Вихід Був - Тіні
текст песни
16
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Вихід Був - Тіні - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Тіні блукають по містах
місяць згубив себе в зірках
листя готове до зими
падай, скоро впадемо й ми.
Червоніла з кожним днем земля
надії марні й світ
став полем бою не залишить після себе слід
дитина, яку порвало навпіл у колисці
її життя тепер осіннє листя
Що падає до долу, а потім відлітає
до неба, та навіть неба більше тут немає
лиш дим, крізь нього душі не літають
лунає сміх навколо, вони блукають.
Тіні блукають по містах
місяць згубив себе в зірках
листя готове до зими
падай, скоро впадемо й ми.
Не встигли діти світ побачити їх вже немає, їх батько захищав колись, тепер він теж блукає
У паралельних вимірах там де немає світла
там тільки запах смерті його розносить вітер.
Так важко бути одному, так страшно заблукати
а ще страшніше усвідомлювати всі ці втрати
немає посмішок, обіймів і хороших слів
все чорне, моторошне з нас ніхто так не хотів.
Молилися усім Богам - вони не чули,
кричали діти, та про них, як і про всіх забули
На цих руїнах не збудує ворог своє місто
їм тіні не дадуть, ці душі тут навічно.
Тіні блукають по містах
місяць згубив себе в зірках
листя готове до зими
падай, скоро впадемо й ми.
місяць згубив себе в зірках
листя готове до зими
падай, скоро впадемо й ми.
Червоніла з кожним днем земля
надії марні й світ
став полем бою не залишить після себе слід
дитина, яку порвало навпіл у колисці
її життя тепер осіннє листя
Що падає до долу, а потім відлітає
до неба, та навіть неба більше тут немає
лиш дим, крізь нього душі не літають
лунає сміх навколо, вони блукають.
Тіні блукають по містах
місяць згубив себе в зірках
листя готове до зими
падай, скоро впадемо й ми.
Не встигли діти світ побачити їх вже немає, їх батько захищав колись, тепер він теж блукає
У паралельних вимірах там де немає світла
там тільки запах смерті його розносить вітер.
Так важко бути одному, так страшно заблукати
а ще страшніше усвідомлювати всі ці втрати
немає посмішок, обіймів і хороших слів
все чорне, моторошне з нас ніхто так не хотів.
Молилися усім Богам - вони не чули,
кричали діти, та про них, як і про всіх забули
На цих руїнах не збудує ворог своє місто
їм тіні не дадуть, ці душі тут навічно.
Тіні блукають по містах
місяць згубив себе в зірках
листя готове до зими
падай, скоро впадемо й ми.
Тени блуждают по городам
Луна потеряла себя в звездах
Листья готовы к зиме
Падение, мы скоро упадем.
Красный с каждым днем земля
Надежда на напрасно и мир
Стало поле битвы не оставит после себя след
ребенок, который разбился пополам в колыбели
Ее жизнь сейчас осенью листья
Это падает на дно, а затем летит
к небу, но даже небо больше нет здесь
только дым, через него, души не летают
Смеясь, они бродят.
Тени блуждают по городам
Луна потеряла себя в звездах
Листья готовы к зиме
Падение, мы скоро упадем.
Детям больше не удалось их видеть, их отец однажды защитил, теперь он тоже бродит
В параллельных размерах, где нет света
Есть только запах смерти.
Так сложно быть таким страшным, чтобы заблудиться
и еще более страшно реализовать все эти потери
Нет улыбок, объятий и хороших слов
Все черные, жутко из нас никто не хотел.
Молились всем богам - они не слышали,
Дети кричали и о них, а также забыли
На этих руинах не будет строить врага своего города
Они не дадут им тени, эти души навсегда.
Тени блуждают по городам
Луна потеряла себя в звездах
Листья готовы к зиме
Падение, мы скоро упадем.
Луна потеряла себя в звездах
Листья готовы к зиме
Падение, мы скоро упадем.
Красный с каждым днем земля
Надежда на напрасно и мир
Стало поле битвы не оставит после себя след
ребенок, который разбился пополам в колыбели
Ее жизнь сейчас осенью листья
Это падает на дно, а затем летит
к небу, но даже небо больше нет здесь
только дым, через него, души не летают
Смеясь, они бродят.
Тени блуждают по городам
Луна потеряла себя в звездах
Листья готовы к зиме
Падение, мы скоро упадем.
Детям больше не удалось их видеть, их отец однажды защитил, теперь он тоже бродит
В параллельных размерах, где нет света
Есть только запах смерти.
Так сложно быть таким страшным, чтобы заблудиться
и еще более страшно реализовать все эти потери
Нет улыбок, объятий и хороших слов
Все черные, жутко из нас никто не хотел.
Молились всем богам - они не слышали,
Дети кричали и о них, а также забыли
На этих руинах не будет строить врага своего города
Они не дадут им тени, эти души навсегда.
Тени блуждают по городам
Луна потеряла себя в звездах
Листья готовы к зиме
Падение, мы скоро упадем.