ФІОЛЕТ - Сини
текст песни

Чорної шкіри без просвіту ніч
Погляди пильні з далекого степу
Сонце зійшло й світло від зір
Мовчки погасло і в грудях затерпло
В розвідку я не візьму твоїх чар
Ніжність моя у листах розгубилась
Нам є що нести на свободи вівтар
Нам є ще за кого тут битись

Димлять тривожно горизонти
Чи зійде сонце завтра нам
То не гримить, то з серця фронту
Летять сини згорьованим батькам.

Іскрилось життя і погляди дикі
З пустих магазинів і битих вітрин
Нам соромно бачити сонячне літо
Ковтаючи біль і гіркий анальгін

Обличчя смугляві під сонцем пекучим
І ти постаріла за декілька днів
Коли повернуся підем гостювати
До чистих небес і нестримних вітрів…
А поки до сну як до вічності пішки
І десь недалеко гудуть літаки
Збираю до купи й складаю у вірші
Найкращі слова що не чула їх ти…