Василь Зінкевич - Жовтий лист
текст песни
115
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Василь Зінкевич - Жовтий лист - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
1967–1968
Скоро вечір. Одинокий лист,
гнаний вітром,
пролітає повз мене.
Він більше сюди не повернеться.
Не повернусь, мабуть, і я.
Бо навіщо? Моє кохання,
як той жовтий лист,
Він може впасти
тільки до твоїх ніг.
Приспів:
Не знаю я, чи знов сюди прийду,
Та залишаю замість себе
Ті квіти, що знайшов в саду для тебе,
Для тебе я.
А може, завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Та знай, я щастя своє тут залишив.
Можливо, завтра ти пройдеш
біля місця нашої зустрічі.
Можливо, побачиш мій останній
дарунок нашому коханню.
І якщо вітер не розвіє ті квіти,
не чіпай їх — вони мертві.
Нехай вони лежать, викликаючи
хвилини суму у закоханих.
Це — перша з двох пісень, до яких Володимир Івасюк написав лише слова. Музику до неї створив іще у 1967-му Валерій Громцев. Пісня набула широкої популярності у виконанні Софії Ротару, яка виконує її під назвою «Залишені квіти». А в 1971-му році Василь Зінкевич виконав пісню у фільмі «Червона рута».
Саме у рік знайомства двох авторів і розпочалася робота над майбутнім хітом. Музика народилася дуже ліричною, бо в той час автор був закоханий у свою майбутню дружину Людмилу, тоді ще школярку. Якось вони утрьох — Івасюк і Громцев зі своєю нареченою, прихопивши гітару, пішли відпочити на берег Пруту у Чернівцях. Валерій узяв гітару, зізнався, що написав для коханої мелодію, і тут же почав награвати її. Володимир миттєво вловив мелодію і став накидувати слова:
Не знаю я, чи знов сюди прийду,
Та залишаю замість себе
Ті квіти, що знайшов в саду
Для тебе, для тебе я, для тебе…
За півгодини приспів був готовий. Але замість звичайних римованих куплетів Івасюк запропонував несподіваний хід — речитатив під ліричну мелодію — і пообіцяв його написати. Таке наспівне декламування, на думку Володі, мало гарно лягти на ніжну мелодію.
Громцев мало не щодня наполегливо цікавився у свого товариша, чи, бува, ще не готовий текст. На що Володя відповідав: «Старий, тут поспішати не можна. Написати таке — не менш важко, ніж вірші». Івасюк працював чотири місяці. Скільки разів він переробляв текст — невідомо, бо чорнові варіанти завжди знищував. «У нас залишився лише остаточний автограф «Жовтого листа», — розповідає Парасковія Нечаєва, директор меморіального музею Івасюка, — бо Володя любив, аби його твори доходили до слухачів у завершеному варіанті».
І ось одного дня Івасюк приніс Валерію довершений текст під назвою «Жовтий лист».
Вперше цю пісню виконав ансамбль «Карпати», а точніше один із його солістів Леонід Пашенко (нині покійний). Перша солістка «Карпат» Світлана Юрченко (Кобевко) розповідала, що «Жовтий лист» звучав на всіх концертах ансамблю. А коли Громцев представляв Івасюка своїм музикантам, то сказав: «З цього хлопця будуть великі люди».
У 1971-му році на голубих екранах з’являється музичний фільм «Червона рута» із Софією Ротару та Василем Зінкевичем у головних ролях. І саме у виконанні Зінкевича всі телеглядачі слухали «Жовтий лист». А незабаром пісню бере до свого репертуару Софія Ротару. У 1991-му році хіт прозвучав на знаменитому концерті «Квіти Софії Ротару» у Москві. Перед тим, як мала залунати мелодія, у залі повністю погасло світло. Артистка оголосила, що ця композиція — посвята Володимиру Івасюку. Одну із телеглядачок так все це вразило, що вона присвятила Івасюку вірші і надіслала на Чернівецьке телебачення. А ось Василь Зінкевич після 1971-го року «Жовтий лист» майже не співав.
Скоро вечір. Одинокий лист,
гнаний вітром,
пролітає повз мене.
Він більше сюди не повернеться.
Не повернусь, мабуть, і я.
Бо навіщо? Моє кохання,
як той жовтий лист,
Він може впасти
тільки до твоїх ніг.
Приспів:
Не знаю я, чи знов сюди прийду,
Та залишаю замість себе
Ті квіти, що знайшов в саду для тебе,
Для тебе я.
А може, завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Та знай, я щастя своє тут залишив.
Можливо, завтра ти пройдеш
біля місця нашої зустрічі.
Можливо, побачиш мій останній
дарунок нашому коханню.
І якщо вітер не розвіє ті квіти,
не чіпай їх — вони мертві.
Нехай вони лежать, викликаючи
хвилини суму у закоханих.
Це — перша з двох пісень, до яких Володимир Івасюк написав лише слова. Музику до неї створив іще у 1967-му Валерій Громцев. Пісня набула широкої популярності у виконанні Софії Ротару, яка виконує її під назвою «Залишені квіти». А в 1971-му році Василь Зінкевич виконав пісню у фільмі «Червона рута».
Саме у рік знайомства двох авторів і розпочалася робота над майбутнім хітом. Музика народилася дуже ліричною, бо в той час автор був закоханий у свою майбутню дружину Людмилу, тоді ще школярку. Якось вони утрьох — Івасюк і Громцев зі своєю нареченою, прихопивши гітару, пішли відпочити на берег Пруту у Чернівцях. Валерій узяв гітару, зізнався, що написав для коханої мелодію, і тут же почав награвати її. Володимир миттєво вловив мелодію і став накидувати слова:
Не знаю я, чи знов сюди прийду,
Та залишаю замість себе
Ті квіти, що знайшов в саду
Для тебе, для тебе я, для тебе…
За півгодини приспів був готовий. Але замість звичайних римованих куплетів Івасюк запропонував несподіваний хід — речитатив під ліричну мелодію — і пообіцяв його написати. Таке наспівне декламування, на думку Володі, мало гарно лягти на ніжну мелодію.
Громцев мало не щодня наполегливо цікавився у свого товариша, чи, бува, ще не готовий текст. На що Володя відповідав: «Старий, тут поспішати не можна. Написати таке — не менш важко, ніж вірші». Івасюк працював чотири місяці. Скільки разів він переробляв текст — невідомо, бо чорнові варіанти завжди знищував. «У нас залишився лише остаточний автограф «Жовтого листа», — розповідає Парасковія Нечаєва, директор меморіального музею Івасюка, — бо Володя любив, аби його твори доходили до слухачів у завершеному варіанті».
І ось одного дня Івасюк приніс Валерію довершений текст під назвою «Жовтий лист».
Вперше цю пісню виконав ансамбль «Карпати», а точніше один із його солістів Леонід Пашенко (нині покійний). Перша солістка «Карпат» Світлана Юрченко (Кобевко) розповідала, що «Жовтий лист» звучав на всіх концертах ансамблю. А коли Громцев представляв Івасюка своїм музикантам, то сказав: «З цього хлопця будуть великі люди».
У 1971-му році на голубих екранах з’являється музичний фільм «Червона рута» із Софією Ротару та Василем Зінкевичем у головних ролях. І саме у виконанні Зінкевича всі телеглядачі слухали «Жовтий лист». А незабаром пісню бере до свого репертуару Софія Ротару. У 1991-му році хіт прозвучав на знаменитому концерті «Квіти Софії Ротару» у Москві. Перед тим, як мала залунати мелодія, у залі повністю погасло світло. Артистка оголосила, що ця композиція — посвята Володимиру Івасюку. Одну із телеглядачок так все це вразило, що вона присвятила Івасюку вірші і надіслала на Чернівецьке телебачення. А ось Василь Зінкевич після 1971-го року «Жовтий лист» майже не співав.
1967-1968
Скоро вечер. Один лист
перегорел,
пролетающие мимо меня.
Он уже не здесь, а не назад.
Не возвращайся, возможно, я.
Для чего? Моя любовь,
в то время как желтые листья,
Он может упасть
только ноги.
Припев:
Я не знаю, если я приду сюда снова,
И оставить свое место
Те цветы, которые нашли в саду для вас,
Для вас я.
Может быть, завтра вы проходите здесь,
Где ветер лепестки встряхивают.
И знаю, мое счастье я оставляю здесь.
Может быть, завтра вы пройдете
на нашем месте встречи.
Может видеть мой последний
дар нашей любви.
И если ветер не рассеять эти цветы,
не прикасайтесь к ним - они мертвы.
Пусть они лежат, вызывая
минуту количество любви.
Это - первые две песни, которые Владимир Ивасюк написал только слова. Музыка все еще сделал это в 1967-м Валерий Громцев. Песня приобрела популярность в исполнении Софии Ротару, которая исполняет ее под названием «Сирота цветы.» В 1971 году Василь Зинкевич пел в фильме «Червона рута».
В этом году два спонсор карты и начал работу над будущим хитом. Музыка родилась лирическая, потому что в то время как автор был влюблен со своей будущей женой Людмилой, то школьницей. Как только они трое из них - и Ивасюка Громцев с его невестой, взяв гитару, отправился на берег, чтобы отдохнуть Прут в Черновцах. Валерий взял гитару, признался, что он написал для своей любимой мелодии, а затем начал наигрывать его. Владимир сразу же уловил мелодию и был nakyduvaty слова:
Я не знаю, если я приду сюда снова,
И оставить свое место
Те цветы, которые нашли в саду
Для вас, для вас у меня есть для вас ...
За полчаса хоры были готовы. Но вместо обычных рифмованных куплетов Ивасюк предложил неожиданный ход - под речитатив лирической мелодии - и обещал ему написать. Это мелодичная читка, по словам Володи, была хорошая ложь на нежной мелодии.
Громцев почти ежедневно сильно заинтересованы в его друга, или шанс, не готов текст. Что Володя ответил: «Старый, не может спешить. Оставьте его - не менее трудно, чем поэзия ". Ивасюк работал четыре месяца. Сколько раз он переделывал текст - неизвестно, потому что проекты всегда уничтожаются. «Мы остались только окончательная подпись» желтый лист «- говорит Прасковья Нечаева, директор мемориального музея Ивасюк - Володя любила свою работу студентов достигают в окончательной версии.»
Тогда один день Ивасюк принес в совершенную Valery называется «желтый лист».
Впервые ансамбль исполнил песню «КАРПАТЫ», а скорее один из его солистов Леонид Пащенко (ныне покойный). Первый солист «Карпат» Светлана Юрченко (Kobevko) сказал мне, что «желтая буква» звучала на все концерты ансамбля. Когда Громцев представлял Ивасюка своих музыкантов, он сказал: «С этим парнем великие люди.»
В 1971 году на музыкальном фильме «Червона рута» с София Ротару и Василий Зинкевич в главной роли появляется синий экран. И это осуществляется все зрители слушали Зинкевич «желтый лист». Вскоре песня берет его репертуар София Ротару. В 1991 году он попал в знаменитый концерт звучал «София Ротару Цветы» в Москве. Перед zalunaty была мелодия в комнате полностью погашен свет. Актриса объявила, что эта песня - посвящение Владимиру Ivasyuku. Один из telehlyadachok так все удивлены, что она посвятила Ivasyuku стихи и отправили в Черновицкую ТВ. Но Василий Зинкевич после 1971 года «желтый список» почти пел.
Скоро вечер. Один лист
перегорел,
пролетающие мимо меня.
Он уже не здесь, а не назад.
Не возвращайся, возможно, я.
Для чего? Моя любовь,
в то время как желтые листья,
Он может упасть
только ноги.
Припев:
Я не знаю, если я приду сюда снова,
И оставить свое место
Те цветы, которые нашли в саду для вас,
Для вас я.
Может быть, завтра вы проходите здесь,
Где ветер лепестки встряхивают.
И знаю, мое счастье я оставляю здесь.
Может быть, завтра вы пройдете
на нашем месте встречи.
Может видеть мой последний
дар нашей любви.
И если ветер не рассеять эти цветы,
не прикасайтесь к ним - они мертвы.
Пусть они лежат, вызывая
минуту количество любви.
Это - первые две песни, которые Владимир Ивасюк написал только слова. Музыка все еще сделал это в 1967-м Валерий Громцев. Песня приобрела популярность в исполнении Софии Ротару, которая исполняет ее под названием «Сирота цветы.» В 1971 году Василь Зинкевич пел в фильме «Червона рута».
В этом году два спонсор карты и начал работу над будущим хитом. Музыка родилась лирическая, потому что в то время как автор был влюблен со своей будущей женой Людмилой, то школьницей. Как только они трое из них - и Ивасюка Громцев с его невестой, взяв гитару, отправился на берег, чтобы отдохнуть Прут в Черновцах. Валерий взял гитару, признался, что он написал для своей любимой мелодии, а затем начал наигрывать его. Владимир сразу же уловил мелодию и был nakyduvaty слова:
Я не знаю, если я приду сюда снова,
И оставить свое место
Те цветы, которые нашли в саду
Для вас, для вас у меня есть для вас ...
За полчаса хоры были готовы. Но вместо обычных рифмованных куплетов Ивасюк предложил неожиданный ход - под речитатив лирической мелодии - и обещал ему написать. Это мелодичная читка, по словам Володи, была хорошая ложь на нежной мелодии.
Громцев почти ежедневно сильно заинтересованы в его друга, или шанс, не готов текст. Что Володя ответил: «Старый, не может спешить. Оставьте его - не менее трудно, чем поэзия ". Ивасюк работал четыре месяца. Сколько раз он переделывал текст - неизвестно, потому что проекты всегда уничтожаются. «Мы остались только окончательная подпись» желтый лист «- говорит Прасковья Нечаева, директор мемориального музея Ивасюк - Володя любила свою работу студентов достигают в окончательной версии.»
Тогда один день Ивасюк принес в совершенную Valery называется «желтый лист».
Впервые ансамбль исполнил песню «КАРПАТЫ», а скорее один из его солистов Леонид Пащенко (ныне покойный). Первый солист «Карпат» Светлана Юрченко (Kobevko) сказал мне, что «желтая буква» звучала на все концерты ансамбля. Когда Громцев представлял Ивасюка своих музыкантов, он сказал: «С этим парнем великие люди.»
В 1971 году на музыкальном фильме «Червона рута» с София Ротару и Василий Зинкевич в главной роли появляется синий экран. И это осуществляется все зрители слушали Зинкевич «желтый лист». Вскоре песня берет его репертуар София Ротару. В 1991 году он попал в знаменитый концерт звучал «София Ротару Цветы» в Москве. Перед zalunaty была мелодия в комнате полностью погашен свет. Актриса объявила, что эта песня - посвящение Владимиру Ivasyuku. Один из telehlyadachok так все удивлены, что она посвятила Ivasyuku стихи и отправили в Черновицкую ТВ. Но Василий Зинкевич после 1971 года «желтый список» почти пел.
Другие песни исполнителя: