Балковой - Небо
текст песни
45
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Балковой - Небо - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Я зазираю в очі неба
Й нічого я не бачу там.
Розмалювати лише треба...
Лиш розітнулось пополам...
З його очей на землю краплі
Великі падають, важкі.
Мене спіймали знову лапи,
Холодні лапи на землі.
Не можу вирватися звідси.
Не можу! – кігті не дають.
Немовби в затишному кріслі,
Та дати пити не забудь...
Я зазираю в очі неба
Й нічого я не бачу там.
Та я б хотіла розірвати
Цю ковдру! сіру пополам.
Зафарбувати сіре небо...
Та лапи здавлюють мене.
Роздерти крісло лише треба
Й хоч раз... побачити тебе.
© Вікторія Демченко
Й нічого я не бачу там.
Розмалювати лише треба...
Лиш розітнулось пополам...
З його очей на землю краплі
Великі падають, важкі.
Мене спіймали знову лапи,
Холодні лапи на землі.
Не можу вирватися звідси.
Не можу! – кігті не дають.
Немовби в затишному кріслі,
Та дати пити не забудь...
Я зазираю в очі неба
Й нічого я не бачу там.
Та я б хотіла розірвати
Цю ковдру! сіру пополам.
Зафарбувати сіре небо...
Та лапи здавлюють мене.
Роздерти крісло лише треба
Й хоч раз... побачити тебе.
© Вікторія Демченко
Я смотрю в глаза неба
И ничего я вижу там.
Шлифование только к ...
Пополы были снесены ...
От его глаз на землю капли
Большое падение, тяжелое.
Я был пойман снова лапы,
Холодные лапы на земле.
Я не могу сбежать отсюда.
Не могу! - Кигти не дают.
Как будто в уютном кресле,
И дай тебе пить не забыть ...
Я смотрю в глаза неба
И ничего я вижу там.
И я хотел бы сломать
Это одеяло! Серые пополь.
Нарисуйте серое небо ...
И лапы сжимают меня.
Разбить только стул
И хотя бы один раз ... увидимся.
© Виктория Демченко
И ничего я вижу там.
Шлифование только к ...
Пополы были снесены ...
От его глаз на землю капли
Большое падение, тяжелое.
Я был пойман снова лапы,
Холодные лапы на земле.
Я не могу сбежать отсюда.
Не могу! - Кигти не дают.
Как будто в уютном кресле,
И дай тебе пить не забыть ...
Я смотрю в глаза неба
И ничего я вижу там.
И я хотел бы сломать
Это одеяло! Серые пополь.
Нарисуйте серое небо ...
И лапы сжимают меня.
Разбить только стул
И хотя бы один раз ... увидимся.
© Виктория Демченко