Бульдог за уч. Cuatro та Юлії Романець - Віддам листам
текст песни
44
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Бульдог за уч. Cuatro та Юлії Романець - Віддам листам - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Господь наївно дарує мені небеса.
Та я настирно відштовхував їх назад.
Віддам листам, Сценарій зіграних вистав.
Але не стану тим, ким я не став.
Часом здається,що не потрібні навіть часу
Годинника нема,я обміняв його на гасло
Блазень збирає пазли - гадає ліки
Мої повіки зайві тож вирви й викинь
Дитина-викидень у середовищі ключів
Слухала музику коли ішли дощі вночі
Накрило з головою наче ковдрою сирою
На килим двоє з ніг - це тільки моє поле бою
Для когось досить,для когось досита у піст
Я мухлював завжди...На мене скоса палить біс
В очах по кісляку і дихаю в одну ніздрю
Із досвіта вже схарений,по тихому звалю...
Забравши із собою навіть вигляд з вікон
Не втрачене шукатиму не змирившись з віком
Перекладачи гармидер вдруге по архіву
Тиняючись серед багатоповерхівок
поет нікчемний нечемний хотів любові
а ти тримала його серце в себе на долоні
стискала пальці поки за тебе я молився
останній подих невже для тебе я родився
та я не красень не кращий з усіх людей
мене не красить це тепло що іде з грудей
фізично слабий морально стомлений каліка
і крім вірша не подарую тобі навіть квітку
закрита клітка сталевий і самотній ящик
я тут живу давно не гріючи мріями щастя
ти мене знаєш таким яким ніхто не знає
комусь потрібні тисячі а у мене одна є
я крім любові тобі дати нічого не зможу
я знаю з 10 за мене кращим буде кожен
та я тебе люблю і складно в це повірити
Я вірю в свої сили поки віриш в мене ти
Світанок наступав а я тікав від нього з криком.
Ховав себе, каліку, своє тіло поміж вікон.
Дитину у квартирі гріла тільки магнітола.
Навіть зима казала, що до мене охолола.
Навколо молитовно, задавало людям тону.
Життя гасилося подібно басу, баритону.
У літню пору батько парками мене водив.
Тепер шукаю прихисту я сам у відліку годин.
Тримав мене за руку і казав, що любить дуже.
Я не соромився цього мені було байдуже.
Що кажуть люди, я вибрався із цього бруду.
В погоні за життям,на вдачу битиму посуду.
Де сльози в постіль, приносила опівніч лілія.
Де стони постів, і не поможе людям навіть Біблія.
Я був посеред них, та знаю вже куди іти.
Я вірю в свої сили поки віриш в мене ти.
Та я настирно відштовхував їх назад.
Віддам листам, Сценарій зіграних вистав.
Але не стану тим, ким я не став.
Часом здається,що не потрібні навіть часу
Годинника нема,я обміняв його на гасло
Блазень збирає пазли - гадає ліки
Мої повіки зайві тож вирви й викинь
Дитина-викидень у середовищі ключів
Слухала музику коли ішли дощі вночі
Накрило з головою наче ковдрою сирою
На килим двоє з ніг - це тільки моє поле бою
Для когось досить,для когось досита у піст
Я мухлював завжди...На мене скоса палить біс
В очах по кісляку і дихаю в одну ніздрю
Із досвіта вже схарений,по тихому звалю...
Забравши із собою навіть вигляд з вікон
Не втрачене шукатиму не змирившись з віком
Перекладачи гармидер вдруге по архіву
Тиняючись серед багатоповерхівок
поет нікчемний нечемний хотів любові
а ти тримала його серце в себе на долоні
стискала пальці поки за тебе я молився
останній подих невже для тебе я родився
та я не красень не кращий з усіх людей
мене не красить це тепло що іде з грудей
фізично слабий морально стомлений каліка
і крім вірша не подарую тобі навіть квітку
закрита клітка сталевий і самотній ящик
я тут живу давно не гріючи мріями щастя
ти мене знаєш таким яким ніхто не знає
комусь потрібні тисячі а у мене одна є
я крім любові тобі дати нічого не зможу
я знаю з 10 за мене кращим буде кожен
та я тебе люблю і складно в це повірити
Я вірю в свої сили поки віриш в мене ти
Світанок наступав а я тікав від нього з криком.
Ховав себе, каліку, своє тіло поміж вікон.
Дитину у квартирі гріла тільки магнітола.
Навіть зима казала, що до мене охолола.
Навколо молитовно, задавало людям тону.
Життя гасилося подібно басу, баритону.
У літню пору батько парками мене водив.
Тепер шукаю прихисту я сам у відліку годин.
Тримав мене за руку і казав, що любить дуже.
Я не соромився цього мені було байдуже.
Що кажуть люди, я вибрався із цього бруду.
В погоні за життям,на вдачу битиму посуду.
Де сльози в постіль, приносила опівніч лілія.
Де стони постів, і не поможе людям навіть Біблія.
Я був посеред них, та знаю вже куди іти.
Я вірю в свої сили поки віриш в мене ти.
Господь дает мне наивное небо.
Повторил, и я толкнул их обратно.
Дают письма, сценарий играл спектакли.
Но не заявить, что я не сделал.
Иногда кажется, что даже не нужно время
Часы Нет, я обменяла его лозунг
Желоб собирает головоломки - Я думаю, что наркотики
Мои веки так ненужную слезу и бросок
Ребенок-аборт среди ключевых
Прослушивание музыки при переходе дождей в ночное время
Голова покрыта одеялом, как сырая
На ковре с двумя ногами - это только мое поле битвы
Для некоторых, достаточно для кого-то, чтобы заполнить быстро
Я всегда ... muhlyuvav на меня косо курение бис
В глазах kislyaku и дышать в одну ноздрю
С dosvita уже sharenyy, призвал к мирному ...
Выберите из вида, даже с окнами
Не ищи утраченного возраста не ушел в отставку
Переводчик беспорядок снова архивный
Бродя среди высотных
поэт бесполезен невежливо хотел бы
и вы держали его сердце в руках
сжал пальцы, пока я не молился за вас
последнее дыхание для вас, я действительно родился
красивый, и я не был лучшим из всех мужчин
У меня была никакая красота не является тепло, которое идет с грудью
физически слаб морально устал калека
и к тому же стих не дает вам даже цветок
закрытая стальная клетка коробки и одиноко
Я живу здесь уже прогревается мечты о счастье
Вы знаете меня, так что никто не знает
кто-то тысячи необходимости и у меня есть один
Я даю вам, но любовь не пошла
Я знаю, что 10 является лучшим для меня каждый
и я люблю тебя, и это трудно поверить
Я верю в свои силы, пока вы не верите в меня
Рассвет вперед, и я убежала от него кричать.
Спрятались, калека, его тело между окнами.
Ребенок в квартире только нагретый приемник.
Даже зимой, как говорят, что мне остыла.
Вокруг молитвы, прося людей вкус.
Жизнь hasylosya как бас, баритон.
В течение лета, мой отец поехал парки.
Теперь я ищу pryhystu в эталонных часов.
Держал меня за руку и сказал, что он очень любит.
Мне не стыдно, что я не забочусь.
То, что люди говорят, что я выбрался из грязи.
В погоне за жизнь, удача накажет блюдо.
Где слезы в постели, принесли полночь лилии.
Где каменистые сообщения, и не помогают людям, даже Библии.
Я был среди них, и уже знаю, куда идти.
Я верю в свои силы, пока вы не верите в меня.
Повторил, и я толкнул их обратно.
Дают письма, сценарий играл спектакли.
Но не заявить, что я не сделал.
Иногда кажется, что даже не нужно время
Часы Нет, я обменяла его лозунг
Желоб собирает головоломки - Я думаю, что наркотики
Мои веки так ненужную слезу и бросок
Ребенок-аборт среди ключевых
Прослушивание музыки при переходе дождей в ночное время
Голова покрыта одеялом, как сырая
На ковре с двумя ногами - это только мое поле битвы
Для некоторых, достаточно для кого-то, чтобы заполнить быстро
Я всегда ... muhlyuvav на меня косо курение бис
В глазах kislyaku и дышать в одну ноздрю
С dosvita уже sharenyy, призвал к мирному ...
Выберите из вида, даже с окнами
Не ищи утраченного возраста не ушел в отставку
Переводчик беспорядок снова архивный
Бродя среди высотных
поэт бесполезен невежливо хотел бы
и вы держали его сердце в руках
сжал пальцы, пока я не молился за вас
последнее дыхание для вас, я действительно родился
красивый, и я не был лучшим из всех мужчин
У меня была никакая красота не является тепло, которое идет с грудью
физически слаб морально устал калека
и к тому же стих не дает вам даже цветок
закрытая стальная клетка коробки и одиноко
Я живу здесь уже прогревается мечты о счастье
Вы знаете меня, так что никто не знает
кто-то тысячи необходимости и у меня есть один
Я даю вам, но любовь не пошла
Я знаю, что 10 является лучшим для меня каждый
и я люблю тебя, и это трудно поверить
Я верю в свои силы, пока вы не верите в меня
Рассвет вперед, и я убежала от него кричать.
Спрятались, калека, его тело между окнами.
Ребенок в квартире только нагретый приемник.
Даже зимой, как говорят, что мне остыла.
Вокруг молитвы, прося людей вкус.
Жизнь hasylosya как бас, баритон.
В течение лета, мой отец поехал парки.
Теперь я ищу pryhystu в эталонных часов.
Держал меня за руку и сказал, что он очень любит.
Мне не стыдно, что я не забочусь.
То, что люди говорят, что я выбрался из грязи.
В погоне за жизнь, удача накажет блюдо.
Где слезы в постели, принесли полночь лилии.
Где каменистые сообщения, и не помогают людям, даже Библии.
Я был среди них, и уже знаю, куда идти.
Я верю в свои силы, пока вы не верите в меня.