Теорія Простору - Оленятко
текст песни

сл. Дмитра Лазуткіна

ось і все – осінньо і безбожно
бити дзеркала – моя стихія…
падає на воду пил дорожній
холод пробігається по шиї

сонце десь у ранку на порозі
з ароматом свіжої отрути…
я зустріти янгола невзмозі
надто не стикуються маршрути

але біль наскрізний і судомний
але шал – тваринний і гарячий
я залишу кілька повідомлень…
оленятко, я також незрячий

б’юся головою головою
ти мене не чуєш бо…не чуєш
майбуття росте в мені травою
я кохаєш я телефонуєш

будь в мені назавжди будь як-небудь
як твій кіт що ластиться зміїно…
всі шляхи впинаються у небо
й рвуть мене на рівні половини