але кожен і без чуба –
Гнучкіший від лози, міцніший від дуба.
Мій народ – це красуні-дівчата.
У інших таких мало, а в нас таких багато!
Червоніють від сліз, рожевіють від сміху,
Своїми ласками дарують неймовірну втіху.
Мій народ – діти веселі –
Щастя кожній родині, радість кожній оселі.
Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати,
Люблять свою маму, поважають свого тата...
Та не вродило дівкам льон, та не вродило дівкам льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівкам льон.
Ох і вродило гірчаки, ох і вродило гірчаки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, гірчаки.
Мій народ розкиданий по всьому світу.
І на чужині в нього виростають чужі діти.
Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,
Але ж у цій землі лишилося його коріння!
Мій народ знову може стати кращим –
Незаляканим, незатурканим і неледащим...
Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,
Знову стане господарем власного дому!
А чужії хлопці – дураки, а чужії хлопці – дураки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дураки.
Бо хотять з нами ночувать, бо хотять з нами ночувать,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, ночувать.
А наші хлопці не велять, а наші хлопці не велять,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, не велять.
Мой народ старый серый дедушка,
Это живет на этой земле в течение нескольких тысяч лет.
Сидит на куче, усы улыбаются,
Время от времени играет с ребенком.
Колыбель пойдет, сказка скажет
Одно слово говорит - как будто узел будет связан.
Гордиться желтым полем, восхищаться голубым небом,
И все относятся к сладкому меду.
Мои люди старушка,
Одна - нежная бабушка, другая - нежная няня.
Пахнет пирогами и любовником,
Большая семья присматривает за тщательным взглядом.
Мои люди - дядя тяжелая работа,
Хорошая работа делает и хочет жить хорошо!
Имеет сильные руки, большое сердце есть,
На работе - Бернс, на свадьбе - прогулки!
И посеял лен девушек и посеял лен девушек,
Ты Ярина-Марина, моя жена, мои девочки, льняные девушки.
Мои люди - женщина в платке.
Однажды она приветствовала, теперь она оставалась дружелюбной.
Она была хороша - и добро, и злой!
И она в радости - громко, в страданиях - тихо.
Мои люди, наши мальчики, смелые,
Как только они носили голы долго.
Теперь не будет цепей, но все и без сена -
Гибкий, чем лоза, сильнее дуба.
Мои люди красивая девушка.
У других мало, и у нас много!
Румяна от слез, розовый от смеха,
Они дают своим ласкам невероятное комфорт.
Мои люди - дети веселья -
Счастье каждой семье, радость каждого дома.
Хочу знать все,
Они любят свою маму, уважают своего отца ...
Но не родил лен девушек, но не родил лен девушек,
Ты Ярина-Марин, моя жена, мои девочки, льняной.
О, и родил горчицу, Огайо и родил горчицу,
Ты Ярина-Марин, моя жена, моя мать, горчица.
Мои люди разбросаны по всему миру.
И в чужой стране он выращивает незнакомцев.
Иностранная земля дает свой талант и свой навык,
Но на этой земле его корни остались!
Мои люди могут снова стать лучше -
Неуваленные, не очень и неслыханно ...
Будет улыбаться братьям, сестрам и самим собой,
Он снова станет владельцем своего дома!
И мальчики дураки, а незнакомцы - парни - дураки,
Ты Ярина-Марин, моя жена, мой дурак, дураки.
Потому что они хотят провести ночь с нами, потому что они хотят провести ночь с нами,
Ты Ярина-Марина, моя жена, моя жена, проводишь ночь.
И наши мальчики не говорят, и наши мальчики не говорят,
Ты Ярина-Марин, моя жена, моя жена, не говори.
Это живет на этой земле в течение нескольких тысяч лет.
Сидит на куче, усы улыбаются,
Время от времени играет с ребенком.
Колыбель пойдет, сказка скажет
Одно слово говорит - как будто узел будет связан.
Гордиться желтым полем, восхищаться голубым небом,
И все относятся к сладкому меду.
Мои люди старушка,
Одна - нежная бабушка, другая - нежная няня.
Пахнет пирогами и любовником,
Большая семья присматривает за тщательным взглядом.
Мои люди - дядя тяжелая работа,
Хорошая работа делает и хочет жить хорошо!
Имеет сильные руки, большое сердце есть,
На работе - Бернс, на свадьбе - прогулки!
И посеял лен девушек и посеял лен девушек,
Ты Ярина-Марина, моя жена, мои девочки, льняные девушки.
Мои люди - женщина в платке.
Однажды она приветствовала, теперь она оставалась дружелюбной.
Она была хороша - и добро, и злой!
И она в радости - громко, в страданиях - тихо.
Мои люди, наши мальчики, смелые,
Как только они носили голы долго.
Теперь не будет цепей, но все и без сена -
Гибкий, чем лоза, сильнее дуба.
Мои люди красивая девушка.
У других мало, и у нас много!
Румяна от слез, розовый от смеха,
Они дают своим ласкам невероятное комфорт.
Мои люди - дети веселья -
Счастье каждой семье, радость каждого дома.
Хочу знать все,
Они любят свою маму, уважают своего отца ...
Но не родил лен девушек, но не родил лен девушек,
Ты Ярина-Марин, моя жена, мои девочки, льняной.
О, и родил горчицу, Огайо и родил горчицу,
Ты Ярина-Марин, моя жена, моя мать, горчица.
Мои люди разбросаны по всему миру.
И в чужой стране он выращивает незнакомцев.
Иностранная земля дает свой талант и свой навык,
Но на этой земле его корни остались!
Мои люди могут снова стать лучше -
Неуваленные, не очень и неслыханно ...
Будет улыбаться братьям, сестрам и самим собой,
Он снова станет владельцем своего дома!
И мальчики дураки, а незнакомцы - парни - дураки,
Ты Ярина-Марин, моя жена, мой дурак, дураки.
Потому что они хотят провести ночь с нами, потому что они хотят провести ночь с нами,
Ты Ярина-Марина, моя жена, моя жена, проводишь ночь.
И наши мальчики не говорят, и наши мальчики не говорят,
Ты Ярина-Марин, моя жена, моя жена, не говори.
Другие песни исполнителя: